Відкрити головне меню

Малкольм Еллісон (англ. Malcolm Allison, 5 вересня 1927, Дартфорд — 14 жовтня 2010) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Малкольм Еллісон
Особові дані
Повне ім'я Малкольм Александер Еллісон
Народження 5 вересня 1927(1927-09-05)
  Дартфорд, Велика Британія
Смерть 14 жовтня 2010(2010-10-14) (83 роки)
  Trafford[d], Великий Манчестер, Північно-Західна Англія, Англія, Велика Британія
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1945–1951 Англія «Чарльтон Атлетик» 2 (0)
1951–1957 Англія «Вест Гем Юнайтед» 238 (10)
1960–1962 Англія «Ромфорд» 49 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1963–1964 Англія «Бат Сіті»
1964 Канада «Торонто Сіті»
1964–1965 Англія «Плімут»
1965–1972 Англія «Манчестер Сіті» (помічник)
1972–1973 Англія «Манчестер Сіті»
1973–1976 Англія «Крістал Пелес»
1976–1977 Туреччина «Галатасарай»
1978 США «Мемфіс Рогс»
1978–1979 Англія «Плімут»
1979–1980 Англія «Манчестер Сіті»
1980–1981 Англія «Крістал Пелес»
1981 Англія «Йовіл Таун»
1981–1982 Португалія «Спортінг»
1982–1984 Англія «Мідлсбро»
1984 Англія «Віллінгтон»
1985–1986 Кувейт Кувейт
1986–1988 Португалія «Віторія» (Сетубал)
1988 Португалія «Фаренсе»
1989 Англія «Фішер Атлетік»
1992–1993 Англія «Бристоль Роверс»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1945 року виступами за команду клубу «Чарльтон Атлетик», але основним гравцем не став, взявши участь лише у 2 матчах чемпіонату.

У лютому 1951 року перейшов до клубу «Вест Гем Юнайтед», за який відіграв 6 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Вест Гем Юнайтед», був основним гравцем команди. Тут він набрав досвід не тільки як футболіст, а й як майбутній тренер, і часто залишався після тренувань з усіма, хто цікавиться футболом, щоб обговорити і виробити нову тактику[1]. 1958 року важко захворів на туберкульоз, що призвело до видалення частини легені і передчасного завершення спортивної кар'єри. Протягом певного періоду він залишив футбол взагалі і працював спочатку як торговець автомобілями, потім як власник нічного клубу[2]. Згодом Еллісон повернувся до футболу, щоб грати в аматорській команді «Ромфорд».

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру 1963 року, очоливши тренерський штаб клубу «Бат Сіті»[3], а наступного року недовго попрацював з канадським «Торонто Сіті». Після цього, домігшись успіхів у «Плімуті», був запрошений помічником головного тренера Джо Мерсера в «Манчестер Сіті»[4]. Цей тренерський тандем дозволив команді домогтися найкращих досягнень за всю її історію, перетворивши «Манчестер Сіті» в кінці 1960-х в один з найсильніших клубів країни[5]. На рахунку команди перемога в чемпіонаті Англії в сезоні 1967/68, Кубок Англії 1969 року, Кубок Футбольної ліги 1970 року та Кубок володарів кубків УЄФА 1970 року. Після переходу Мерсера в «Ковентрі» Еллісон два сезони сам очолював «Манчестер», проте 11-те місце в 1973 році змусило його подати у відставку.

Надалі його тренерська кар'єра в Англії йшла з перемінним успіхом і він вирішив спробувати щастя за кордоном, де найбільшого успіху домігся, очолюючи португальський «Спортінг», привівши його до чемпіонського дублю — перемоги в чемпіонаті і Кубку країни 1982 року[6]. В цілому він встиг попрацювати тренером в 11 клубах, а також зі збірною Кувейту.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Бристоль Роверс», головним тренером команди якого Малкольм Еллісон був з 1992 по 1993 рік.

Останні роки життя і смертьРедагувати

У 2001 році його син заявив, що Еллісон страждає від алкоголізму[7]. У 2009 році було повідомлено, що Еллісон страждає від слабоумства[8].

Малкольм Елісон помер у будинку для престарілих 14 жовтня 2010 року у віці 83 років[9]. У нього було шість дітей. Прощання з ним відбулося 27 жовтня на стадіоні «Сіті оф Манчестер» перед похованням на Південному цвинтарі[10].

Титули і досягненняРедагувати

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Penney, Ian (2008). Manchester City: The Mercer-Allison Years. Breedon. с. 186. ISBN 978-1-85983-608-8. 
  2. Ward, The Manchester City Story, p68
  3. Book, Maine Man, p41.
  4. Penney, Manchester City: The Mercer-Allison Years, p14
  5. Big Mal was ahead of his time. www.thesun.co.uk. 16 October 2010. Процитовано 18 October 2010. 
  6. Happy Birthday Mister Allison. LeaodaEstrela.blogspot.com. Процитовано 6 September 2008. 
  7. Man City great in hospital. news.bbc.co.uk. 9 May 2001. Процитовано 2 September 2010. 
  8. Book review: The Worst Of Friends. news.bbc.co.uk. 25 April 2009. Процитовано 2 September 2010. 
  9. Malcolm Allison. Daily Telegraph. 15 October 2010. Процитовано 16 October 2010. 
  10. Hundreds of Manchester City fans honour Malcolm Allison. BBC News. 27 October 2010. Процитовано 27 October 2010. 

ПосиланняРедагувати