Діана фон Фюрстенберг

бельгійсько-американська модельєрка, підприємиця, філантропка, світська особа, феміністка

Діана Сімона Мішель Галфін (31 грудня 1946(1946-12-31), Брюссель[d]), відома як Діана фон Фюрстенберг[5] — бельгійська модна дизайнерка, підприємиця, письменниця, видавчиня, філантропка, феміністка, світська особа, німецька принцеса. Авторка культової сукні з запахом (wrap dress).[6][7][8][9] Її компанія Diane von Furstenberg (DvF)[10] має філії в понад 70 країнах та представлена 45 окремими магазинами по всьому світу[11], а головний офіс компанії та провідний бутик розташовані в районі Meatpacking на Мангеттені.[12]

Діана фон Фюрстенберг
фр. Diane von Fürstenberg
Ім'я при народженні фр. Diane Simone Michelle Halfin
Народилася 31 грудня 1946(1946-12-31)[1][2][3] (77 років)
Брюссель[d]
Країна  США
 Бельгія
Місце проживання Женева
Париж
Італія
Нью-Йорк
Діяльність модельєрка, світська особа, бізнесвумен
Alma mater Женевський університет
Знання мов іспанська і англійська[4]
Членство Vital Voicesd
Роки активності 1970[1]2012[1]
Титул принцеса
Посада президент[d]
Конфесія юдаїзм
Рід Fürstenberg noble familyd
Батько Leon Halfind[3]
Мати Liliane Nahmiasd[3]
У шлюбі з Barry Dillerd
Діти Олександр
Тетяна
Нагороди
IMDb ID 0902279

З 2006 по 2019 рік обиралася головою Ради дизайнерів моди Америки (CFDA);[7] у 2014 році внесена до списку 68 найвпливовіших жінок у світі за версією Forbes;[13] а в 2015 році американським журналом Time включена до щорічного списку найвпливовіших людей у світі Time 100.[14] У 2016 році отримала ступінь почесного доктора Нової школи.[15] У 2019 році включена до Національної зали слави жінок США.[16]

Походження та навчання ред.

Народилася 1946 року у Брюсселі, в родині євреїв.[17] Її батько, уродженець Бессарабії Леон (Ліпа) Халфін, емігрував до Бельгії в 1929 році з Кишинева тодішнього Королівства Румунія (нині Молдова), а пізніше шукав притулку від нацистів у Швейцарії.[18] Її матір'ю була Ліліан Нахміас, гречанка, родом із Салонік, яка пережила Голокост і спочатку була схоплена нацистами, будучи учасницею руху Опору під час Другої світової війни.[19][20] За 18 місяців до народження Діани була ув'язненою концтабору Аушвіц. Фюрстенберг відзначає значний вплив матері на своє життя, котра навчила її, що «страх — це не варіант».[21]

Фюрстенберг відвідувала школу-інтернат в Оксфордширі.[22] Потім навчалася в Мадридському університеті перед тим, як перевестись до Женевського університету, щоб вивчати економіку.[23] Потім переїхала до Парижа і працювала помічницею агента модного фотографа Альберта Коскі.[7] Виїхала з Парижа до Італії, щоб навчатися у текстильного фабриканта Анджело Ферретті на його фабриці, де вивчила секрети крою, особливості кольорів та тканин.[7] Саме тут вона розробила та виготовила свої перші сукні з шовкового трикотажу.

Кар'єра і бренд ред.

