Відкрити головне меню

Патрі́к Донале́ Вієйра́ (фр. Patrick Donalé Vieira[1]; нар. 23 червня, 1976, Дакар, Сенегал) — колишній французький футбольний півзахисник. Здобув широку популярність, бувши гравцем лондонського «Арсеналу» у період з 1996 по 2005 роки. Тоді він завоював три титули чемпіона Англії і чотири Кубка Англії, в 2002 році став капітаном клубу. Провів один сезон у «Ювентусі» перед тим, як перейти до «Інтеру» після пониження колишнього клубу в Серію B, пов'язаного зі скандалом з договірними матчами. Він провів за збірну Франції 107 матчів, завоювавши в її складі кілька титулів, включаючи титул чемпіона світу 1998 і золото чемпіонату Європи 2000 року в Бельгії. Був капітаном збірної.

Ф
Патрік Вієйра
Patrick Vieira.jpg
Особові дані
Народження 23 червня 1976(1976-06-23) (43 роки)
  Дакар, Сенегал Сенегал
Зріст 192 см
Вага 82 кг
Прізвисько Дега
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція Опорний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993–1995 Франція «Канн» 49 (2)
1995–1996 Італія «Мілан» 2 (0)
1996–2005 Англія «Арсенал» 279 (29)
2005–2006 Італія «Ювентус» 31 (5)
2006–2010 Італія «Інтернаціонале» 67 (6)
2010–2011 Англія «Манчестер Сіті» 28 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995–1996 Франція Франція U-21 7 (0)
1997–2009 Франція Франція 107 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011—2013 Англія «Манчестер Сіті» (юнаки)
2013—2015 Англія «Манчестер Сіті» (резерв)
2016—2018 США «Нью-Йорк Сіті»
2018— Франція «Ніцца»
Звання, нагороди
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Займав посаду виконавчого директора з футбольного розвитку в англійському «Манчестер Сіті» [2].

Згодом — футбольний тренер, з 2018 року очолює тренерський штаб «Ніцци».

Професійна клубна кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Вієйра народився 23 червня 1976 року в Сенегалі, в сім'ї вихідців з Кабо-Верде. Його матері було всього 17 років, коли він народився, але у нього вже був старший брат Ізіці Нікор. Свого батька Патрік ніколи не бачив, так як він не дбав про своїх нащадків. Його матері важко було ростити двох синів в умовах африканських злиднів і вона перевезла сім'ю в передмістя Парижа. Маленькому Вієйра тоді було 8 років. На батьківщину він не повертався аж до 2003 року.

Бувши добре вихованим хлопчиком, Патрік не потрапив у погану компанію, хоча й жив у одному з найбільш криміногенних районів міста Дре. Футбол він полюбив, коли вчився у ліцеї, де його помітили функціонери клубу «Канн». За першу команду він дебютував у віці 17 років, а в 19 вже носив капітанську пов'язку. У той час, влітку 1995 року, ним серйозно зацікавився італійський гранд «Мілан», потрапивши в який, молодий Патрік здебільшого перебував у резерві, з'явившись на поле у складі першої команди лише двічі.

«Арсенал»Редагувати

Влітку 1996 року, новий тренер лондонського «Арсеналу» Арсен Венгер побажав якомога швидше отримати Вієйра, поки той не закріпився в Італії. Високий зріст, витримка і фізична сила допомогли Патріку в найкоротші терміни влаштуватися в Англії. Завдяки своєму самовладанню і прекрасним пасам він став невід'ємною частиною традиційної для Венгера лінії атаки.

Перший матч за новий клуб Вієйра провів 16 вересня 1996 року, коли «каноніри» приймали на «Хайбері» «Шеффілд Уенсдей». Утворивши надійну пару в центрі поля з Еммануелем Петі, він оформив «дубль», вигравши чемпіонат і кубок вже в другому своєму 1997—1998.

