Едмунд Жихович
польський архітектор (1870–1924)
Едмунд Жихович (пол. Edmund Żychowicz; 2 листопада 1870, Добжинь-над-Віслою — 20 квітня 1924, Львів) — архітектор, який працював у Львові.
| Едмунд Жихович | |
|---|---|
| Народження | 2 листопада 1870 |
| Смерть | 20 квітня 1924 (53 роки) |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
 Едмунд Жихович у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.
Навчався в реальній школі у Кракові. У 1887—1892 роках закінчив Львівську політехніку. Від 1894 року був членом Політехнічного товариства[1] Створив власне проєктно-будівельне підприємство, в якому працювали зокрема Владислав Литвинович, Міхал Лужецький, Тадеуш Мостовський, Адольф Піллер, Владислав Садловський, Петро Тарнавецький. За їхніми проєктами збудував велику кількість споруд. 1897 року відкрив офіс на нинішній вулиці Вербицького, 10[2]. Пізніше проєктне бюро і помешкання Жиховича містилось у будинку № 28 на вулиці Франка. Помер 20 квітня 1924 року у Львові. Похований на 70 полі Личаківського цвинтаря в родинному гробівці (створений у майстерні Генрика Пер'є)[3].
- Будинки, споруджені фірмою
- Головні будинки міської бійні на вулиці Промисловій у Львові (1900—1901).
- Спорудження будівлі Промислового музею у Львові (тепер Національний музей). Проєкт Юзефа Каетана Яновського і Леонарда Марконі. Початково, від 1898 року керівником будови був Яновський, здогом будівництво доручено Жиховичу і тривало до 1904 року[4].
- Проєкти і керівництво відбудовою костелу монастиря сакраменток у Львові на вулиці Тершаковців (1902—1906).[5]
- Дім Політехнічного товариства у Львові. Збудований 1906 року за проєктом Вінцента Равського молодшого.[6]
- Будинок Юзефа Янковського на нинішній вулиці Рилєєва, 8 (1906—1907, проєкт Міхала Лужецького).[7]
- Прибутковий дім банкіра Міхала Стоффа на нинішній вулиці Руставелі, 8—8а у Львові. Проєкт Владислава Садловського (1906—1907)[8].
- Кам'яниця скарбового секретаря Леопольда Лисаковського на нинішній вулиці Старосольських, 7 (1908—1909)[9].
- Реконструкція палацу Замойських (тепер обласна педагогічна бібліотека) на вулиці Зеленій у Львові (1910)[10]
- Реконструкція ресторану «City» у Львові (не пізніше 1911)[11].
- Клінічна лікарня на вулиці Ужгородській, 1 (1911).
- Перебудова житлового будинку на вулиці Короленка, 9 для потреб приватної купецької гімназії ім. Ернеста Адама (1911)[12].
- Торговий дім Ціпперів на розі площі Ринок, 32 і вулиці Шевської у стилі модернізованого ренесансу і бароко. Збудований за проєктом Міхала Лужецького 1912 року[13]
- Адміністративний будинок Акціонерного товариства броварів на вулиці Клепарівській у Львові (1912).
- Готель «Краківський», тепер обласний суд на площі Соборній, 7 (1913, проєкт Міхала Лужецького).
- Спорудження великої кількості прибуткових будинків і вілл у Львові.
Примітки
ред.- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 97. (пол.)
- ↑ Słowo Polskie. — 1897. — 10 października. — № 237. — S. 3. (пол.)
- ↑ Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 166, 473. — ISBN 978-83-61915-07-2. (пол.)
- ↑ Сьомочкін І. В. Будинок Художньо-промислового музею у Львові (до питання про авторство проєкту) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1995. — № 3. — С. 30—33.
- ↑ Smirnow J. Kościół panien sakramentek pw. Zaślubin Najświętszej Panny Marii i św. Józefa (część II) // Kurier Galicyjski. — 2014. — — 18 grudnia. — № 22 (218). — S. 24.
- ↑ Księga pamiątkowa… — S. 9; W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 490; Mączyński F. Najnowszy Lwów // Architekt. — 1908. — № 9. — S. 97.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 478—479.
- ↑ Мельник І. В. Головна вулиця Нового світу // Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — Львів : Центр Європи, 2014. — С. 72—73. — 1000 прим. — ISBN 978-966-702282-2.
- ↑ Горак Р., Гнатів Я. Іван Франко / Книга четверта. Університет. — Львів, 2004. — С. 128. — ISBN 966-7086-84-4.
- ↑ Nadesłane // Gazeta Lwowska. — 1911. — 27 stycznia. — № 21. — S. 7.(пол.)
- ↑ Ґранкін П. Е. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 21.
- ↑ O piękność Rynku lwowskiego // Gazeta Lwowska. — 1912. — 21 marca. — № 66. — S. 4. (пол.)
Джерела
ред.- Бірюльов Ю. О. Жихович Едмунд // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2: Д—Й. — С. 321—322. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Ю. О. Бірюльов Жихович Едмунд // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 611. — ISBN 978-966-02-5720-7.