Лукашевич Тетяна Миколаївна
Тетяна Миколаївна Лукашевич (нар. 21 листопада 1905, Катеринослав (Дніпро) — 2 березня 1972, Москва) — радянська кінорежисерка і сценаристка.
| Лукашевич Тетяна Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася |
21 листопада 1905[1] Катеринослав, Російська імперія |
| Померла |
2 березня 1972[1] (66 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Країна |
 СРСР Російська імперія |
| Діяльність | кінорежисерка, сценаристка |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1927) |
| Заклад | Мосфільм і Центрнаукфільмd |
| Роки активності | 1927 — 1964 |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0525544 |
Біографія ред.
У 1927 році закінчила режисерський факультет ДТК — Державного технікуму кінематографії (майбутнього ВДІКу). Працювала асистентом режисера в картинах «Одна з багатьох» А. Ходатаєва і «Москва в Жовтні» Бориса Барнета[2]. У 1928 році дебютувала як режисер науково-популярного фільму «Війна імперіалістичній війні»[3]. У 1929 році на московській кіностудії «Межрабпомфильм» поставила художній фільм «Злочин Івана Караваєва» за власним сценарієм. З 1932 — режисер кіностудії «Мосфільм».
Під час війни Тетяна Лукашевич працювала на студії «Воентехфильм», де поставила ряд документальних і науково-популярних фільмів. Як другий режисер брала участь в роботі над картинами «Суд честі» і «Змова приречених».
Однак славу їй принесли художні фільми і фільми-спектаклі, поставлені самостійно: «Підкидьок», «Весілля з приданим», «Атестат зрілості», «Сліпий музикант» та інші. Більшість її стрічок присвячені дітям або підліткам, які тільки вступають у доросле життя.
Померла в 1972 році на 67-му році життя, похована на Востряковському кладовищі в Москві[4].
Фільми ред.
Художні ред.
- «Злочин Івана Караваєва» (1929);
- «Весняні дні» (1934, разом з Рубеном Симоновим);
- «Гаврош» (1937);
- «Підкидьок» (1939);
- «Учитель танців» (1952);
- «Анна Кареніна» (1953);
- «Весілля з приданим» (1953, разом з Борисом Равенських);
- «Атестат зрілості» (1954);
- «Крила» (1956);
- «Вони зустрілися на шляху» (1957);
- «Зорі назустріч» (1959);
- «Сліпий музикант» (1960);
- «Хід конем» (1962);
- «Острів Колдун» (1964).
Документальні та науково-популярні ред.
- «Війна імперіалістичній війні» (1928);
- «Догляд за хворими»;
- «Радянська Чувашія».
Нагороди ред.
- Орден Трудового Червоного Прапора (7 березня 1960 року) — в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня і відзначаючи активну участь жінок Радянського Союзу в комуністичному будівництві та їх заслуги перед Радянською державою по вихованню молодого покоління, за досягнення високих показників у праці і плідну громадську діяльність[5].
Примітки ред.
- ↑ а б в ČSFD — 2001.
- ↑ М. Павлова. 20 режиссёрских биографий / сост. Р. Д. Черненко. — М. : Искусство, 1978. — 408 с.
- ↑ Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — С. 243.
- ↑ Лукашевич Татьяна Николаевна (1905-1972). Могилы знаменитостей. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 7 марта 1960 года «О награждении орденами и медалями СССР женщин-передовиков промышленности и сельского хозяйства, деятелей науки и культуры, работников партийных, советских, профсоюзных, комсомольских и других организаций СССР». Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 5 січня 2021.