Перші роки Вієйри в «Арсеналі» були ознаменовані його частими недисциплінованими вчинками. Так, у сезоні Прем'єр-ліги 2000—2001 він був вилучений у двох матчах поспіль, однак після повернення він не отримував карток протягом 28 матчів. Ще в матчі того сезону з «Вест Хем Юнайтед» Патрік був вилучений за плювок в обличчя гравцеві противника Нілу Раддоку, а, йдучи в підтрибунне приміщення, встиг ще й побитися з поліцейським. Після цього інциденту футболістові був призначений рекордний для англійської Прем'єр-ліги штраф (понад 70 тисяч доларів США) і дискваліфікація на 7 матчів. Всього за свою кар'єру Вієйра був вилучений 12 разів (9 разів як гравець «Арсеналу», 2 рази за «Ювентус» і 1 раз за «Інтер»).

У 2002 році «Арсенал» знову відзначився «золотим дублем». Після закінчення цього сезону Патрік зайняв місце капітана капітана команди, залишене Тоні Адамсом, що завершив кар'єру. Підвищилася відповідальність, що змусило гравця стати більш стриманим і дисциплінованим. Вієйра пропустив виграний його командою фінал кубка Англії 2003, однак підняв над собою завойований кубок разом з віце-капітаном Девідом Сімен.

У чемпіонаті 2003—2004 «Арсенал» добився історичного досягнення: не зазнав жодної поразки в виграному турнірі. У першій половині сезону він вибув через травму, його заміняв Рей Парлор. Патріку вдалося відновитися до домашнього матчу Ліги Чемпіонів проти московського «Локомотива», в якому його команді вдалося здобути перемогу 2:0 і кваліфікуватися до 1/8 фіналу з першого місця з групи. До кінця сезону Вієйра розглядався як найкращий у світі півзахисник і отримав солідні пропозиції про перехід від Мадридського «Реала» і «Челсі», які були готові викласти більше 30 мільйонів фунтів за його послуги. Останнім офіційним матчем у формі «канонірів» для Патріка став фінал кубка Англії 2005 проти «Манчестера Юнайтед». В основний і додатковий час матчу рахунок не був відкритий, а в серії пенальті вирішальним виявився удар капітана лондонців: його останнє торкання м'яча в англійській кар'єрі стало переможним. Всього в офіційних матчах за «Арсенал» Вієйра з'явився 407 разів і забив 33 голи.

Він повернувся до клубу 22 липня 2006 року, щоб взяти участь у першому матчі на «Емірейтс» і останньому для Бергкампа проти амстердамського «Аякса». Вієйра розцінюється як найкращий півзахисник «Арсеналу» всіх часів і, незважаючи на свій від'їзд, залишається фаворитом більшості вболівальників команди. У музеї клубу «The Armoury», розташованому на стадіоні, є картина, на якій зображені 14 найкращих футболістів клубу всіх часів, куди входить і Патрік.

Кричалка вболівальників АрсеналуРедагувати

Вболівальники канонірів придумали для свого кумира кричалку, якої підтримували його на полі. Слова були покладені на музику відомої пісні Діна Мартіна «Volare»:

Viiieirra .. O-O-O .. Viiieirra .. O-O-O-O .. He comes from Senegal, He plays for Arsenal .. Viiieirraaa ..
Переклад на українську:Віііейрра .. О-О-О .. Віііейрра .. О-О-О-О .. Він приїхав із Сенегалу, Він гравець «Арсеналу» .. Віііейрра ..

«Ювентус»Редагувати

Ставши зіркою в «Арсеналі», Вієйра став об'єктом уваги найсильніших клубів світу, таких як «Манчестер Юнайтед». Також повідомлялося, що, домігшись успіхів у внутрішніх змаганнях Англії, Патрік був стурбований відсутністю міжнародних клубних титулів [3]. У 2004 році він відкинув привабливу пропозицію від «Реала».

Роком пізніше, Вієйра все-таки залишив «Хайбері». 14 липня 2005 року «Арсенал» прийняв пропозицію в 13,7 мільйонів фунтів від італійського суперклубу «Ювентуса», і футболіст підписав п'ятирічний контракт на наступний день. У своїй автобіографії головною причиною цього переходу він називає нейтральне ставлення лондонців до пропозиції туринців.

