Берті Мі

англійський футболіст

Берті Мі (англ. Bertie Mee, 25 грудня 1918, Булвелл — 22 жовтня 2001, Лондон) — англійський футболіст і тренер, найбільш відомий по роботі з лондонським «Арсеналом», який він у 1971 році вперше в історії привів до «золотого дубля» — перемоги в чемпіонаті і Кубку Англії.

Ф
Берті Мі
Берті Мі
Берті Мі
Берті Мі у 1972 році
Особисті дані
Повне ім'я Бертрам Мі
Народження 25 грудня 1918(1918-12-25)
  Ноттінгемшир, Англія
Смерть 22 жовтня 2001(2001-10-22) (82 роки)
  Лондон, Англія
Поховання Trent Park Cemeteryd[1]
Громадянство  Велика Британія
Позиція фланговий півзахисник[d]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1938–1939 Англія «Дербі Каунті» 0 (0)
1939 Англія «Менсфілд Таун» 13 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1966–1976 Англія «Арсенал»
Звання, нагороди
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра ред.

Мі народився 25 грудня 1918 року в Булвеллі, графство Ноттінгемшир. Коли був футболістом, він грав на лівому фланзі за резервний склад «Дербі Каунті» та «Мансфілд Таун», але у віці 27 років змушений був завершити кар'єру через травми. Під час Другої світової війни Мі шість років служив у Королівському армійському медичному корпусі. В цей період він зіграв кілька неофіційних матчів за «Саутгемптон»[2], а також виступав за армійську команду у товариських матчах на Близькому Сході[3].

Кар'єра тренера ред.

У 1948 році Мі став фізіотерапевтом, працював з колишніми військовими, а також став фахівцем з футбольних травм, вів курси для лікарів клубів Футбольної асоціації. У 1960 році Мі прийшов на посаду фізіотерапевта і тренера з фізичної підготовки в лондонський «Арсенал»[4]. Його методи роботи з гравцями виявилися настільки ефективні, що у 1966 році він несподівано для багатьох був призначений новим головним тренером «Арсеналу» замість звільненого Біллі Райта[3].

Мі ніколи не вважався футбольним експертом, не мав великих знань гри, які були у його попередника, і команду його часто критикували за надмірно обережну манеру гри. Однак його відрізняв жорсткий характер, він був надзвичайно вимогливий до гравців, вижимав максимум з їх можливостей. Своїм помічником Мі зробив Дона Гоу, колишнього гравця команди, в обов'язки якого входила робота з молодими гравцями, а також Дейва Секстона, що мав компенсувати будь-які тактичні недоліки[5]. За кілька років їм вдалося вибудувати команду, яка в 1970 році виграла Кубок ярмарків, а в 1971 році вперше у своїй історії зробила «золотий дубль» — виграла чемпіонат і Кубок Англії[6].

Однак Гоу в 1971 році покинув «Арсенал», образившись тим, що на бенкеті з нагоди перемоги в Кубку Англії президент клубу Деніс Гілл-Вуд[en] його навіть не згадав. Гоу став головним тренером в «Вест Бромвіч Альбіона», а Мі стало дуже складно працювати без свого помічника. Він ще п'ять років протримався на посаді головного тренера, але команда вже не була схожа на себе колишню, хоча в 1973 році їй вдалося стати срібним призером чемпіонату. Після того, як в сезоні 1975/76 «Арсенал» зайняв 17-е місце в чемпіонаті Англії, Мі подав у відставку[6]. На момент відставки він був найбільш успішним менеджером «Арсеналу» за кількістю перемог з клубом — 241. Цей результат лише 2006 року перевершив Арсен Венгер.

У 1977 році Мі пішов у клуб «Вотфорд», де став помічником головного тренера Грема Тейлора, курирував роботу зі скаутами і молодіжним складом. У 1986 році він перейшов на адміністративну роботу, до 1991 року працював директором клубу[3]. У 1983 році Мі був проведений в офіцери Ордена Британської імперії[7].

Берті Мі помер 22 жовтня 2001 року в Лондоні[8].

У 2008 році Мі був введений в Залу слави Національного музею футболу[9].

Титули і досягнення ред.

Як тренера ред.

«Арсенал»: 1970–71
«Арсенал»: 1970–71
«Арсенал»: 1969–70

Примітки ред.

  1. Find a Grave — 1996.
  2. Holley, Duncan; Gary, Chalk (1992). The Alphabet of the Saints. ACL & Polar Publishing. с. 395. ISBN 0-9514862-3-3.
  3. а б в Ponting, Ivan. (24 жовтня 2001). Bertie Mee (англ.). Independent. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  4. Bertie Mee is appointed as manager. Arsenal.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 22 листопада 2018.
  5. Double hero Mee. BBC.co.uk. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2018.
  6. а б Glanville, Brian. (23 жовтня 2001). Bertie Mee (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 7 січня 2016.
  7. Bertie Mee (англ.). The Telegraph. 23 жовтня 2001. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 7 січня 2016.
  8. Bertie Mee dies (англ.). BBC Sport. 22 жовтня 2001. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 7 січня 2016.
  9. Bertie Mee: Hall of Fame. National Football Museum. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.

Посилання ред.