Відкрити головне меню

Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова

Координати: 50°17′06″ пн. ш. 28°36′54″ сх. д. / 50.28500° пн. ш. 28.61500° сх. д. / 50.28500; 28.61500

Житомирський військовий інститут
імені С. П. Корольова
ЖВІ
Емблема ЖВІ.jpg
ПамятникЖВІ.JPG
Житомир, Україна Україна
Тип заклад вищої освіти
Засновано 8 грудня 1914
Ректор Левченко Олександр Віталійович
Адреса 10004, м. Житомир, просп. Миру, 22
Сайт www.zvir.zt.ua

Жито́мирський військо́вий інститу́т і́мені С. П. Корольо́ва — державний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації. Утворений 1914 року як навчальний заклад, що готує фахівців протиповітряної оборони. На сьогоднішній день (2017 рік) готує, як військових, так і цивільних фахівців у галузях радіотехніки, системної інженерії, інформаційної та кібернетичної безпеки тощо. Інститут має велику наукову школу, досліджує та розробляє роботизовані системи військового призначення. Має досвід участі в бойових діях (серед цього й — на Сході України).

ІсторіяРедагувати

Державу нашу славну берегти
Служити вірно своєму народу —
Такий обрали шлях ми у житті,
Таку обрали ми для себе долю!

Житомирський військовий інститут —
Це честь, відвага, розум, перемога!
Житомирський військовий інститут -
Надійна, вірна у життя дорога!
Житомирський військовий славетний інститут -
Надійна, вірна у життя дорога…

— Гімн інституту

Відлік своєї історії навчальний заклад веде від 8 грудня 1914 року, коли було створено перші у світі системи протиповітряної оборони та підготовки фахівців для неї. Ті курси очолив начальник Офіцерської електротехнічної школи (місто Петроград) генерал-майор Георгій Бурман та керував ними під час Першої світової війни[1].

Після Жовтневого перевороту 1917 року всі військові навчальні заклади розпочали свою історію з початку, відмовившись від історії царського періоду[2].

У лютому 1918 року почались заходи зі створення (відтворення) зенітної артилерії у Червоній Армії та системи підготовки кадрів до неї в межах яких було створено Управління завідувача з формування зенітних батарей із навчально-інструкторською командою. Таку команду команду було сформовано на базі підрозділів Офіцерської електротехнічної школи, до неї також увійшли підрозділи й особовий склад Курсів (офіцерської школи) стрільби по повітряному флоту (Двінськ), фахівці Офіцерської артилерійської школи (Петроград). У листопаді того ж року Управління з командою було переведено до Калуги, а у травні 1919 року — до Нижнього Новгорода, де 8 грудня навчально-інструкторська команда була виведена з Управління на окремий штат як Школа стрільби по повітряному флоту[3].

З 1918 до 1934 року був єдиним в країні військово-навчальним закладом протиповітряної оборони. До війни послідовно базувався:

  • у Москві (Одинцово) з 1 жовтня 1921 — Зенітне відділення Повторної школи командного складу артилерії особливого призначення[4];
  • у Петрограді з 1 жовтня 1923 — Повторна школа середнього командного складу артилерії при Управлінні начальника зенітної артилерії особливого призначення[5];
  • у Севастополі з 1 жовтня 1924 — Спеціальна школа старшого та середнього командного складу зенітної артилерії; з 1 листопада того ж року — Курси удосконалення командного складу зенітної артилерії РСЧА; з 1 жовтня 1927 року — Школа зенітної артилерії РСЧА; з 16 березня 1937 року — Севастопольське училище зенітної артилерії РСЧА (СУЗА)[6].

У серпні 1941 року училище було евакуйовано спочатку до Петровська, потім — до Уфи[7]. Після завершення війни інститут був переведений до Житомира (1946)[8]. 1947 року навчальний заклад отримав нову назву — Житомирське Червонопрапорне зенітно-артилерійське училище.

З 31 січня 1968 року училище було переведено в розряд вищих та отримало назву Житомирське вище ракетне командне Червонопрапорне училище ППО[9]. 1973 року училище отримало почесне найменування, отримавши ім'я Ленінського комсомолу[10]. 15 листопада 1979 училище було нагороджено орденом Жовтневої Революції[11].