 
Фон Фюрстенберг на Нью-Йоркському тижні моди в 2008 році

В 1969 році одружилася з німецьким принцом Егоном фон Фюрстенбергом. Через рік після одруження Фюрстенберг почала розробляти жіночий одяг: «Як тільки я зрозуміла, що збираюся стати дружиною Егона, я вирішила зробити власну кар'єру. Я хотіла бути кимось значимим, а не просто маленькою дівчинкою, яка одружилася за межами своїх можливостей»[24]. Після розлучення у 1973 році Егон теж став модельєром.[25][26] Після переїзду до Нью-Йорка Діана зустріла високопоставлену редакторку Vogue Діану Вріланд, яка визнала її дизайнерські роботи «абсолютно приголомшливими». Так ім'я Фюрстенберг увійшло до Календаря моди Тижня моди в Нью-Йорку, що сприяло створенню її бізнесу.[7] Вона переїхала в маєток у Коннектикуті, який назвала Cloudwalk, і живе там відтоді.[27]

У 1974 році Фюрстенберг представила вільну трикотажну сукню (джерсі), яка стала культовим предметом жіночої моди. Завдяки цьому її включили до колекції Інституту костюма Метрополітен-музею.[6][10][28][29] Незабаром після запуску щотижня продавалося 25 000 таких суконь. За даними Forbes, до 1976 року було продано мільйон суконь. Після успіху сукні з запахом фон Фюрстенберг була зображена на обкладинці Newsweek у 1976 році[30][31]. Стаття в журналі оголосила її «найпопулярнішою жінкою з часів Коко Шанель».[32] Також Фюрстенберг запустила косметичну лінію і свій перший аромат «Тетяна», названий на честь доньки.[32] The New York Times повідомляла, що до 1979 року річний обсяг роздрібних продажів компанії становив 150 мільйонів доларів (еквівалент 560 мільйонів доларів у цінах 2021 року).[7]

У 1985 році фон Фюрстенберг переїхала до Парижа, де заснувала франкомовне видавництво Salvy.[7] Вона започаткувала низку інших бізнесів, у тому числі лінію косметики та бізнес покупок для дому, який вона запустила в 1991 році. У 1992 році фон Фюрстенберг на QVC за перші дві години продала колекцію Silk Assets на сумі 1,2 мільйона доларів (еквівалентно 2.3 мільйона доларів у цінах 2021 роках).[32] Вона пояснює, що успіх додав їй впевненості у розширенні своєї компанії.

У 1997 році Фюрстенберг перезапустила свою компанію та знову представила сукні з запахом, які набули популярності серед нового покоління жінок. Спочатку перезапуск був невдалим, але з призначенням Паули Саттер президенткою бренду він, здавалося, повернувся до свого розквіту середини 70-х.

У 1998 році Фюрстенберг опублікувала свої ділові мемуари «Діана: знакове життя».[7] У 2004 році представила колекцію вишуканих прикрас DVF by H. Stern, а також випустила шарфи та пляжний одяг. У 2006 році обрана президенткою Ради модних дизайнерів Америки, і цю посаду обіймає досі. У 2008 році Фюрстенберг отримала зірку на Алеї слави моди на Сьомій авеню.[7]

 
Перша леді США Мішель Обама в сукні з запахом Діани фон Фюрстенберг

У 2009 році перша леді США Мішель Обама одягла сукню з запахом із принтом DVF «Chain Link» на представленні широкому загалу офіційної різдвяної листівки Білого дому.[33] Того ж року в Манежі, одному з найбільших публічних виставкових майданчиків Москви, відкрилася масштабна ретроспективна виставка «Діана фон Фюрстенберг: подорож сукні». Куратор Андре Леон Теллі привернув увагу ЗМІ. У 2010 році виставка подорожувала до Сан-Паулу; а в 2011 році відбулася в Pace Gallery в Пекіні.[34]

У 2010 році Фюрстенберг нагороджена золотою медаллю на щорічній гала-церемонії вручення золотих медалей Іспанського інституту королеви Софії. У 2011 році DVF представила домашню колекцію та фірмовий аромат Diane.[35]

У 2012 році фон Фюрстенберг випустила першу дитячу колекцію з GapKids[36] і спільну джинсову колекцію з Current/Elliott.[37]

 
Сукня фон Фюрстенберг, розроблена в 1970-х, була частиною виставки музею мистецтва Метрополітен «В Америці: Лексикон моди»

Одяг фон Фюрстенберг носили такі знаменитості, як Кетрін, принцеса Вельська, Гвінет Пелтроу, Кейт Бекінсейл, Мадонна, Тіна Браун, Джессіка Альба, Сюзен Серендон, Пріянка Чопра, Дженніфер Лопес та Вітні Г'юстон.[38] Уперше представили Google Glass на Тижні моди в Нью-Йорку якраз під час модного показу Фюрстенберг навесні 2013 року.[39]

У 2014 році дизайнерка приєдналася до кампанії Ban Bossy як речниця, яка виступає за підвищення ролі дівчат у суспільстві.[40][41][42] Діана фон Фюрстенберг також випустила свої другі мемуари «Жінки, якими я хотіла бути» — автобіографію, яка розповідає про її особисте життя та виховання.

У період з 2017 по 2019 рік бренд DVF втратив майже 80 мільйонів доларів США, що призвело до того, що в травні 2020 року в США було звільнено 75 % персоналу. До 2018 року продажі, які до рецесії 2008 року становили 300 мільйонів доларів, впали до 150 мільйонів доларів.[43]

У 2018 році бренд заборонив використання мохеру після того, як організація Люди за етичне ставлення до тварин (PETA) продемонструвала, що працівники калічать і вбивають кіз для одержання пряжі.[44] У майбутніх колекціях також заборонили все хутро, ангору та екзотичні шкіри.[45]

У 2020 році DVF назавжди закрив 18 із 19 магазинів у США.[46]

Філантропія та фемінізм ред.

Фюрстенберг очолює Фонд сім'ї Діллер — фон Фюрстенберг, який надає підтримку некомерційним організаціям у сфері розвитку громадянського суспільства, розвитку освіти, дотримання прав людини, підтримки мистецтва, охорони здоров'я та довкілля.[47] У 2010 році фонд створив The DVF Awards, для щорічного вручення відзнак чотирьом жінкам-лідеркам руху за зростання ролі жінок у суспільстві.[48] У 2011 році фонд виділив High Line 20 мільйонів доларів.[49]

У 2006 році обрана очільницею Ради дизайнерів моди Америки (CFDA), після того, як у 2005 році отримала премію Андре Леона Теллі за видатні досягнення.

Фюрстенберг входить до складу правління Vital Voices, жіночої лідерської організації[50], і була однією із керівників проєкту мера Нью-Йорка Майкла Блумберга для вироблення принципів розвитку нью-йоркської індустрії моди у майбутньому, підготовленого Корпорацією економічного розвитку міста Нью-Йорк.[51]

Однак у 2009 році Фюрстенберг підписала петицію на підтримку кінорежисера Романа Полянського, вимагаючи його звільнення після того, як того було заарештовано у Швейцарії у зв'язку з його справою про сексуальне насильство в 1977 році.[52]

У 2016 році Фюрстенберг розробила сорочки для президентської кампанії Гілларі Клінтон.[53][54]

У 2019 році Фюрстенберг запустила подкаст #InCharge ексклюзивно на стрімінг-сервісі Spotify для розширення реалізації прав та можливостей жінок. Гостями подкасту були Кріс Дженнер, Елейн Велтерот, Карлі Клосс, Пріянка Чопра, Мартін Ротблатт, Тео Ван Лін[55].[56]

28 лютого 2020 року фон Фюрстенберг отримала орден Кавалера Почесного легіону за внесок у розвиток модної індустрії, жіноче лідерство та благодійність. Нагороду їй вручила Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, під час церемонії в штаб-квартирі Міністерства Європи та закордонних справ на набережній д'Орсе.[57]

У масовій культурі ред.

У 2014 році на Ovation TV показали документальний фільм The Fashion Fund про конкурс CFDA/Vogue Fashion Fund про Фюрстенберг разом з головною редакторкою американського Vogue Анною Вінтур.[58]

У листопаді 2014 року в американській кабельній мережі E! стартував перший сезон реаліті-шоу House of DVF. Учасники шоу виконували різноманітні завдання та виклики, сподіваючись стати глобальним амбасадором бренду Fürstenberg.[59][60] У вересні 2015 року розпочався другий (останній) сезон.[61]

Особисте життя ред.

 
З чоловіком Баррі Діллером на прем'єрі в Метрополітен-опера, 2009

Навчаючись в університеті, 18-річна Діана Галфін познайомилася з принцом Егоном фон Фюрстенбергом, старшим сином принца Тасіло цу Фюрстенберга (1903—1987), німецького римо-католицького князя, і його першої дружини Клари Аньєллі, спадкоємиці італійської компанія-виробника автомобілів Fiat та представниці італійської знаті. Одружилася у 1969 році[29], народила доньку Тетяну.

Шлюб, хоч і був непопулярним у родині нареченого через єврейське походження нареченої, вважався династичним, і після одруження Діана стала Її Світлою Високістю Принцесою Діаною Фюрстенберг.[62] Однак втратила титул після розриву в 1972 році та розлучення в 1983 році[63][64]

У 2001 році одружилася з американським медіамагнатом Баррі Діллером.[24]

Інформація про її походження була розкрита в епізоді «Fashion's Roots» (6-й сезон, 13 жовтня 2020 року) серіалу PBS Finding Your Roots.[65]

Має п'ятьох онуків, у тому числі Таліту фон Фюрстенберг.

Опубліковані праці ред.

  • Furstenberg, Diane von (1976). Diane Von Furstenberg's Book of Beauty: How to Become a More Attractive, Confident, and Sensual Woman. Simon & Schuster. ISBN 978-0671219048.
  • Furstenberg, Diane von (1998). Diane: A Signature Life. Simon & Schuster. ISBN 978-0684843834.
  • Furstenberg, Diane von (2014). The Woman I Wanted to Be. Simon & Schuster. ISBN 978-1451651546.
  • Furstenberg, Diane von (2021). Own It: The Secret to Life. Phaidon Press. ISBN 978-1838662325.

Примітки ред.

  1. а б в RKDartists
  2. Encyclopædia Britannica
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. CONOR.Sl
  5. December 31, 1946: Diane von Fürstenberg, Designer of the Wrap Dress, Was Born. Lifetime (англ.). Архів оригіналу за 28 December 2018. Процитовано 7 травня 2023.
  6. а б Diane von Furstenberg RTW Fall 2014. WWD. 9 лютого 2014. Процитовано 7 травня 2023.
  7. а б в г д е ж и к Diane von Furstenberg. Vogue. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 7 травня 2023.
  8. Diane von Furstenberg | Belgian-born American fashion designer and businesswoman. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 30 грудня 2017.
  9. von Furstenberg, Diane (2013). Diane: A Signature Life. Simon and Schuster. ASIN B00B3VMMLK.
  10. а б Rosenbloom, Stephanie (18 липня 2009). Tightening Belts? She's the Expert (Published 2009). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 травня 2023.
  11. Jess Cartner-Morley, Diane von Furstenberg: «I danced at Studio 54. Now I work with Google», theguardian.com, 1 July 2014.
  12. Diane von Furstenberg. Meatpacking district. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 16 липня 2012.
  13. The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Архів оригіналу за 22 June 2019. Процитовано 26 червня 2014.
  14. How We Pick the Time 100. MSN. Архів оригіналу за 11 July 2015. Процитовано 14 липня 2016.
  15. Laverne Cox, Diane Von Furstenberg, DeRay Mckesson Named Honorary Degree Recipients by the New School. 31 березня 2016.
  16. National Women's Hall of Fame, Diane von Fürstenberg
  17. Top 50 most influential Jews 2013: Places 31–40. The Jerusalem Post. Процитовано 19 жовтня 2013.
  18. von Fürstenberg, Diane (15 серпня 2005). Honoring My cousin's Courage. The Forward. Процитовано 22 вересня 2010.
  19. Kuczynski, Alex (1 листопада 2012). Diane von Furstenberg. W. Процитовано 21 квітня 2013.
  20. Diane Von Furstenberg – MAKERS PROFILE. Makers: Women Who Make America. Архів оригіналу за 21 March 2014. Процитовано 20 березня 2014.
  21. Diane von Furstenberg on Her Work. Ujafedny. Архів оригіналу за 13 November 2012. Процитовано 16 липня 2012.
  22. My London: Diane Von Furstenberg. Evening Standard. 21 листопада 2018.
  23. Sowray, Bibby (5 квітня 2012). Diane von Furstenberg. Vogue. Процитовано 14 липня 2016.
  24. а б Maynard, Joyce (16 лютого 1977). The Princess Who is Everywhere. The New York Times.
  25. Wohlfert-Wihlborg, Lee (21 грудня 1981). The Original Von Furstenberg, Egon, Wakes Up to His Own Potential. PEOPLE.com. Т. 16, № 25. Процитовано 27 червня 2017.
  26. Rourke, Mary (12 червня 2004). Egon von Furstenberg, 57; Gave Up Banking Career for Fashion Design. Los Angeles Times. Процитовано 27 червня 2017.
  27. Phelan, Hayley (2014), Diane von Furstenberg Has a Giant Lipstick Tree in Her Backyard, Fashionista
  28. Runway Collections | Who's Wearing Diane von Furstenberg: 10 Key Moments. InStyle. Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 17 липня 2012.
  29. а б Miller, Amanda Christine (6 грудня 2017). Diane von Furstenberg On Wrap Dresses And The Joys Of Aging Gracefully. HuffPost. Процитовано 7 травня 2023.
  30. Korsiak Cellier, Sarah (21 вересня 2014). The Iconic Wrap Dress : Diane von Furstenberg. Vintage Fashion Guide. Rice and Beans Vintage.com.
  31. Menkes, Suzy (1 грудня 1998). The Charmed Lives and Free Spirit of Diane Von Furstenberg: It's a Wrap: The Image of an Era. The New York Times. Процитовано 17 липня 2012.
  32. а б в Diane Von Furstenberg – Designer Fashion Label. New York. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 7 травня 3023.
  33. One dress changed Diane von Furstenberg's life. CBS News. Архів оригіналу за 28 June 2012. Процитовано 18 липня 2012.
  34. Barboza, David (17 грудня 2010). Diane Von Furstenberg and China: A Perfect Fit?. The New York Times. Процитовано 17 липня 2012.
  35. Cunningham, Isla (7 жовтня 2011). Diane von Furstenberg celebrates fragrance launch with flash mob. Harper's Bazaar UK. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 18 липня 2012.
  36. Diane von Furstenberg Fetes New Gap Kids Line, Set to Launch March 15. NBC New York. Архів оригіналу за 12 December 2012. Процитовано 18 липня 2012.
  37. Zalopany, Chelsea (2 лютого 2012). Now Collaborating – Diane Von Furstenberg + Current/Elliot. T. Процитовано 18 липня 2012.
  38. Moss, Hilary (8 липня 2011). Kate Middleton Wears Roksanda Ilincic, DVF & Jenny Packham In California. The Huffington Post. Процитовано 18 липня 2012.
  39. Leung, Mariana (13 вересня 2012). NY Fashion week: Diane von Furstenburg. Ms. FABulous..
  40. Lee, Jolie (10 травня 2014). Beyonce, Jennifer Garner, Jane Lynch join 'Ban Bossy" campaign. USA Today. Процитовано 8 серпня 2014.
  41. Peyser, Andrea (17 березня 2014). Facebook COO Sandberg's ludicrous crusade against bossy. New York Post. Процитовано 20 березня 2014.
  42. Monde, Chiderah (10 березня 2014). Beyoncé, Jennifer Garner, Jane Lynch join prominent women in #BanBossy campaign. New York Daily News. Процитовано 8 серпня 2014.
  43. The Fashion and Design Club (22 грудня 2021). Inside the Brand: Diane von Furstenburg: Unwrapping the Hype. The Fashion and Design Club.
  44. Roberts, Lauretta (19 липня 2018). Diane Von Furstenberg bans mohair after disturbing PETA exposé. TheIndustry.fashion.
  45. Newbold, Alice (1 жовтня 2018). Diane Von Furstenberg To Stop Using Fur. British Vogue.
  46. The Fashion and Design Club (22 грудня 2021). Inside the Brand: Diane von Furstenberg: Unwrapping the Hype. Amazon UK.
  47. Directors. The Diller – von Furstenberg Family Foundation. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 19 квітня 2012.
  48. Philanthropy: About The DVF Awards. DvF. Процитовано 21 грудня 2020. The DVF Awards were founded in 2010
  49. Friends of the High Line (27 жовтня 2011). Diller – von Furstenberg Family Foundation Makes Historic $20M Commitment to the Future of the High Line. High Line. Архів оригіналу за 25 April 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
  50. Board of Directors. Vital Voices. 19 квітня 2012. Архів оригіналу за 6 October 2014. Процитовано 19 квітня 2012.
  51. (Звіт). {{cite report}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  52. Signez la pétition pour Roman Polanski !. La Règle du jeu (фр.). 10 листопада 2009. Архів оригіналу за 29 August 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  53. Diane von Furstenberg Tee. May 2016. Архів оригіналу за 18 August 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  54. Yotka, Steff (5 травня 2016). Diane von Furstenberg and Eva Fehren Join Hillary Clinton's Made for History T-Shirt Project. Vogue. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  55. MU/SE x Diane von Furstenberg Specijal - Dr Teo Wan Lin. 30 січня 2020.
  56. Robinson, Cheryl. Diane Von Furstenberg Launches InCharge Podcast Exclusively On Spotify To Inspire Women. Forbes (англ.). Процитовано 21 лютого 2021.
  57. Phelps, Nicole (29 лютого 2020). Diane von Furstenberg Receives the Chevalier de la Legion d'Honneur From Christine Lagarde in Paris. Vogue. Процитовано 10 квітня 2020.
  58. Steigrad, Alexandra (14 січня 2014). Anna Wintour, 'The Fashion Fund' to Air on Cable TV. Women's Wear Daily. Процитовано 14 січня 2014.
  59. House of DVF. E! Online. November 2014. Архів оригіналу за 24 June 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  60. Zinko, Carolyne (22 грудня 2014). Diane von Furstenberg picks SF native as winner of "House of DVF" TV contest. San Francisco Chronicle. Процитовано 22 червня 2015.
  61. Mau, Dhani (15 січня 2015). 'House of DVF' Is Coming Back For A 2nd Season. Fashionista. Процитовано 22 червня 2015.
  62. von Ehrenkrook, Hans Friedrich; von Hueck, Walter; Franke, Christoph (1991). Genealogisches Handbuch des Adels: 100 Fürstliche Häuser [Genealogical Handbook of the nobility: 100 Princely Houses] (нім.). Т. 14. CA Starke. с. 261. ISBN 978-379-8007-000. OCLC 163521699.
  63. Morris, Bernardine (18 квітня 1975). Basic Dresses in Sexy Prints – and Washable. The New York Times. с. 52.
  64. Robinson, Katie (2 червня 2017). 7 Things You Never Knew About Diane von Fürstenberg. Town & Country. Процитовано 10 квітня 2020.
  65. Gates, Henry Louis Jr. (13 жовтня 2020). Meet Our Guests: Diane von Furstenberg (Season 6, Episode 11: Fashion's Roots). WETA-TV.

Посилання ред.