Новий тренер використовував Вієйра в центрі поля, де його партнерами стали чех Павел Недвед і бразилець Емерсон. Він допоміг Старій Синьйорі зробити найкращий старт в чемпіонаті за всю її історію. У результаті, «Ювентус» залишився на першій сходинці турнірної таблиці після останнього туру.

За іронією долі, в чвертьфіналі Ліги чемпіонів сезону 2005—2006 новий клуб Вієйра зустрічався з «Арсеналом», який переміг у двоматчевому протистоянні з рахунком 2:0. У першому матчі на «Хайбері» Патрік отримав жовту картку, яка не дозволила йому взяти участь у повторній грі на «Делле Альпі» 5 квітня 2006 року. У лондонському матчі Вієйра отримав досить сильний удар по ногах від колишнього одноклубника і товариша по збірній Робера Піреса. Досаді Патріка не було меж, коли Сеск Фабрегас відкрив рахунок після комбінації, розіграної Піресом. Пірес жартома уїдливо зауважив, що був перший за 13 років випадок, коли він зміг перевершити Вієйра у фізичному плані [4].

«Інтернаціонале»Редагувати

Влітку 2006 року «Ювентус» був позбавлений двох своїх останніх чемпіонських титулів і відправлений до Серії B з 17-ти очковим штрафом. Багато гравців поспішили розірвати свої контракти з клубом, який зазнав лиха, і почали шукати нові місця для роботи. Хоча преса сватала Вієйра то в «Манчестер Юнайтед», то назад до «Арсеналу», 2 серпня 2006 року він підписав чотирирічний контракт з міланським «Інтером» — новоспеченим володарем скудетто. Сума нової угоди склала 9,5 мільйонів євро, хоча роком раніше Юве розщедрився на суму майже вдвічі більшу[5].

Кар'єра в збірній ФранціїРедагувати

На Літній Олімпіаді 1996 року в Атланті Патрік був членом французької футбольної збірної, але не вийшов на поле жодного разу, а французи зупинилися на стадії чвертьфіналу.

Вієйра дебютував за першу збірну Франції в 1997 році, бувши гравцем «Арсеналу». Це була товариська гра в Парижі проти Нідерландів, яка закінчилася перемогою господарів з рахунком 2:1. Далі Вієйра був включений в заявку команди на домашній чемпіонат світу 1998 року. На світовій першості він зіграв у двох матчах: на груповому етапі брав участь у матчі проти данців, а також вийшов на 76-й хвилині фінальної гри на заміну Юрію Джоркаєффу. У цій грі з його передачі забив Емануель Петі, який встановив остаточний рахунок матчу — перемогу 3:0 над Бразилією.

На чемпіонат Європи 2000 року в Нідерландах і Бельгії Вієйра відправився як гравець стартового складу збірної. Перемігши у фіналі збірну Італії, Патрік і його партнери стали чемпіонами континенту.

У 2001 році Вієйра виграв зі збірною Кубок Конфедерацій, що проводився в Японії і Кореї напередодні чемпіонату світу, який проводився там в 2002 році. У фіналі все вирішив єдиний гол Патріка у ворота збірної Японії. На чемпіонаті ж світу французи, не забивши жодного гола, не змогли вийти з групи, а Вієйра зіграв у всіх трьох матчах.

Успішно подолавши груповий турнір чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, французи позбулися травмованого Патріка, після чого сенсаційно поступилися в чвертьфіналі грецькій збірній — майбутньому переможцю європейської першості.

Після Євро-2004 зі збірної пішов Зінедін Зідан і капітанська пов'язка перейшла до Патріка до серпня 2005 року, коли Зізу вирішив повернутися в команду. Після чемпіонату Зідан знову пішов зі збірної (і з футболу взагалі), після чого Вієйра знову став капітаном триколірних.

У 2006 році Вієйра взяв участь у чемпіонаті світу в Німеччині. Два перші матчі в групі французи зіграли внічию з командами Швейцарії і Південної Кореї, чому 23 червня — у день народження Патріка — їм було необхідно обігрувати збірну Того, щоб пройти в 1/8 фіналу. Оскільки в матчі через дискваліфікацію не міг взяти участь лідер команди Зідан, який теж відзначав тоді день народження, Вієйра вивів команду в ранзі капітана. Іменинникові вдалося відкрити рахунок у матчі, а потім і допомогти Тьєррі Анрі відзначитися голом, після чого була зафіксована перемога європейців — 2:0. У наступній грі на виліт були побиті іспанці (3:1), одним голом знову відзначився Вієйра. Далі команді вдалося дійти до фіналу, де їй протистояла збірна Італії. Відігравши всі попередні матчі на турнірі Вієйра був замінений у другому таймі, ймовірно отримавши пошкодження в зіткненні з італійським захисником Фабіо Каннаваро. У підсумку, італійці вирвали перемогу в серії пенальті (5:3) після нічиєї 1:1 в основний і додатковий час.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року, залишившись у клубній структурі «Манчестер Сіті» на посаді тренера резервної команди.

Досвід роботи з основними командами здобував у США, де протягом 2016—2018 років тренував «Нью-Йорк Сіті».

2018 року повернувся на батьківщину, прийнявши пропозицію очолити тренерський штаб «Ніцци».

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1993–94   «Канн» Л1 5 0 КФ 1 0 - - - - - - 6 0
1994–95 Л1 31 2 КФ+КЛ 2+1 1+0 КУЄФА 4 1 - - - 38 4
лип.-лист. 1995 Л1 13 0 - - - ІТ 4 0 - - - 17 0
Усього за «Канн» 49 2 4 1 8 1 - - 61 4
лист. 1995–96   «Мілан» A 2 0 КІ 1 0 КУЄФА 2 0 - - - 5 0
1996–97   «Арсенал» ПЛ 31 2 КА+КЛ 3+3 0+0 КУЄФА 1 0 - - - 38 2
1997–98 ПЛ 33 2 КА+КЛ 9+2 0+0 КУЄФА 2 0 - - - 46 2
1998–99 ПЛ 34 3 КА+КЛ 5+0 1+0 ЛЧ 3 0 СА 1 0 43 4
1999–00 ПЛ 30 2 КА+КЛ 2+0 0+0 ЛЧ+КУЄФА 6+8 0+0 СА 1 0 47 2
2000–01 ПЛ 30 6 КА+КЛ 6+0 1+0 ЛЧ 12 0 - - - 48 7
2001–02 ПЛ 36 2 КА+КЛ 7+0 0+0 ЛЧ 11 1 - - - 54 3
2002–03 ПЛ 24 3 КА+КЛ 5+0 0+0 ЛЧ 12 1 СА 1 0 42 4
2003–04 ПЛ 29 3 КА+КЛ 5+2 0+0 ЛЧ 7 0 СА 1 0 44 3
2004–05 ПЛ 32 6 КА+КЛ 6+0 1+0 ЛЧ 6 0 СА 0 0 44 7
Усього за «Арсенал» 279 29 55 3 68 2 4 0 406 34
2005–06   «Ювентус» A 31 5 КІ 3 0 ЛЧ 7 0 СІ 1 0 42 5
2006–07   «Інтернаціонале» A 20 1 КІ 3 0 ЛЧ 4 1 СІ 1 2 28 4
2007–08 A 16 3 КІ 3 0 ЛЧ 3 0 СІ 1 0 23 3
2008–09 A 19 1 КІ 2 0 ЛЧ 3 0 - - - 24 1
2009-січ. 2010 A 12 1 КІ 1 0 ЛЧ 2 0 СІ 1 0 16 1
Усього за «Інтернаціонале» 67 6 9 0 12 1 3 2 91 9
січ.-черв. 2010   «Манчестер Сіті» ПЛ 13 1 КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 14 1
2010–11 ПЛ 15 2 КА+КЛ 8+1 3+0 ЛЄ 8 0 - - - 32 5
Усього за «Манчестер Сіті» 28 3 10 3 8 0 - - 46 6
Усього за кар'єру 456 45 82 7 105 4 8 2 651 58

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Франція
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26/02/1997 Париж Франція   2 – 1   Нідерланди товариський матч -
02/04/1997 Париж Франція   1 – 0   Швеція товариський матч -
03/06/1997 Ліон Франція   1 – 1   Бразилія товариський матч -
07/06/1997 Монпельє Франція   0 – 1   Англія товариський матч -
11/06/1997 Париж Франція   2 – 2   Італія товариський матч -
22/04/1998 Стокгольм Швеція   0 – 0   Франція товариський матч -
29/05/1998 Касабланка Марокко   2 – 2   Франція товариський матч -
24/06/1998 Ліон Франція   2 – 1   Данія ЧС 1998 - 1-й етап -
12/07/1998 Сен-Дені Бразилія   0 – 3   Франція ЧС 1998 - Фінал - Чемпіони світу
10/10/1998 Москва Росія   2 – 3   Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
10/02/1999 Лондон Англія   0 – 2   Франція товариський матч -
31/03/1999 Сен-Дені Франція   2 – 0   Вірменія Відбір до ЧЄ 2000 -
05/06/1999 Сен-Дені Франція   2 – 3   Росія Відбір до ЧЄ 2000 -
09/06/1999 Барселона Андорра   0 – 1   Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
18/08/1999 Белфаст Північна Ірландія   0 – 1   Франція товариський матч -
04/09/1999 Київ Україна   0 – 0   Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
09/10/1999 Сен-Дені Франція   3 – 2   Ісландія Відбір до ЧЄ 2000 -
13/11/1999 Сен-Дені Франція   3 – 0   Хорватія товариський матч -
23/02/2000 Сен-Дені Франція   1 – 0   Польща товариський матч -
29/03/2000 Глазго Шотландія   0 – 2   Франція товариський матч -
26/04/2000 Сен-Дені Франція   3 – 2   Словенія товариський матч -
28/05/2000 Загреб Хорватія   0 – 2   Франція товариський матч -
04/06/2000 Касабланка Японія   2 – 2   Франція товариський матч -
06/06/2000 Касабланка Марокко   1 – 5   Франція товариський матч -
11/06/2000 Брюгге Франція   3 – 0   Данія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
16/06/2000 Брюгге Чехія   1 – 2   Франція ЧЄ 2000 - 1-й етап -
21/06/2000 Амстердам Франція   2 – 3   Нідерланди ЧЄ 2000 - 1-й етап -
25/06/2000 Брюгге Іспанія   1 – 2   Франція ЧЄ 2000 - чвертьфінал -
28/06/2000 Брюссель Франція   2 – 1   Португалія ЧЄ 2000 - півфінал -
02/07/2000 Роттердам Франція   2 – 1   Італія ЧЄ 2000 - Фінал - Чемпіони
16/08/2000 Марсель Франція   5 – 1   Зірки світу товариський матч -
02/09/2000 Сен-Дені Франція   1 – 1   Англія товариський матч -
04/10/2000 Сен-Дені Франція   1 – 1   Камерун товариський матч -
07/10/2000 Йоганнесбург ПАР   0 – 0   Франція товариський матч -
15/11/2000 Стамбул Туреччина   0 – 4   Франція товариський матч -
27/02/2001 Сен-Дені Франція   1 – 0   Німеччина товариський матч -
24/03/2001 Сен-Дені Франція   5 – 0   Японія товариський матч -
28/03/2001 Валенсія Іспанія   2 – 1   Франція товариський матч -
25/04/2001 Сен-Дені Франція   4 – 0   Португалія товариський матч -
30/05/2001 Тегу Франція   5 – 0   Південна Корея Кубок Конфедерацій 1
01/06/2001 Тегу Австралія   1 – 0   Франція Кубок Конфедерацій -
03/06/2001 Ульсан Франція   4 – 0   Мексика Кубок Конфедерацій -
07/06/2001 Сувон Франція   2 – 1   Бразилія Кубок Конфедерацій -
10/06/2001 Йокогама Японія   0 – 1   Франція Кубок Конфедерацій 1 Переможці
15/08/2001 Нант Франція   1 – 0   Данія товариський матч -
01/09/2001 Сантьяго Чилі   2 – 1   Франція товариський матч -
06/10/2001 Сен-Дені Франція   4 – 1   Алжир товариський матч -
11/11/2001 Мельбурн Австралія   1 – 1   Франція товариський матч -
13/02/2002 Сен-Дені Франція   2 – 1   Румунія товариський матч 1
27/03/2002 Сен-Дені Франція   5 – 0   Шотландія товариський матч -
17/04/2002 Сен-Дені Франція   0 – 0   Росія товариський матч -
18/05/2002 Сен-Дені Франція   1 – 2   Бельгія товариський матч -
26/05/2002 Сувон Південна Корея   2 – 3   Франція товариський матч -
