Зубов Костянтин Олександрович

російський актор і режисер

Костянтин Олександрович Зубов (рос. Константин Александрович Зубов; нар. 20 вересня 1888, Базарний Сизган — пом. 22 листопада 1956, Москва) — російський актор, режисер і театральний педагог.

Зубов Костянтин Олександрович
рос. Зубов Константин Александрович
Зображення
Народився 8 (20) вересня 1888
Базарний Сизганd, Карсуньський повітd, Симбірська губернія, Російська імперія[1]
Помер 22 листопада 1956(1956-11-22)[1] (68 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор, кінорежисер, театральний педагог
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний інститут сценічних мистецтв
Вчителі Горєлов Іван Миколайович, Санін Олександр Якимовичd і Петровський Андрій Павловичd
IMDb nm0958295
Нагороди та премії
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія

БіографіяРедагувати

Народився 8 [20] вересня 1888(18880920) року в селі Базарному Сизгані Симбірської губернії Російської імперії (тепер селище міського типу Ульяновської області, Росія) в сім'ї вчителя малювання[2]. Впродовж 19041905 років навчався в технічному училищі у місті Нансі у Франції; у 19051906 роках — на історико-філологічному факультеті Паризького університету[3]. У 1906 році повернувся до Російської імперії і продовжив навчання в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив 1908 року. Одночасно з навчанням займався в Петербурзькому театральному училищі у Володимира Давидова, грав у нього в гастрольної групі (сезон 1908 року; дебютував в ролі Альоші в спектаклі «Діти Ванюшина» Сергія Найденова). Потім навчався в Школі сценічного мистецтва Олесандра Саніна і Андрія Петровського[4].

Впродовж 19101915 років (крім сезону 19131914 років, коли служив в Самарі) працював в антрепризі Миколи Синельникова в Харкові, театрі «Соловцов» у Києві. У 19151916 роках грав у Театрі Корша у Москві.

У 19171918 роках очолював Товариство акторів Іркутського драматичного театру, де вперше виступив як режисер[4]. У 19181919 роках — артист і режисер театру М. Смоленського в Харбіні; у 19191921 роках — артист і режисер театру Є. Доліна у Владивостоці; у 19211924 роках працював в Першому Далекосхідному військово-революційному театрі в Хабаровську, Благовіщенську і Харбіні; у 19241925 роках — головний режисер Читинського державного театру[3].

У 19251931 роках — актор, режисер і завідувач трупою Московського театру Революції. У 19321938 роках — художній керівник московського Театру Ленради. З 1936 року — актор і режисер Малого театру19451947 роках — заступник художнього керівника; з 1947 року — головний режисер). Член ВКП(б) з серпня 1942 року. З 1946 року — професор Театрального училища імені Михайла Щепкіна[3]. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 4-го скликання (19551956). Помер у Москві 22 листопада 1956 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

ТворчістьРедагувати

ТеатрРедагувати

РоліРедагувати

Театр Корша
Театр Революції
Малий театр

ПостановкиРедагувати

Іркутський драматичний театр
Театр Ленради
Малий театр

КіноРедагувати

РоліРедагувати

  • Володимир Сергійович Торбін («Бухгалтер Торбін»/«Безодня життя», 1916);
  • письмоводитель Петров («Неллі Раінцева», 1916);
  • брат старого революціонера («Революціонер», 1917);
  • Ртищев («Кульгавий пан», 1928);
  • «Друзі совісті», 1932;
  • фашист Фа («Маріонетки», 1933);
  • Крутицький («Настя Устинова», 1934);
  • у епізоді (немає в титрах) («Яків Свердлов», 1940);
  • Шліхтер, оберст Люфтваффе («Бойова кінозбірка № 7», новелла «Приймальник катастроф», 1941);
  • Павло Опанасович Фамусов, керуючий в казенному місці («Горе від розуму», фільм-спектакль, 1952);
  • Циганков Сергій Миколайович, інженер («Варвари. Сцени в повітовому місті», фільм-спектакль, 1953).

ПостановкиРедагувати

  • «Варвари. Сцени в повітовому місті» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим та Іллею Судаковим);
  • «Васса Желєзнова» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим);
  • «Крила» (фільм-спектакль) (1956; спільно з Тетяною Лукашевич).

ВідзнакиРедагувати

ордени СРСР
медалі СРСР
почесні звання СРСР
Сталінські премії
  • ІІ-го ступеня (1946; за постановку і виконання ролі доктора Хіггінса в спектаклі «Пігмаліон» Бернарда Шоу у 1943 році);
  • ІІ-го ступеня (1947; за постановку вистави «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова)[3];
  • І-го ступеня (1948; за постановку вистави «Велика сила» Бориса Ромашова);
  • І-го ступеня (1951; за постановку вистави «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського)[4].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати