Вулиця Промислова (Львів)

Ву́лиця Промисло́ва — вулиця, що розташована на межі Шевченківського та Личаківського районів Львова, в місцевості Підзамче. Сполучає вулиці Хмельницького та Липинського. Прилучаються вулиці Волинська, Бобинського, Равська та Городницька.

Вулиця Промислова
Львів
Вулиця Промислова у Львові
Вулиця Промислова у Львові
Вулиця Промислова у Львові
Місцевість Підзамче
Район Шевченківський
Колишні назви
Нової Різні
польського періоду (польською) Nowej Rzeźni
радянського періоду (українською) Промислова
радянського періоду (російською) Промыслова
Загальні відомості
Протяжність 1350 м
Координати початку 49°51′13″ пн. ш. 24°02′25″ сх. д. / 49.8537250° пн. ш. 24.0403111° сх. д. / 49.8537250; 24.0403111Координати: 49°51′13″ пн. ш. 24°02′25″ сх. д. / 49.8537250° пн. ш. 24.0403111° сх. д. / 49.8537250; 24.0403111
Координати кінця 49°51′54″ пн. ш. 24°02′39″ сх. д. / 49.8651111° пн. ш. 24.0443611° сх. д. / 49.8651111; 24.0443611
поштові індекси 79024[1]
Транспорт
Трамваї № 6[2]
Зупинки громадського транспорту «Трамвайне депо № 2», «Фабрика „Світанок“», «Вулиця Липинського»[2]
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Львівська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби України
Медичні заклади Львівська обласна державна лікарня ветеринарної медицини,
комунальна 5-а стоматологічна поліклініка м. Львова,
ветеринарна клініка ЛКП «Лев»
Поштові відділення ВПЗ № 24 (вул. Хмельницького, 145)[1]
Забудова сецесія, польський та радянський конструктивізм 1930-1950-х,
промислова забудова
Підприємства ВАТ «Сяйво», Львівське швейне ТДВ «Львівський Маяк»,
ПАТ «Шкіряне підприємство „Світанок“», ЛКП «Лев»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Промислова у Вікісховищі

Історія та назва ред.

Вулиця утворена наприкінці XIX століття і від 1901 року відома під назвою — вулиця Нової Різні, оскільки прямувала до міської бойні (різні), яка за радянських часів була перетворена на львівський м'ясокомбінат. Від 1950 року має сучасну назву — вулиця Промислова, через значну кількість промислових підприємств, розташованих на ній.

За радянських часів вулиця Промислова була значно довшою, бо перетинала сучасну вулицю Липинського та прямувала на північ/північний захід ще на 2,5 км аж до межі міста. У 1990-х роках цю ділянку вулиці Промислової виокремили в окрему вулицю та назвали її на честь українського кіноактора, кінорежисера, сценариста Івана Миколайчука.

Забудова ред.

В забудові вулиці Промислової присутні сецесія, польський та радянський конструктивізм 1930—1950-х років[3], але на вулиці переважає промислова забудова. Лише незначна частина вулиці, переважно південна, забудована одно-, дво- та триповерховими житловими будинками, спорудженими у першій половині XX століття, а також є декілька приватних садиб та один житловий п'ятиповерховий будинок радянських часів.

