Відкрити головне меню

Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова

Координати: 50°17′06″ пн. ш. 28°36′54″ сх. д. / 50.28500° пн. ш. 28.61500° сх. д. / 50.28500; 28.61500

Жито́мирський військо́вий інститу́т і́мені С. П. Корольо́ва — державний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації. Утворений 1914 року як навчальний заклад, що готує фахівців протиповітряної оборони. На сьогоднішній день (2017 рік) готує, як військових, так і цивільних фахівців у галузях радіотехніки, системної інженерії, інформаційної та кібернетичної безпеки тощо. Інститут має велику наукову школу, досліджує та розробляє роботизовані системи військового призначення. Має досвід участі в бойових діях (серед цього й — на Сході України).

Житомирський військовий інститут
імені С. П. Корольова
ЖВІ
Емблема ЖВІ.jpg
ПамятникЖВІ.JPG
Житомир, Україна Україна
Засновано 8 грудня 1914
Ректор Левченко Олександр Віталійович
Адреса 10004, м. Житомир, просп. Миру, 22
Сайт www.zvir.zt.ua

Зміст

ІсторіяРедагувати

Державу нашу славну берегти
Служити вірно своєму народу —
Такий обрали шлях ми у житті,
Таку обрали ми для себе долю!

Житомирський військовий інститут —
Це честь, відвага, розум, перемога!
Житомирський військовий інститут -
Надійна, вірна у життя дорога!
Житомирський військовий славетний інститут -
Надійна, вірна у життя дорога…

— Гімн інституту

Відлік своєї історії навчальний заклад веде від 8 грудня 1914 року, коли було створено перші у світі системи протиповітряної оборони та підготовки фахівців для неї. Ті курси очолив начальник Офіцерської електротехнічної школи (місто Петроград) генерал-майор Георгій Бурман та керував ними під час Першої світової війни[1].

Після Жовтневого перевороту 1917 року всі військові навчальні заклади розпочали свою історію з початку, відмовившись від історії царського періоду[2].

У лютому 1918 року почались заходи зі створення (відтворення) зенітної артилерії у Червоній Армії та системи підготовки кадрів до неї в межах яких було створено Управління завідувача з формування зенітних батарей із навчально-інструкторською командою. Таку команду команду було сформовано на базі підрозділів Офіцерської електротехнічної школи, до неї також увійшли підрозділи й особовий склад Курсів (офіцерської школи) стрільби по повітряному флоту (Двінськ), фахівці Офіцерської артилерійської школи (Петроград). У листопаді того ж року Управління з командою було переведено до Калуги, а у травні 1919 року — до Нижнього Новгорода, де 8 грудня навчально-інструкторська команда була виведена з Управління на окремий штат як Школа стрільби по повітряному флоту[3].

З 1918 до 1934 року був єдиним в країні військово-навчальним закладом протиповітряної оборони. До війни послідовно базувався:

  • у Москві (Одинцово) з 1 жовтня 1921 — Зенітне відділення Повторної школи командного складу артилерії особливого призначення[4];
  • у Петрограді з 1 жовтня 1923 — Повторна школа середнього командного складу артилерії при Управлінні начальника зенітної артилерії особливого призначення[5];
  • у Севастополі з 1 жовтня 1924 — Спеціальна школа старшого та середнього командного складу зенітної артилерії; з 1 листопада того ж року — Курси удосконалення командного складу зенітної артилерії РСЧА; з 1 жовтня 1927 року — Школа зенітної артилерії РСЧА; з 16 березня 1937 року — Севастопольське училище зенітної артилерії РСЧА (СУЗА)[6].

У серпні 1941 року училище було евакуйовано спочатку до Петровська, потім — до Уфи[7]. Після завершення війни інститут був переведений до Житомира (1946)[8]. 1947 року навчальний заклад отримав нову назву — Житомирське Червонопрапорне зенітно-артилерійське училище.

З 31 січня 1968 року училище було переведено в розряд вищих та отримало назву Житомирське вище ракетне командне Червонопрапорне училище ППО[9]. 1973 року училище отримало почесне найменування, отримавши ім'я Ленінського комсомолу[10]. 15 листопада 1979 училище було нагороджено орденом Жовтневої Революції[11].

У 19961997 роках навчальний заклад мав статус військового факультету радіоелектроніки при Житомирському інженерно-технологічному інституті, після чого знову став окремим вищим військовим навчальним закладом. 1999 року інституту було надано ім'я Сергія Павловича Корольова[12].

2007 року інститут увійшов до складу Національного авіаційного університету[13], а з 2013 — у складі Державного університету телекомунікацій[14].

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року № 94 Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова вийшов зі складу Державного університету телекомунікацій та став самостійним вищим навчальним закладом[15].

Освітня діяльністьРедагувати

Військовий інститут здійснює підготовку фахівців та наукові дослідження у таких галузях знань:

Серед професорсько-викладацького складу військового інституту 16% докторів наук та професорів, 65% кандидатів наук, доцентів і старших наукових співробітників. Окрім того інститут має у своєму складі заслужених працівників освіти України, заслужених діячів науки і техніки України, лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужених тренерів України, заслужених раціоналізаторів України.

Наукова та науково-технічна діяльністьРедагувати

В інституті активно проводяться пошукові та прикладні наукові дослідження з проблем створення, випробування, бойового застосування, експлуатації, модернізації високотехнологічних систем і засобів озброєння та військової техніки[16].

Курсанти і студенти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, тематичних олімпіадах[16][17][18]. В інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій[19]. Видається фаховий збірник наукових праць[20]. Регулярно проводяться науково-практичні конференції[21][22][23][24].

Розроблений та створений в інституті діючий макет Центру кібернетичної безпеки використовувався для забезпечення безпеки проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Макет Комплексу оперативного управління силами та засобами у кризових ситуаціях застосовувався під час військових навчань і тренувань[25].

Матеріально-технічна базаРедагувати

Загальна площа навчальних приміщень військового інституту становить понад 28 тисяч м2. Аудиторний фонд інституту складається з 6 навчальних корпусів, де обладнано 22 лекційні аудиторії, 39 спеціальні класи, 58 лабораторій, 5 навчальних командних пунктів, 40 класів загального призначення[26] тощо.

Для забезпечення практичної підготовки курсантів і студентів на кафедрах військового інституту створено 8 навчально-лабораторних комплексів та лабораторій, розгорнуто понад 70 класних варіантів комплексів озброєння та військової техніки, обладнано 3 майданчики військової техніки на рухомій базі, розгорнутий значний парк обчислювальної техніки, що включає 23 сучасних спеціалізованих комп'ютерних класів[26].

Навчально-виховний процес забезпечують 2 бібліотеки. Книжковий фонд загальної бібліотеки налічує близько 300 тисяч примірників.

У військовому інституті діє спортивний комплекс з басейном. У розпорядженні курсантів та студентів є стадіон, 3 спортивних зали, 5 спортивних майданчиків, стрілецький тир, полігонна база.

Міжнародне співробітництвоРедагувати

 
Курсанти Республіки Казахстан, які навчаються у військовому інституті

Військовий інститут активно бере участь у програмах міжнародного співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації іноземних військових фахівців[16].

Наукові та науково-педагогічні працівники військового інституту беруть участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, публікують результати наукових досліджень у закордонних виданнях[27].

СпортРедагувати

Військовий інститут має:

 
Збірна команда інституту з гирьового спорту

В інституті діють різноманітні спортивні секції:

  • рукопашного бою,
  • гирьового спорту,
  • багатоборства військово-спортивного комплексу,
  • офіцерського триборства,
  • армспорту,
  • стрільби із штатної зброї,
  • легкої атлетики,
  • шахів,
  • настільного тенісу,
  • паверліфтингу,
  • силового жонглювання,
  • міні-футболу,
  • волейболу,
  • баскетболу,
  • аеробіки тощо.

Найкращі спортсмени інституту беруть участь у чемпіонатах світу, України, Збройних Сил України, чемпіонатах та універсіадах Житомирщини. За останні роки в інституті підготовлено 2 заслужених майстри спорту України, 5 майстрів спорту міжнародного класу, 62 майстри спорту України. Переможцями та призерами чемпіонатів України є 38 спортсменів, чемпіонатів світу — 12. Спортсмени інституту виборюють перші місця на чемпіонатах із шахів, рукопашного бою тощо[28][29].

2002 року було започатковано та щорічно проводиться Міжнародний турнір з гирьового спорту на честь академіка Корольова.

Структура інститутуРедагувати

ФакультетиРедагувати

  • Факультет радіоелектронних систем спеціального призначення
  • Факультет геоінформаційних і космічних систем
  • Факультет інформаційних і телекомунікаційних систем
  • Факультет підготовки за програмою офіцерів запасу

ЦентриРедагувати

 
190 навчальний центр

Загальноінститутські кафедриРедагувати

  • Кафедра фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту
  • Кафедра іноземних мов

Курси та школиРедагувати

  • Курси іноземних мов
  • Курси перепідготовки та підвищення кваліфікації
  • Школа військово-патріотичного виховання молоді «Поліська гвардія»

Керівники навчального закладуРедагувати

Фото Військове звання Керівник Роки на посаді
1   генерал-майор Георгій Бурман 1914-1919
2   комбриг Борис Коломенський 1919-1924
3   комкор Микола Виноградов 1924-1926
4   комкор Олександр Вукотич 1926-1929
5   комдив Михайло Семенов 1929-1934
6   генерал-майор Павло Абросімов 1934-1938
7   полковник Іван Морозов 1939-1942
8   генерал-майор Георгій Кирш 1942
9   полковник Михайло Рерле 1942-1944
10   полковник Михайло Кудряшов 1944-1945
11   генерал-майор артилерії Михайло Рибаков 1945-1947
12   генерал-майор артилерії Гліб Десницький 1947-1954
13   генерал-майор артилерії Микола Грабовський 1954-1960
14   генерал-майор артилерії Петро Харчиков 1960-1966
15   генерал-майор артилерії Євген Полуектов 1966-1977
16   генерал-майор артилерії Валентин Кузіков 1977-1980
17   генерал-майор артилерії Геннадій Воротников 1980-1982
18   генерал-майор артилерії Борис Бондарев 1982-1992
19   генерал-майор Дмитро П'ясковський 1992-2003
20   генерал-майор Михайло Пічугін 2004-2010
21   генерал-майор Юрій Даник 2011-2016
22 генерал-майор Олександр Левченко від 2016

Відомі випускникиРедагувати

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Супрунов, 2014, с. 6-8
  2. Супрунов, 2014, с. 13
  3. Супрунов, 2014, с. 17
  4. Супрунов, 2014, с. 20
  5. Супрунов, 2014, с. 22
  6. Супрунов, 2014, с. 24-38
  7. Супрунов, 2014, с. 39-45
  8. Супрунов, 2014, с. 47
  9. Супрунов, 2014, с. 59
  10. Супрунов, 2014, с. 61
  11. Супрунов, 2014, с. 65
  12. Супрунов, 2014, с. 73
  13. Постанова КМ України від 1 березня 2007 року № 344
  14. Структура Державного університету телекомунікацій
  15. [1]
  16. а б в Про військовий інститут
  17. Чернівчанка Анастасія Багрійчук: «Всі мрії здійснюються»
  18. ІТ-Universe
  19. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14.03.2014 № 2 "Про затвердження рішення атестаційної колегії від 01.03.2013"
  20. Свідоцтво про державну реєстрацію від 17.11.2014 № КВ 21088-10888ПР
  21. [2]
  22. Наукові конференції та семінари
  23. Конференція 2012
  24. XX Науково-практична конференція
  25. Олексій Тригуб (12:22 28.11.2012). ЖВІ НАУ: ще один крок до столітнього ювілею. "Крила України" - Новини. Процитовано 30.12.2014. 
  26. а б Матеріально-технічна база
  27. Electronics and Control Systems 2013. N 4(38) стор. 119-123. ISSN 1990-5548
  28. Житомир спортивний
  29. Кафедра ФВСФПіС
  30. Науковий центр
  31. Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету телекомунікацій

ДжерелаРедагувати