Відкрити головне меню

«Загальні СС» (Альгемайне СС) (нім. Allgemeine SS — «загальні СС») — більша складова частина СС, так звані загальні СС, що формувалися на постійній або тимчасовій основі, стройові або резервні з'єднання, частини та підрозділи.

Загальні СС (Альгемайне СС)
нім. Allgemeine SS
Flag of the Schutzstaffel.svg
Емблема СС
На службі вересень 19341945
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Вид Flag of the Schutzstaffel.svg СС
Оборонець Генріх Гіммлер
Війни/битви Друга світова війна

Місцеві підрозділи СС почали формуватися у 1925. Восені 1934 вони стали самостійною від СА ланкою в структурі НСДАП.

6 січня 1929 рейхсфюрером СС став оберфюрер СС Генріх Гиммлер. Нижнім осередком СС було відділення з 8 чоловік — шар (командир — шарфюрер), три відділення складали загін — труп (командир — труппфюрер), три загони — штурм (командир унтерштурмфюрер або оберштурмфюрер), три штурмі складали штурмбанн на чолі з штурмбанфюрером або оберштурмбанфюрером, три або чотири штурмбанни складали штандарт на чолі з штандартенфюрером, декілька штандартів складали абшніт, декілька абшнітів утворювали групи (дивізію) на чолі з групенфюрером. Усі ці фюрери пізніше стали званнями у системі СС.

Уся територія Німеччини була поділена на області (обер-абшніти) СС, які складали основу територіальної організації Загальних-СС. Спершу існували п'ять обер-абшнітів, утворених 1932 року на основі наявних раніше груп СС. У 1942 році на території Німеччини їх кількість вже виросла до 17, територія кожного з них збігалася з територією відповідного військового округу. Крім того, на окупованих територіях було утворено ще шість обер-абшнітів СС. Керівники обер-абшнітів мали звання обергруппенфюрер, группенфюрер чи бригадефюрер СС. Зазвичай фюрер обер-абшніта був представником СС при штабі місцевого військового округа, а також був вищім керівником СС та поліції у цьому регіоні.

Кожен обер-абшніт, поділявся на три райони (абшніта), які позначалися римськими цифрами. Командиром (фюрером) абшніту був офіцер, що мав звання оберфюрера чи штандартенфюрера СС. У 1942 році було 42 абшніта. Деякі великі міста були поділені на два абшніта.

Організаційна структура нижче абшнітів, була побудована не на територіальному принципі, а на принципі військових підрозділів. Зазвичай до складу абшніту входило три піхотних штандарти СС, які були аналогом піхотних полків. Перші штандарти з’явилися приблизно у 1929 році, задовго до виникнення територіального поділу Загальних-СС.

Зміст

Обер-абшніти (на 9.11.1944)Редагувати

  • Обер-абшніт «Альпи» («Alpenland») – Зальцбург;
  • Обер-абшніт «Балтика» («Ostsee») – Штеттін;
  • Обер-абшніт «Богемія і Моравія» («Bühmen-Mähren») – Прага, (з 1944 року);
  • Обер-абшніт «Варта» («Warthe») – Познань;
  • Обер-абшніт «Захід» («West») – Дюссельдорф;
  • Обер-абшніт «Вестмарк» («Westmark») – Саарбрюкен, Нойштадт, Мец, з вересня 1943 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Рейн» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
  • Обер-абшніт «Вісла» («Weichsel») – Данциг;
  • Обер-абшніт «Дунай» («Donau») – Відень;
  • Обер-абшніт «Ельба» («Elbe») – Дрезден;
  • Обер-абшніт «Майн» («Main») – Нюрнберг;
  • Обер-абшніт «Остланд» («Ostland») – Рига;
  • Обер-абшніт «Північ» («Nord») – Осло;
  • Обер-абшніт «Північне море» («Nordsee») – Гамбург;
  • Обер-абшніт «Південь» («Süd») – Мюнхен;
  • Обер-абшніт «Південний схід» («Südost») – Бреслау;
  • Обер-абшніт «Північний схід» («Nordost») – Кенігсберг;
  • Обер-абшніт «Північний захід» («Nordwest») – Гаага;
  • Обер-абшніт «Південний захід» («Südwest») – Штутгарт;
  • Обер-абшніт «Рейн» («Rhein») – Кобленц, Арольсен, з січня 1937 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Вестмарк» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
  • Обер-абшніт «Рейн-Вестмарк» («Rhein-Westmark») – Вісбаден;
  • Обер-абшніт «Схід» («Оst») – Краків;
  • Обер-абшніт «Україна» («Ukraine») – Київ;
  • Обер-абшніт «Фульда-Верра» («Fulda-Werra») – Арользен;
  • Обер-абшніт «Центр» («Mitte») – Брауншвейг;
  • Обер-абшніт «Шпрее» («Spree») – Берлін.