  • № 6 — Шевченківське районне відділення ДАІ. Нині — житловий будинок.
  • № 7 — за радянських часів тут містилася Всесоюзна школа передового досвіду обласного управління сільського господарства[4], нині — львівська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби України[5].
  • № 9 — Львівська обласна державна лікарня ветеринарної медицини[6]. Також тут містяться Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області[7].
  • № 18 — філія комунальної 5-ї стоматологічної поліклініки м. Львова[8].
  • № 25 — ВАТ «Сяйво», що спеціалізується на виробництві побутової електроосвітлювальної арматури.
  • № 27 — Львівське швейне ТДВ «Львівський Маяк», заснована у 1944 році на базі дрібних ательє, як львівська швейна фабрика № 1. У червні 1962 році на базі швейної фабрики № 1 створено ВО «Львівська швейна фірма „Маяк“», до складу якої увійшли 15 фабрик Західного регіону України. 1963 року після реорганізації у складі фірми залишили лише фабрики, розташовані у Львівській області. У складі об’єднання: головне підприємство, Львівська філія, Бродівська та Золочівська швейні фабрики. Від 1992 року — орендне підприємство «Львівська швейна фірма „Маяк“» та відокремлено Бродівську та Золочівську швейні фабрики. Від 1993 року ВАТ «Маяк». 1997 року виокремилася Львівська швейна фабрика. Від 2011 року — Львівське швейне ТДВ «Львівський Маяк»[9].
  • № 29 — трамвайне депо № 2 ЛКП «Львівелектротранс».
  • № 45 — в будинку міститься видавництво літературної агенції «Піраміда», засноване Василем Гутковським у 1995 році.
  • № 46 — за радянських часів тут був львівський птахокомбінат[3].
  • № 50/52 — семиповерхова офісна будівля бізнес-центру «Український капітал» реконструйована у 2006 році, що входить до складу бізнес простору «Промисловий». У 1950-х роках в будинку містилася школа фабрично-заводського навчання львівського м'ясокомбінату[3]. Нині тут розташовані Львівське регіональне управління АТ «Полтава-банк»[10], ресторан «Капітал»[11], офіс транспортної компанії «САТ» № 3 тощо.
  • № 53 — у 1920-х роках було збудовано три невеликих шкіряних фабрики «Мазега», «Палліс», «Таннер», які у 1939 році націоналізовано радянською владою, а у повоєнний час об’єднано в державний шкірзавод № 3. У грудні 1961 року державний шкірзавод № 3 перейменовано на шкіряну фірму «Світанок». Відтоді підприємство декілька разів змінювала назву, переважно, в залежності від форми власності: «Львівське державне шкіряне підприємство „Світанок“» (1976—1993), «Львівське орендне шкіряне підприємство „Світанок“» (1993—2002), Відкрите акціонерне товариство «Шкіряне підприємство „Світанок“» (2002—2010), Публічне акціонерне товариство «Шкіряне підприємство „Світанок“» (від 6 травня 2010 року)[12].
  • № 54/56 — за цією адресою від 1904 року розташовувалася нова міська різня (бойня)[3]. «Нова різня» виглядала, як ціле автономне містечко. Відповідно до новітнього німецького планувального підходу, в окремих будівлях розмістилися: власне різня, ветеринарний та санітарний центри, відгороджений муром ринок, численні адміністративні будинки з офісами та помешканнями для працівників, машинні приміщення з найновішим паровим устаткуванням, які забезпечували виробництво власної електроенергії та штучного льоду. Власна залізнична колія сполучала «Нову різню» зі станцією Підзамче. Споруди зводилися із використанням, на той час, новітніх залізобетонних технологій. У зовнішньому оформленні домінував цегляний промисловий стиль. Наприкінці 1930-х років було проведено реконструкцію усього комплексу. У радянські часи тут функціонував львівський м'ясокомбінат, який після 1991 року занепав. Нині територію та приміщення колишнього м'ясокомбінату орендує низка підприємств[13]. Зокрема, в будинку № 56 нині міститься Львівське комунальне підприємство «Лев», що спеціалізується на вилові й стерилізації безхатніх тварин. При ЛКП «Лев» діє ветеринарна клініка[14].
  • № 60 — триповерхова будівля побутово-спортивного комплексу. На першому поверсі розташовані приміщення побутового обслуговування та магазини зі спортивним обладнанням та харчуванням, а на другому та частині третього поверхів розташований спорткомплекс[15]. За цією ж адресою, розташоване відділення «Акордбанку» № 45.

Примітки ред.

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 вересня 2022.
  2. а б Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2020.
  3. а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 483.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 482.
  5. Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області. Підпорядковані установи: лабораторії. lvivdpss.gov.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  6. Інформація про лікарню. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2020.
  7. Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області. Структурні підрозділи: Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. lvivdpss.gov.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  8. Офіційна сторінка комунальної 5-ї стоматологічної поліклініки м. Львова. google.com. Карти Google. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
  9. Т. О. Чорна Львівський Маяк // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  10. Регіональні відділення АТ «Полтава-Банк»: Львівська область. poltavabank.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  11. Офіційна сторінка ресторану «Капітал». kapitalrestoran.com.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  12. Про компанію ПАТ «Шкіряне підприємство „Світанок“». leather-svitanok.com.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
  13. Переміщення львівської міської Різні. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2020.
  14. Ветеринарна клініка ЛКП «Лев». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2020.
  15. Володимир Галечик (17 серпня 2018). На вулиці Промисловій збудують спортивний комплекс. dyvys.info. Інформаційна агенція «Дивись.info». Процитовано 26 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела ред.

Посилання ред.