Зала слави англійського футболу
53°29′09″ пн. ш. 2°14′31″ зх. д. / 53.48583333° пн. ш. 2.24208333° зх. д.
Зала слави англійського футболу | |
Дата створення / заснування | 2002 |
---|---|
Вид спорту | футбол |
Країна | Велика Британія |
Адміністративна одиниця | Манчестер[d] |
Історичне графство | Ланкашир[d] |
Офіційний сайт | |
Зала слави англійського футболу у Вікісховищі |
Зала слави англійського футболу знаходиться в Національному музеї футболу в Манчестері, Англія. Зала має на меті відзначити та висвітлити досягнення найкращих талантів англійського футболу всіх часів, а також іноземних гравців та менеджерів, які стали визначними фігурами в історії англійської гри. Нові члени додаються щороку, а церемонія введення в дію проводиться восени, раніше в різних місцях, але виключно в самому музеї після його переїзду до будівлі Урбіс[en] у Манчестері в 2012 році.
Зала знаходиться в постійній експозиції музею. У жовтні 2005 року видавництво Robson Books вперше опублікувало супровідну книгу The Football Hall of Fame: The Official Guide to the Greatest Footballing Legends of All Time. Її авторами є історик футболу Роб Гелвін і куратор-засновник музею Марк Бушелл. Зала щороку поповнюється новими членами, а музей містить докладний профіль кар'єри та репутації кожного з них, а також вибрані експонати, які стосуються їхніх досягнень.
Виборча комісія
ред.Членів Зали слави обирає комісія. Спочатку вона складалася з колишніх гравців Джиммі Армфілда, сера Тревора Брукінга, Джиммі Гілла, Марка Лоуренсона та Гордона Тейлора, які після виходу на «футбольну пенсію» стали професійними експертами та/або іншими діячами у футболі.
У наступні роки колишній тренер національної збірної Англії Грем Тейлор і колишній гравець збірної Англії Стів Годж також працювали в комісії, хоча зараз вона складається переважно з видатних істориків футболу.
Історія
ред.Спочатку існувало три основні категорії вибору — футболіст, тренер і футболістка (сер Альф Ремзі на сьогоднішній день є єдиною фігурою, відзначеною в обох головних чоловічих категоріях). Для того, щоб кандидатура у члени була розглянута, футболіст повинен завершити кар'єру або досягти 30-річного віку. Також важливою умовою є досягнення терміну у 5 років гри або керування командою в Англії.
У 2007 році було засновано ще дві регулярні категорії. Головним чином, це було визнання центральної ролі футболу в англійській культурі, розширення Зали Слави почестей для тих, хто зробив великий внесок у англійську гру за межами футбольного поля. Категорія «Чемпіон громади», яку спонсорує Football Foundation, нагороджує професійних гравців, які пожертвували свій вільний час і гроші масовому розвитку спорту, тоді як нагорода «Футбол для всіх», яку спонсорує Футбольна асоціація, вручається піонерам різних видів футболу, зокрема футболу, в який грають люди з обмеженими можливостями.
З 2009 року музей також вшановує пам'ять видатних команд в історії Англії разом із нагородженням окремих гравців і тренерів. Для введення команди до Зали слави має пройти щонайменше чверть століття з моменту закінчення її «епохи». У 2013 році до Зали слави вперше було прийнято арбітра — ним став Джек Тейлор[1], а у 2017 році відбулося перше введення особи з футбольних ЗМІ.
За окремих обставин також іноді відбувається вручення «спеціальної нагороди», як правило, для відзначення річниць визначних подій. На сьогоднішній день Джиммі Гілл є єдиним лауреатом нагороди під назвою «Нагорода за життєві досягнення» на честь його незвичайної кар'єри в грі.
27 лютого 2020 року Прем'єр-ліга оголосила про плани офіційно відкрити свою Залу слави, а введення перших двох членів було заплановано на 19 березня 2020 року. Для введення в Залу слави Прем'єр-ліги[2] необхідно, щоб гравець грав у Прем'єр-лізі й на момент подання кандидатури вже завершив кар'єру, до того ж лише кар'єра гравця в Прем'єр-лізі буде використовуватися для розгляду його кандидатури[3][4].
Члени
ред.ВР | Воротар |
---|---|
ЗХ | Захисник |
ПЗ | Півзахисник |
НП | Нападник |
Футболісти
ред.Футболістки
ред.Рік | Ім'я | М | Г | Поз | Роки | Клуби | Прим. | Дж. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2002 | Лілі Перр | 0 | 0 | НП | 1919–1951 | Дік, Керр | [169] | |
2003 | Гоуп Пауелл | 66 | 35 | ПЗ | 1978–1998 | Millwall Lionesses, Френдс оф Фулгем, Бромлі Боро | [170] | |
2004 | С'ю Лопес | 22 | 0 | ЗХ | 1966–1985 | Саутгемптон | [171] | |
2005 | Деббі Бемптон | 95 | 7 | ПЗ | 1978–1997 | Лаустофт, Гауборо Ґрандж, Millwall Lionesses, Вімблдон, Арсенал, Кройдон, Doncaster Rovers Belles | [172] | |
2006 | Джилліан Култард | 119 | 30 | ПЗ | 1976–2001 | Doncaster Rovers Belles | [173] | |
2007 | Карен Волкер | 83 | 40 | НП | 1985–2006 | Doncaster Rovers Belles, Лідс Юнайтед | [174] | |
Джоан Воллі | 1 | 0 | ПЗ | 1937–1956 | Дік, Керр | [175] | ||
2008 | Полін Коуп | 60 | 0 | ВР | 1982–2006 | Millwall Lionesses, Арсенал, Чарльтон Атлетік | [176] | |
2009 | Меріенн Спейсі | 91 | 28 | НП | 1984–1996 | Френдс оф Фулгем, Арсенал | [177] | |
2010 | Бренда Семпейр | 8 | 0 | ПЗ | 1984–1997 | Френдс оф Фулгем, Кройдон | [178] | |
2013 | Шейла Паркер | 33 | 0 | ЗХ | 1961–1980 | Престон, Фоденс, Сент-Геленс, Чорлі | [179] | |
2014 | Сильвія Ґоур | 2 | 1 | ПЗ | 1956–1980 | Манчестер Корінтіанс, Фоденс | [180] | |
2015 | Фає Вайт | 90 | 12 | ЗХ | 1996–2013 | Арсенал | [181] | |
2016 | Рейчел Браун-Фінніс | 82 | 0 | ВР | 1995–2014 | Ліверпуль, Евертон, Арсенал | [182] | |
Рейчел Юнайтт | 102 | 8 | ЗХ | 1998–2017 | Вулвз, Евертон, Фулгем, Leeds City Vixens, Бірмінгем Сіті, Ноттс Каунті, Соліхалл Мурс, Лондон Біс | [183] | ||
2017 | Келлі Сміт | 117 | 46 | НП | 1994–2017 | Вемблі, Арсенал | [184] | |
Рейчел Янкі | 129 | 19 | ПЗ | 1996–2016 | Арсенал, Fulham Ladies, Birmingham Ladies, Notts County Ladies | [185] | ||
2019 | Алекс Скотт | 140 | 12 | ЗХ | 2002–2018 | Арсенал, Бірмінгем Сіті | [186] | |
2021 | Карен Керні | 144 | 32 | ПЗ | 2001–2019 | Бірмінгем Сіті, Арсенал, Челсі | [187] | |
Керол Томас | 56 | 0 | ЗХ | 1966–2009 | BOCM, Рекіттс, Hull Brewery, Тоттенгем, Престон Рейнджерс, CP Doncaster, Раунтріс, Престон, Брандесбертон | [188] |
Тренери
ред.
Інші нагороди
ред.У 2004 році Зепп Блаттер, тодішній президент ФІФА, був включений до Залу слави до річниці світової федерації. Він став першою особою поза межами Англії, яку вшанував музей.
У 2007 році була створена нагорода Football Foundation «Чемпіон громади», першим володарем якої став Ніелл Куїнн. Наступними переможцями стали Пітер Бердслі (2008), Роббі Ерл (2009)[209] і Грем Тейлор (2010)[210]. З 2010 року премія не видається.
Також у 2007 році було створено премію «Футбол для всіх», першим її володарем став Стівен Дейлі, англійський футболіст північноірландського походження, чия професійна кар'єра закінчилася через втрату зору у 18 років, й який пізніше став капітаном збірної Англії серед людей з вадами зору. У 2008 році нагороду отримав Стів Джонсон, гравець збірної Англії з футболу для людей з ампутованими кінцівками та лідер благодійної організації «Евертона» «Everton in Community»[211]. У 2009 році нагороду отримав Ронні Вотсон, футболіст, який має проблеми з навчанням. Він тренувався з «Олдем Атлетік», готуючись до чемпіонату Європи 2008 року серд людей з обмеженими розумовими можливостями, де він був капітаном збірної Англії[212]. У 2010 році премію отримав Джордж Фергюсон. Фергюсон є давнім членом футбольної команди «Евертона» для незрячих і секретарем Футбольної ліги людей із вадами зору. У 2013 році нагороду отримав Девід Кларк, капітан футбольної команди Великобританії для людей з вадами зору. З 2014 по 2017 рік були нагороджені члени збірної Англії з церебрального паралічу[134][142][149][213].
Вручення спеціальної нагороди відбувалося епізодично протягом багатьох років. У 2007 році «Шеффілд», найстаріший футбольний клуб у світі, відзначив своє 150-річчя. У 2008 році Мішель Платіні, тодішній президент УЄФА, став другою особою за межами англійської гри, яку Музей відзначив на одноразовій церемонії вручення Європейського залу слави. Через два роки Джиммі Гілл був удостоєний спеціальної нагороди за життєві досягнення[214]. У 2013 році спеціальну відзнаку використовували тричі. По-перше, для Сівіл Сервіс, єдиного нині існуючого клубу з тих, хто був представлений при офіційному створенні Футбольної асоціації в 1863 році. По-друге, для Ебенізера Кобба Морлі, першого секретарея Футбольної асоціації, якого часто вважають її батьком-засновником. По-третє, Вільяму Мак-Грегору, засновнику Футбольної ліги. У 2014 році було вшановано «Футбольний Батальйон» — групу професійних футболістів і вболівальників, які брали участь у Битві на Соммі[134]. У 2015 році Сунь Цзіхай, перший китаєць в історії англійської гри, був призначений «Послом англо-китайського футболу». Його несподіване прийняття в члени Залу слави було оголошено в рамках державного візиту до Сполученого Королівства президента Китаю Сі Цзіньпіна. Рішення викликало суперечки в соціальних мережах: тіньовий міністр спорту Клайв Еффорд припустив, що нагорода була куплена офісом прем'єр-міністра Девіда Кемерона. Представник музею пояснив, що Сунь був відзначений за його «роль посла у підвищенні профілю та популярності англійського футболу серед китайської аудиторії»[215]. У 2016 році було нагороджено «Кембридж Юніверсіті» за неофіційне визнання найстарішим клубом у світі; деякі документи в їхньому архіві свідчать про те, що рік заснування футбольного клубу — 1856, тобто його було засновано за рік до «Шеффілда»[216]; також було нагороджено «Ноттс Каунті» (засн. 1862 року), який є найстарішим у світі клубом серед тих, хто зараз грає на професійному рівні[217].
Командні нагороди були запроваджені в 2008 році як частина одноразової церемонії вручення Залу слави Європи. «Манчестер Юнайтед» і «Ліверпуль», які вигравали Кубок європейських чемпіонів 1967—1968 і 1977–1978 років відповідно, були першими командами, що отримали командну нагороду. У 2009 році було відзначено команду малюків Басбі, Манчестер Юнайтед 1950-х років і команду володарів Кубка «Манчестер Сіті» кінця 1960-х і початку 1970-х років[218]. У 2010 році була нагороджена збірна Англії зразка 1966 року, яка того року стала чемпіоном світу. У 2011 році було нагороджено Астон Віллу, яка виграла Кубок європейських чемпіонів 1981—1982, була представлена на спеціальній церемонії. У 2014 році було нагороджено «Нескорених», клуб «Престон Норт-Енд»[134]. У 2016 році до нагороди було представлено команду «Ноттінгем Форест», яка двічі поспіль виграла Кубок європейських чемпіонів у сезонах 1978–1979 та 1979–1980[217].
У 2013 році було створено категорію «рефері», єдиним її членом наразі є Джек Тейлор[219], а в 2017 році також було створено категорію «журналіст», першим членом якої став Г'ю Макілвані.
Примітки
ред.- ↑ Згідно опитування Sky Sports переміг у категорії "Вибір вболівальників"
- ↑ Також удостоєний звання Президента музею
- ↑ Також удостоєний звання віце-президента музею
- ↑ Шмейхель отримав свою нагороду в 2013 році, пропустивши церемонію нагородження в 2003 році
- ↑ Ширер отримав свою нагороду в 2014 році, пропустивши церемонію нагородження в 2004 році
- ↑ Гіггз отримав свою нагороду в 2015 році, пропустивши церемонію нагородження у 2005 році
- ↑ Згідно опитування BBC переміг у категорії "Вибір вболівальників"
- ↑ Ширер отримав свою нагороду в 2011 році, пропустивши церемонію нагородження в 2008 році
- ↑ Також удостоєний звання віце-президента музею
- ↑ Також зіграв 158 матчів під час Другої світової війни
- ↑ У 2008 році його також відзначили як «улюбленого гравця на європейських іграх» вболівальників «Евертона» на одноразовій церемонії нагородження Залу слави Європи.
- ↑ У 2008 році його також відзначили як «улюбленого виконавця в європейських іграх» уболівальників «Ліверпуля» на одноразовій церемонії вручення Залу слави Європи.
- ↑ Також удостоєний звання віце-президента музею
Примітки
ред.- ↑ Hall of Fame Inductees Announced. Архів оригіналу за 24 June 2013. Процитовано 3 липня 2013.
- ↑ Premier League to launch Hall of Fame. BBC Sport (брит.). Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Premier League to launch Hall of Fame. premierleague.com (англ.). Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ Premier League to launch Hall of Fame. Sky Sports (англ.). Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Robson joins Hall of Fame. BBC Sport. 2 December 2003. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Gordon Banks. Doing the 92.
- ↑ George Best. Doing the 92.
- ↑ Eric Cantona. Doing the 92.
- ↑ John Charles. Doing the 92.
- ↑ Bobby Charlton. Doing the 92.
- ↑ Kenny Dalglish. Doing the 92.
- ↑ Dixie Dean. Doing the 92. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Peter Doherty. Doing the 92.
- ↑ Duncan Edwards. Doing the 92.
- ↑ Tom Finney. Doing the 92.
- ↑ Paul Gascoigne. Doing the 92.
- ↑ Jimmy Greaves. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Johnny Haynes. Doing the 92.
- ↑ Kevin Keegan. Doing the 92.
- ↑ Denis Law. Doing the 92. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ Nat Lofthouse. Doing the 92. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Dave Mackay. Doing the 92.
- ↑ Stanley Matthews. Doing the 92.
- ↑ Bobby Moore. Doing the 92.
- ↑ Bryan Robson. Doing the 92.
- ↑ Peter Shilton. Doing the 92.
- ↑ Billy Wright. Doing the 92.
- ↑ Alan Ball. Doing the 92.
- ↑ Danny Blanchflower. Doing the 92.
- ↑ Pat Jennings. Doing the 92.
- ↑ Tommy Lawton. Doing the 92. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ Gary Lineker. Doing the 92.
- ↑ Stan Mortensen. Doing the 92. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ Peter Schmeichel. Doing the 92.
- ↑ TONY ADAMS. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Tony Adams. Doing the 92.
- ↑ Taylor, Daniel (28 листопада 2008). Shy pioneer plays down his place in history. The Guardian. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Viv Anderson. Doing the 92.
- ↑ BILLY BREMNER. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Billy Bremner. Doing the 92.
- ↑ GEOFF HURST. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Geoff Hurst. Doing the 92.
- ↑ ROY KEANE. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Roy Keane. Doing the 92.
- ↑ WILF MANNION. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Wilf Mannion. Doing the 92.
- ↑ ALAN SHEARER. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Alan Shearer. Doing the 92.
- ↑ JOHN BARNES. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ John Barnes. Doing the 92.
- ↑ COLIN BELL. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Colin Bell. Doing the 92.
- ↑ JACK CHARLTON. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Jack Charlton. Doing the 92.
- ↑ RYAN GIGGS. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Ryan Giggs. Doing the 92.
- ↑ ALEX JAMES. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Lister, Graham (20 липня 2013). Bert Trautmann: From German prisoner of war to English footballing icon. Goal.com. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Bert Trautmann. Doing the 92.
- ↑ IAN WRIGHT. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Ian Wright. Doing the 92.
- ↑ LIAM BRADY. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Liam Brady. Doing the 92.
- ↑ ALAN HANSEN. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Alan Hansen. Doing the 92.
- ↑ ROGER HUNT. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Roger Hunt. Doing the 92.
- ↑ JACKIE MILBURN. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Jackie Milburn. Doing the 92.
- ↑ MARTIN PETERS. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Martin Peters. Doing the 92.
- ↑ Ian Rush. Doing the 92. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ GIANFRANCO ZOLA. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Gianfranco Zola. Doing the 92.
- ↑ Hall-mark award for Reds legends. Liverpool Echo. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Peter Beardsley. Doing the 92. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ DENNIS BERGKAMP. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Dennis Bergkamp. Doing the 92.
- ↑ а б LEGENDS MAKE HALL OF FAME. Tottenham Hotspur F.C. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Glenn Hoddle. Doing the 92.
- ↑ Mark Hughes. Doing the 92.
- ↑ BILLY MEREDITH. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Billy Meredith. Doing the 92.
- ↑ GRAEME SOUNESS. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Graeme Souness. Doing the 92.
- ↑ NOBBY STILES. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Nobby Stiles. Doing the 92.
- ↑ JIMMY ARMFIELD. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Jimmy Armfield. Doing the 92.
- ↑ DAVID BECKHAM. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ David Beckham. Doing the 92.
- ↑ Steve Bloomer. Doing the 92.
- ↑ THIERRY HENRY. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Thierry Henry. Doing the 92.
- ↑ Emlyn Hughes. Doing the 92.
- ↑ White, Kirin (1 січня 2011). Seventeen of the Best One-Club Men: A Dying Breed of Loyal Servants. Bleacher Report. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Paul Scholes. Doing the 92.
- ↑ RAY WILSON. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Ray Wilson. Doing the 92. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ а б в Ley, John (10 липня 2009). Sir Trevor Brooking inducted into National Football museum Hall of Fame. The Telegraph. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Ossie Ardiles. Doing the 92.
- ↑ CLIFF BASTIN. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Cliff Bastin. Doing the 92.
- ↑ Trevor Brooking. Doing the 92.
- ↑ George Cohen. Doing the 92.
- ↑ FRANK MCLINTOCK. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Frank McLintock. Doing the 92.
- ↑ LEN SHACKLETON. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Len Shackleton. Doing the 92.
- ↑ TEDDY SHERINGHAM. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Teddy Sheringham. Doing the 92.
- ↑ FRANK SWIFT. National Football Museum. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Frank Swift. Doing the 92.
- ↑ Watson, Neil (19 листопада 2010). Charlie Buchan - the Sunderland legend lives on. Sunderland Echo. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Charlie Buchan. Doing the 92.
- ↑ IAN CALLAGHAN. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Ian Callaghan. Doing the 92.
- ↑ а б в Everton FC legend Harry Catterick will gain Hall of Fame recognition at last. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Ray Clemence. Doing the 92.
- ↑ Johnny Giles. Doing the 92.
- ↑ FRANCIS LEE. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Francis Lee. Doing the 92.
- ↑ SIR ALF RAMSEY. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Alf Ramsey. Doing the 92.
- ↑ CLEM STEPHENSON. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Clem Stephenson. Doing the 92.
- ↑ а б в г д е Spurs and Wales legend Cliff Jones inducted into Hall of Fame. BBC Sport. 26 вересня 2013.
- ↑ Raich Carter. Doing the 92.
- ↑ Eddie Gray. Doing the 92.
- ↑ Cliff Jones. Doing the 92.
- ↑ Matt Le Tissier. Doing the 92.
- ↑ Mike Summerbee. Doing the 92.
- ↑ Ray Wilkins. Doing the 92.
- ↑ а б в г д е ж и MORE ENGLAND STARS INDUCTED TO MUSEUM'S HALL OF FAME. The Football Association. 24 квітня 2014.
- ↑ Trevor Francis. Doing the 92.
- ↑ Hughie Gallacher. Doing the 92.
- ↑ Jimmy McIlroy. Doing the 92.
- ↑ Michael Owen. Doing the 92.
- ↑ Patrick Vieira. Doing the 92.
- ↑ ALLCHURCH JOINS NATIONAL FOOTBALL MUSEUM HALL OF FAME. Swansea City A.F.C. 15 жовтня 2015.
- ↑ Ivor Allchurch. Doing the 92.
- ↑ а б в г д е ж Slater, Chris (27 березня 2015). United legends and former City boss to be inducted into English football's Hall of Fame. Manchester Evening News.
- ↑ Bob Crompton. Doing the 92.
- ↑ Norman Hunter. Doing the 92.
- ↑ Paul McGrath. Doing the 92.
- ↑ Alan Mullery. Doing the 92.
- ↑ Gary Neville. Doing the 92.
- ↑ Stuart Pearce. Doing the 92.
- ↑ а б в г д е ж и к Nottingham Forest 'miracle men' in football hall of fame. BBC Sport. 7 червня 2016.
- ↑ Rio Ferdinand. Doing the 92.
- ↑ Dennis Irwin. Doing the 92.
