Окунєв Василь Васильович

російський політик

Василь Васильович Окунєв (Окуньов) (3 квітня 1920(19200403), село Лединіно Череповецького повіту, тепер Череповецького району Вологодської області, Російська Федерація — 25 березня 1995, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Московського округу ППО СРСР, 1-й заступник головнокомандувач військ протиповітряної оборони СРСР, генерал-полковник (29.06.1966). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1966—1971 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—9-го скликань.

Окунєв Василь Васильович
Народився 3 квітня 1920(1920-04-03)
село Лединіно Череповецького повіту, тепер Череповецького району Вологодської області, Російська Федерація
Помер 25 березня 1995(1995-03-25) (74 роки)
Москва, Росія
Поховання Преображенське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Кавказу»

Життєпис ред.

Народився в селянській родині.

З 1936 року служив у Червоній армії. У 1938 році закінчив військове зенітно-артилерійське училище.

З 1938 року — командир взводу, командир батареї, викладач військового зенітно-артилерійського училища.

Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з вересня 1942 року. Служив командиром бронепоїзда, командиром зенітного артилерійського дивізіону військ протиповітряної оборони (ППО), в штабі командувача артилерії Південного фронту ППО, у відділі бойової підготовки Західного фронту ППО.

Після закінчення війни продовжував службу на різних посадах в системі протиповітряної оборони.

У 1950 році закінчив Військову артилерійську академію імені Дзержинського.

У 1950—1954 роках — командир 1281-го зенітно-артилерійського полку.

У 1954 році — начальник відділу оперативної підготовки артилерійських штабів військ Московського району ППО.

У 1954—1955 роках — командир 74-ї зенітно-артилерійської дивізії.

У 1955—1957 роках — заступник командувача зенітної артилерії Московського округу ППО.

У 1957—1959 роках — командувач зенітної артилерії Бакинського округу ППО.

У 1961 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР.

У 1961—1966 роках — командувач 1-ї армії протиповітряної оборони особливого призначення Московського округу ППО (штаб армії — місто Балашиха Московської області).

У липні 1966 — жовтні 1970 року — командувач військ Московського округу протиповітряної оборони (ППО) СРСР.

У 1970—1972 роках — головний військовий радник Збройних сил Об'єднаної Арабської Республіки Єгипет (фактично головнокомандувач радянськими військами в Об'єднаній Арабській Республіці Єгипет).

З грудня 1972 року — заступник, з квітня 1974 по липень 1975 року — 1-й заступник головнокомандувач військ протиповітряної оборони (ППО) СРСР.

У липні 1975 — листопаді 1987 року — військовий консультант у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З листопада 1987 року — у відставці в Москві.

Помер 25 березня 1995 року. Похований в Москві на Преображенському цвинтарі.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.