31/05/2002 Сеул Франція   0 – 1   Сенегал ЧС 2002 - 1-й етап -
06/06/2002 Пусан Франція   0 – 0   Уругвай ЧС 2002 - 1-й етап -
11/06/2002 Інчхон Данія   2 – 0   Франція ЧС 2002 - 1-й етап -
21/08/2002 Туніс (місто) Туніс   1 – 1   Франція товариський матч -
07/09/2002 Нікосія Кіпр   1 – 2   Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
12/10/2002 Сен-Дені Франція   5 – 0   Словенія Відбір до ЧЄ 2004 1
16/10/2002 Валлетта Мальта   0 – 4   Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
12/02/2003 Сен-Дені Франція   0 – 2   Чехія товариський матч -
02/04/2003 Палермо Ізраїль   1 – 2   Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
20/08/2003 Женева Швейцарія   0 – 2   Франція товариський матч -
06/09/2003 Сен-Дені Франція   5 – 0   Кіпр Відбір до ЧЄ 2004 -
10/09/2003 Любляна Словенія   0 – 2   Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
18/02/2004 Брюссель Бельгія   0 – 2   Франція товариський матч -
20/05/2004 Сен-Дені Франція   0 – 0   Бразилія товариський матч -
28/05/2004 Монпельє Франція   4 – 0   Андорра товариський матч -
06/06/2004 Сен-Дені Франція   1 – 0   Україна товариський матч -
13/06/2004 Лісабон Франція   2 – 0   Англія ЧЄ 2004 - 1-й етап -
17/06/2004 Лейрія Хорватія   2 – 2   Франція ЧЄ 2004 - 1-й етап -
21/06/2004 Коїмбра Швейцарія   1 – 3   Франція ЧЄ 2004 - 1-й етап -
04/09/2004 Сен-Дені Франція   0 – 0   Ізраїль Відбір до ЧС 2006 -
08/09/2004 Торсгавн Фарерські острови   0 – 2   Франція Відбір до ЧС 2006 -
13/10/2004 Нікосія Кіпр   0 – 2   Франція Відбір до ЧС 2006 -
17/11/2004 Сен-Дені Франція   0 – 0   Польща товариський матч -
09/02/2005 Сен-Дені Франція   1 – 1   Швеція товариський матч -
26/03/2005 Сен-Дені Франція   0 – 0   Швейцарія Відбір до ЧС 2006 -
30/03/2005 Тель-Авів Ізраїль   1 – 1   Франція Відбір до ЧС 2006 -
03/09/2005 Ланс Франція   3 – 0   Фарерські острови Відбір до ЧС 2006 -
07/09/2005 Дублін Ірландія   0 – 1   Франція Відбір до ЧС 2006 -
08/10/2005 Берн Швейцарія   1 – 1   Франція Відбір до ЧС 2006 -
12/10/2005 Сен-Дені Франція   4 – 0   Кіпр Відбір до ЧС 2006 -
01/03/2006 Сен-Дені Франція   1 – 2   Словаччина товариський матч -
27/05/2006 Сен-Дені Франція   1 – 0   Мексика товариський матч -
31/05/2006 Ланс Франція   2 – 0   Данія товариський матч -
07/06/2006 Сент-Етьєн Франція   3 – 1   КНР товариський матч -
13/06/2006 Штутгарт Франція   0 – 0   Швейцарія ЧС 2006 - 1-й етап -
18/06/2006 Лейпциг Франція   1 – 1   Південна Корея ЧС 2006 - 1-й етап -
23/06/2006 Кельн Того   0 – 2   Франція ЧС 2006 - 1-й етап 1
27/06/2006 Ганновер Іспанія   1 – 3   Франція ЧС 2006 - 1/8 фіналу 1
01/07/2006 Франкфурт-на-Майні Бразилія   0 – 1   Франція ЧС 2006 - чвертьфінал -
05/07/2006 Мюнхен Португалія   0 – 1   Франція ЧС 2006 - півфінал -
09/07/2006 Берлін Італія   1 – 1 д.ч.
(5-3 п.п.)
  Франція ЧС 2006 - Фінал - 2-ге місце
16/08/2006 Сараєво Боснія і Герцеговина   1 – 2   Франція товариський матч -
02/09/2006 Тбілісі Грузія   0 – 3   Франція Відбір до ЧЄ 2008 -
06/09/2006 Париж Франція   3 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
07/10/2006 Глазго Шотландія   1 – 0   Франція Відбір до ЧЄ 2008 -
11/10/2006 Сошо Франція   5 – 0   Фарерські острови Відбір до ЧЄ 2008 -
15/11/2006 Сен-Дені Франція   1 – 0   Греція товариський матч -
07/02/2007 Сен-Дені Франція   0 – 1   Аргентина товариський матч -
22/08/2007 Трнава Словаччина   0 – 1   Франція товариський матч -
08/09/2007 Мілан Італія   0 – 0   Франція Відбір до ЧЄ 2008 -
12/09/2007 Париж Франція   0 – 1   Шотландія Відбір до ЧЄ 2008 -
06/02/2008 Малага Іспанія   1 – 0   Франція товариський матч -
19/11/2008 Сен-Дені Франція   0 – 0   Уругвай товариський матч -
02/06/2009 Сент-Етьєн Франція   0 – 1   Нігерія товариський матч -
Усього Матчів (6 місце) 107 Голів 6