- ↑ Mark Lawrenson. Doing the 92.
- ↑ Billy Liddell. Doing the 92.
- ↑ John Robertson. Doing the 92.
- ↑ David Seaman. Doing the 92.
- ↑ Neville Southall. Doing the 92.
- ↑ Gordon Strachan. Doing the 92.
- ↑ а б в г д Gary Speed: Late Wales manager and player inducted into football Hall of Fame. BBC Sport. 21 вересня 2017.
- ↑ Billy Bonds. Doing the 92.
- ↑ Steven Gerrard. Doing the 92.
- ↑ Frank Lampard. Doing the 92.
- ↑ Barclay, Patrick. CHARLIE ROBERTS. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Gary Speed. Doing the 92.
- ↑ Bob Wilson. Doing the 92.
- ↑ Regis joins legends in National Football Museum Hall of Fame. National Football Museum. 12 жовтня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Cyrille Regis. Doing the 92.
- ↑ Justin Fashanu: National Football Museum Hall of Fame induction 'deserved', says niece Amal. BBC Sport. 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
- ↑ Walter Tull: Pioneering black player inducted into National Football Museum Hall of Fame. BBC Sport. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Lily Parr. Hall of Fame.
- ↑ Hope Powell. Hall of Fame.
- ↑ SUE LOPEZ MBE. National Football Museum. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Debbie Bampton. Hall of Fame.
- ↑ Gillian Coultard. Hall of Fame.
- ↑ KAREN WALKER. National Football Museum. Процитовано 18 лютого 2020.
- ↑ JOAN WHALLEY. National Football Museum. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ PAULINE COPE. National Football Museum. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ MARIEANNE SPACEY. National Football Museum. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ BRENDA SEMPARE. National Football Museum. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Women’s football in 1972 – the ‘powder puff’ players?. Channel 4. 21 листопада 2014.
- ↑ Sylvia Gore. Hall of Fame.
- ↑ Faye White. Hall of Fame.
- ↑ Rachel Brown. Hall of Fame.
- ↑ Rachel Unitt. Hall of Fame.
- ↑ Kelly Smith. Hall of Fame.
- ↑ Rachel Yankey. Hall of Fame.
- ↑ Alex Scott receives surprise induction into National Football Museum Hall of Fame. National Football Museum. 23 листопада 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ KAREN CARNEY INDUCTED INTO THE HALL OF FAME. National Football Museum. 27 травня 2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Carol Thomas inducted into our Hall of Fame. National Football Museum. 23 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Matt Busby. Hall of Fame.
- ↑ Brian Clough. Hall of Fame.
- ↑ Alex Ferguson. Hall of Fame.
- ↑ Bob Paisley. Hall of Fame.
- ↑ Alf Ramsey. Hall of Fame.
- ↑ Bill Shankly. Hall of Fame.
- ↑ Herbert Chapman. Hall of Fame.
- ↑ Herbert Chapman. Manager Stats.
- ↑ Stan Cullis. Manager Stats.
- ↑ Tottenham. Manager Stats.
- ↑ DARIO GRADI. National Football Museum. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ DON REVIE. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ WALTER WINTERBOTTOM. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Ron Greenwood. Manager Stats.
- ↑ TERRY VENABLES. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ BERTIE MEE. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Bertie Mee. Manager Stats.
- ↑ MALCOLM ALLISON. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ JOE MERCER. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Harry Catterick. Manager Stats.
- ↑ ROBBIE EARLE. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ GRAHAM TAYLOR. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Southport footballer and Everton FC coach Steve Johnson has been inducted into the National Football Museum Hall of Fame. Southport Visiter. 26 вересня 2008. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ The England team that can win. Metro. 2 березня 2008. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ ALISTAIR PATRICK-HESELTON. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Bevan, Chris (19 грудня 2015). Jimmy Hill: Match of the Day host who changed football. BBC Sport.
- ↑ Pidd, Helen; Perraudin, Frances (23 жовтня 2015). Ex-Man City Chinese player's hall of fame honour 'a grubby little fix'. The Guardian. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Cambridge University FA rules football hall of fame honour. BBC Sport. 19 жовтня 2016.
- ↑ а б Nottingham Forest and Notts County inducted into football hall of fame. BBC Sport. 3 листопада 2016.
- ↑ Brennan, Stuart (11 вересня 2009). Hughes wants to copy the City golden years. Manchester Evening News.
- ↑ JACK TAYLOR. National Football Museum. Процитовано 30 жовтня 2018.