У 19961997 роках навчальний заклад мав статус військового факультету радіоелектроніки при Житомирському інженерно-технологічному інституті, після чого знову став окремим вищим військовим навчальним закладом. 1999 року інституту було надано ім'я Сергія Павловича Корольова[12].

2007 року інститут увійшов до складу Національного авіаційного університету[13], а з 2013 — у складі Державного університету телекомунікацій[14].

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року № 94 Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова вийшов зі складу Державного університету телекомунікацій та став самостійним вищим навчальним закладом[15].

Освітня діяльністьРедагувати

Військовий інститут здійснює підготовку фахівців та наукові дослідження у таких галузях знань:

Серед професорсько-викладацького складу військового інституту 16% докторів наук та професорів, 65% кандидатів наук, доцентів і старших наукових співробітників. Окрім того інститут має у своєму складі заслужених працівників освіти України, заслужених діячів науки і техніки України, лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужених тренерів України, заслужених раціоналізаторів України.

Наукова та науково-технічна діяльністьРедагувати

В інституті активно проводяться пошукові та прикладні наукові дослідження з проблем створення, випробування, бойового застосування, експлуатації, модернізації високотехнологічних систем і засобів озброєння та військової техніки[16].

Курсанти і студенти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, тематичних олімпіадах[16][17][18]. В інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій[19]. Видається фаховий збірник наукових праць[20]. Регулярно проводяться науково-практичні конференції[21][22][23][24].

Розроблений та створений в інституті діючий макет Центру кібернетичної безпеки використовувався для забезпечення безпеки проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Макет Комплексу оперативного управління силами та засобами у кризових ситуаціях застосовувався під час військових навчань і тренувань[25].

Матеріально-технічна базаРедагувати

Загальна площа навчальних приміщень військового інституту становить понад 28 тисяч м2. Аудиторний фонд інституту складається з 6 навчальних корпусів, де обладнано 22 лекційні аудиторії, 39 спеціальні класи, 58 лабораторій, 5 навчальних командних пунктів, 40 класів загального призначення[26] тощо.

Для забезпечення практичної підготовки курсантів і студентів на кафедрах військового інституту створено 8 навчально-лабораторних комплексів та лабораторій, розгорнуто понад 70 класних варіантів комплексів озброєння та військової техніки, обладнано 3 майданчики військової техніки на рухомій базі, розгорнутий значний парк обчислювальної техніки, що включає 23 сучасних спеціалізованих комп'ютерних класів[26].

Навчально-виховний процес забезпечують 2 бібліотеки. Книжковий фонд загальної бібліотеки налічує близько 300 тисяч примірників.

У військовому інституті діє спортивний комплекс з басейном. У розпорядженні курсантів та студентів є стадіон, 3 спортивних зали, 5 спортивних майданчиків, стрілецький тир, полігонна база.

Міжнародне співробітництвоРедагувати

 
Курсанти Республіки Казахстан, які навчаються у військовому інституті

Військовий інститут активно бере участь у програмах міжнародного співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації іноземних військових фахівців[16].

Наукові та науково-педагогічні працівники військового інституту беруть участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, публікують результати наукових досліджень у закордонних виданнях[27].

СпортРедагувати

Військовий інститут має:

 
Збірна команда інституту з гирьового спорту

В інституті діють різноманітні спортивні секції:

  • рукопашного бою,
  • гирьового спорту,
  • багатоборства військово-спортивного комплексу,
  • офіцерського триборства,
  • армспорту,
  • стрільби із штатної зброї,
  • легкої атлетики,
  • шахів,
  • настільного тенісу,
  • паверліфтингу,
  • силового жонглювання,
  • міні-футболу,
  • волейболу,
  • баскетболу,
  • аеробіки тощо.

Найкращі спортсмени інституту беруть участь у чемпіонатах світу, України, Збройних Сил України, чемпіонатах та універсіадах Житомирщини. За останні роки в інституті підготовлено 2 заслужених майстри спорту України, 5 майстрів спорту міжнародного класу, 62 майстри спорту України. Переможцями та призерами чемпіонатів України є 38 спортсменів, чемпіонатів світу — 12. Спортсмени інституту виборюють перші місця на чемпіонатах із шахів, рукопашного бою тощо[28][29].

2002 року було започатковано та щорічно проводиться Міжнародний турнір з гирьового спорту на честь академіка Корольова.