Абшніти (на 9.11.1944)Редагувати

  • І абшніт – Мюнхен. Входив до обер-абшніту «Південь»;
  • ІІ абшніт – Дрезден. Входив до обер-абшніту «Ельба»;
  • III абшніт – Берлін. Входив до обер-абшніту «Шпрее»;
  • IV абшніт – Брауншвейг. Входив до обер-абшніту «Центр»;
  • V абшніт – Дуйсбург. Входив до обер-абшніту «Захід»;
  • VI абшніт – Бреслау. Входив до обер-абшніту «Південний схід»;
  • VII абшніт – Кенігсберг. Входив до обер-абшніту «Північний схід»;
  • VIII абшніт – Лінц. Входив до обер-абшніту «Дунай»;
  • IX абшніт – Вюрцбург. Входив до обер-абшніту «Майн»;
  • Х абшніт – Штутгарт. Входив до обер-абшніту «Південний захід»;
  • XI абшніт – Кобленц. Входив до обер-абшніту «Рейн-Вестмарк»;
  • XII абшніт – Франкфурт-на-Одері. Входив до обер-абшніту «Шпреє»;
  • XIII абшніт – Штеттін. Входив до обер-абшніту «Балтика»;
  • XIV абшніт – Ольденбург. Входив до обер-абшніту «Нордзеє»;
  • XV абшніт – Гамбург-Альтона. Входив до обер-абшніту «Нордзеє»;
  • XVI абшніт – Дессау. Входив до обер-абшніту «Центр»;
  • XVII абшніт – Мюнстер. Входив до обер-абшніту «Захід»;
  • XVIII абшніт – Галле (Заале). Входив до обер-абшніту «Ельба»;
  • XIX абшніт – Карлсруе. Входив до обер-абшніту «Південний захід»;
  • XX абшніт – Кіль. Входив до обер-абшніту «Нордзеє»;
  • XXI абшніт – Хіршберг. Входив до обер-абшніту «Південний схід»;
  • XXIІ абшніт – Алленштейн. Входив до обер-абшніту «Північний схід»;
  • XXIII абшніт – Берлін. Входив до обер-абшніту «Шпрее»;
  • XXIV абшніт – Ополе. Входив до обер-абшніту «Південний схід»;
  • XXV абшніт – Дортмунд. Входив до обер-абшніту «Захід»;
  • XXVI абшніт – Сопот. Входив до обер-абшніту «Вісла»;
  • XXVII абшніт – Веймар. Входив до обер-абшніту «Фульда-Верра»;
  • ХXVIII абшніт – Байройт. Входив до обер-абшніту «Майн»;
  • XXIX абшніт – Констанц. Входив до обер-абшніту «Південний захід»;
  • XXХ абшніт – Франкфурт-на-Майні. Входив до обер-абшніту «Рейн-Вестмарк»;
  • XXXI абшніт – Відень. Входив до обер-абшніту «Дунай»;
  • XXXII абшніт – Аугсбург. Входив до обер-абшніту «Південь»;
  • XXXIII абшніт – Шверін. Входив до обер-абшніту «Балтика»;
  • XXXIV абшніт – Саарбрюккен. Входив до обер-абшніту «Рейн-Вестмарк»;
  • XXXV абшніт – Грац. Входив до обер-абшніту «Альпи»;
  • XXXVI абшніт – Зальцбург. Входив до обер-абшніту «Альпи»;
  • XXXVII абшніт – Райхенберг. Входив до обер-абшніту «Богемія і Моравія»;
  • XXXVIII абшніт – Карлсбад. Входив до обер-абшніту «Богемія і Моравія»;
  • XXXIX абшніт – Брно. Входив до обер-абшніту «Богемія і Моравія»;
  • XXXX абшніт – Бромберг. Входив до обер-абшніту «Вісла»;
  • XXXXI абшніт – Торунь. Входив до обер-абшніту «Вісла»;
  • XXXXIІ абшніт – Гнезно. Входив до обер-абшніту «Варта» (Польща);
  • XXXXIII абшніт – Літцманштадті. Входив до обер-абшніту «Варта» (Польща);
  • XXXXIV абшніт – Гумбіннен. Входив до обер-абшніту «Північний схід»;
  • XXXXV абшніт – Страсбург. Входив до обер-абшніту «Південний захід».

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры «Третьего Рейха»/Перевод с англ. Т.Н. Замиловой, А.В. Бушуева, А.Н. Фельдшерова; Под ред. Г.Ю. Пернавского; Художн. А.А. Шуплецов. — Смоленск : Русич, 1997. — 480 с. — (Тирания) — 5000 прим. — ISBN 5-88590-778-1.(рос.)
  • Уиндроу М. Охранные отряды НСДАП. Войска СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. Дж. Барн. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2004. — 63 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — ISBN 5-271-08057-9.(рос.)
  • Ламсден Р. Охранные отряды НСДАП. Общие СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. П. Хэннон. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2003. — 62 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — ISBN 5-271-07617-2.(рос.)
  • Уильямсон Г. СС-инструмент террора/Перевод с англ. — Смоленск : Русич, 2003. — 416 с. — (Мир в войнах) — 3000 прим. — ISBN 5-8138-0439-0.(рос.)
  • Теодор Гладков. Ордена и медали войск СС. С комментариями Теодора Гладкова. — М. : ЗАО Центрополиграф, 2003. — 144 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-9524-0641-6.(рос.)
  • Robin Lumsden: The Allgemeine-SS, Vol. 266 (ISBN 1-85532-358-3) (англ.)