ДосягненняРедагувати

Як гравця збірної Франції:

Як гравця «Мілана»:

Як гравця лондонського «Арсеналу»:

Як гравця міланського «Інтера»:

Як гравця «Манчестер Сіті»:

Інші:

Цікаві фактиРедагувати

Відповідно до досліджень тижневика L'Equipe magazine Патрік Вієйра був третім найбільш високооплачуваним французьким спортсменом 2007 року, після Тьєррі Анрі і Тоні Паркера[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Прізвище Вієйра португальське, оскільки предки Патріка були з португальської колонії Кабо-Верде, проте у французькому середовищі, де він жив, наголос змістився на останній склад.
  2. Вієйра завершив кар'єру (рос.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 20 березень 2011. 
  4. Sky Sports | Football News[недоступне посилання з квітень 2019] (англ.)
  5. Round-up: Vieira moves to Inter - Telegraph
  6. Tous sports - Revenus - FRA - Henry au-dessus du lot (фр.)

ПосиланняРедагувати


Попередник:
Тоні Адамс
Капітан лондонського «Арсеналу»
2002-2005
Наступник:
Тьєррі Анрі
Попередник:
Зінедін Зідан
Капітан збірної Франції з футболу
2004-2005
Наступник:
Зінедін Зідан
Попередник:
Зінедін Зідан
Капітан збірної Франції з футболу
2006-2009
Наступник:
Тьєррі Анрі