Структура інститутуРедагувати

ФакультетиРедагувати

  • Факультет радіоелектронних систем спеціального призначення
  • Факультет геоінформаційних і космічних систем
  • Факультет інформаційних і телекомунікаційних систем
  • Факультет підготовки за програмою офіцерів запасу

ЦентриРедагувати

 
190 навчальний центр

Загальноінститутські кафедриРедагувати

  • Кафедра фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту
  • Кафедра іноземних мов

Курси та школиРедагувати

  • Курси іноземних мов
  • Курси перепідготовки та підвищення кваліфікації
  • Школа військово-патріотичного виховання молоді «Поліська гвардія»

Керівники навчального закладуРедагувати

Фото Військове звання Керівник Роки на посаді
1   генерал-майор Георгій Бурман 1914-1919
2   комбриг Борис Коломенський 1919-1924
3   комкор Микола Виноградов 1924-1926
4   комкор Олександр Вукотич 1926-1929
5   комдив Михайло Семенов 1929-1934
6   генерал-майор Павло Абросімов 1934-1938
7   полковник Іван Морозов 1939-1942
8   генерал-майор Георгій Кирш 1942
9   полковник Михайло Рерле 1942-1944
10   полковник Михайло Кудряшов 1944-1945
11   генерал-майор артилерії Михайло Рибаков 1945-1947
12   генерал-майор артилерії Гліб Десницький 1947-1954
13   генерал-майор артилерії Микола Грабовський 1954-1960
14   генерал-майор артилерії Петро Харчиков 1960-1966
15   генерал-майор артилерії Євген Полуектов 1966-1977
16   генерал-майор артилерії Валентин Кузіков 1977-1980
17   генерал-майор артилерії Геннадій Воротников 1980-1982
18   генерал-майор артилерії Борис Бондарев 1982-1992
19   генерал-майор Дмитро П'ясковський 1992-2003
20   генерал-майор Михайло Пічугін 2004-2010
21   генерал-майор Юрій Даник 2011-2016
22 генерал-майор Олександр Левченко від 2016

Відомі випускникиРедагувати

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Супрунов, 2014, с. 6-8
  2. Супрунов, 2014, с. 13
  3. Супрунов, 2014, с. 17
  4. Супрунов, 2014, с. 20
  5. Супрунов, 2014, с. 22
  6. Супрунов, 2014, с. 24-38
  7. Супрунов, 2014, с. 39-45
  8. Супрунов, 2014, с. 47
  9. Супрунов, 2014, с. 59
  10. Супрунов, 2014, с. 61
  11. Супрунов, 2014, с. 65
  12. Супрунов, 2014, с. 73
  13. Постанова КМ України від 1 березня 2007 року № 344
  14. Структура Державного університету телекомунікацій
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 18 березень 2015. 
  16. а б в Про військовий інститут. Архів оригіналу за 29 грудень 2014. Процитовано 29 грудень 2014. 
  17. Чернівчанка Анастасія Багрійчук: «Всі мрії здійснюються»
  18. ІТ-Universe. Архів оригіналу за 5 січень 2015. Процитовано 5 січень 2015. 
  19. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14.03.2014 № 2 "Про затвердження рішення атестаційної колегії від 01.03.2013"
  20. Свідоцтво про державну реєстрацію від 17.11.2014 № КВ 21088-10888ПР. Архів оригіналу за 22.10.2014. Процитовано 29.12.2014. 
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудень 2014. Процитовано 29 грудень 2014. 
  22. Наукові конференції та семінари. Архів оригіналу за 28 грудень 2014. Процитовано 28 грудень 2014. 
  23. Конференція 2012
  24. XX Науково-практична конференція. Архів оригіналу за 5 січень 2015. Процитовано 5 січень 2015. 
  25. Олексій Тригуб (12:22 28.11.2012). ЖВІ НАУ: ще один крок до столітнього ювілею. "Крила України" - Новини. Процитовано 30.12.2014. 
  26. а б Матеріально-технічна база. Архів оригіналу за 28 грудень 2014. Процитовано 28 грудень 2014. 
  27. Electronics and Control Systems 2013. N 4(38) стор. 119-123. ISSN 1990-5548
  28. Житомир спортивний
  29. Кафедра ФВСФПіС
  30. Науковий центр
  31. Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету телекомунікацій. Архів оригіналу за 6 березень 2016. Процитовано 5 вересень 2014. 

ДжерелаРедагувати