Вишневський Всеволод Віталійович

Вишневський Всеволод Віталійович
рос. Вишневский Всеволод Витальевич
Vsevolod Vitalyevich Vishnevsky (1).jpg
Народився 8 (21) грудня 1900(1900-12-21)
Санкт-Петербург
Помер 28 лютого 1951(1951-02-28) (50 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність прозаїк, драматург
Сфера роботи російська література[1] і театр[1]
Alma mater The First Saint-Petersburg Gymnasiumd
Мова творів російська
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр п'єса, сценарій, нарис
Magnum opus An Optimistic Tragedyd
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Сталінська премія — 1950
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Георгіївський хрест 4 ступеня

CMNS: Вишневський Всеволод Віталійович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Все́волод Віта́лійович Вишне́вський (рос. Вишневский Всеволод Витальевич; 8 (21) грудня 1900(19001221) — 28 лютого 1951) — радянський драматург, письменник і журналіст. Лауреат Сталінської премії (1950). Бригадний комісар (1941).

БіографіяРедагувати

Народився 8 (21) грудня 1900(19001221) року в місті Санкт-Петергбурзі, в сім'ї інженера-землеміра. У будинку, де мешкала родина, знаходилось 2 видавництва, тому, спілкуючись з друкарськими робітниками, з дитинства познайомився з видавничою справою. Навчався у Петербурзькій гімназії, де редагував гімназичний журнал «Из-под парты».

З початком Першої світової війни втік на фронт. Був юнгою Балтійського флоту, згодом — розвідником у лейб-гвардії Єгерському полку.

У 1917 році пристав до більшовиків, брав участь у Жовтневому перевороті в Петрограді. В роки громадянської війни в Росії воював кулеметником у Першій кінній армії, командиром на Чорноморському флоті.

У 1921 році відряджений на Балтійський флот, повернувся до Ленінграда. Викладав штурманську справу.

Під час радянсько-фінської війни як кореспондент газети «Правда» перебував на фронті.

У 1941—1942 роках військовим кореспондентом брав участь у обороні Ленінграда, перебував у оточеному місті.

З 1944 року мешкав у Москві, редагував журнал «Знамя». Помер 28 лютого 1951 року.

Літературна діяльністьРедагувати

Друкуватися почав у 1920 році, опублікувавши замітку в газеті «Красное Черноморье». Згодом опублікував щоденник плавання на кораблі «Океан». У 1929 році написав п'єсу «Перша Кінна». До «великої літератури» потрапив у 1930 році, написавши на замовлення керівництва ВКП(б) п'єси «Ми з Кронштадта», «Останній вирішальний», «Оптимістична трагедія» (1933).

У 1949 році написав п'єсу «Незабутній 1919-й», за яку отримав Сталінську премію 1-го ступеня.

Нагороди, премії, почесні званняРедагувати

Нагороджений російським імператорським Георгіївським хрестом 4-го ступеня та Георгіївськими медалями 3-го і 4-го ступенів.

Радянська влада нагородила В. Вишневського двома орденами Леніна (1937, 19.02.1945), трьома орденами Червоного Прапора (1930, 03.11.1944, ?), орденами Трудового Червоного Прапора (1951), «Знак Пошани» (1938), Червоної Зірки (1942), медалями.

У 1950 році удостоєний Сталінської премії 1-го ступеня.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Czech National Authority Database
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ПосиланняРедагувати