Національна зала слави жінок

Національна зала слави жінок (англ. National Women's Hall of Fame) — американська організація, що вшановує видатних жінок, які зробили внесок у розвиток суспільства, науки, мистецтв, спорту тощо. Створена 1969 року у м. Сенека-Фолс, де у 1848 році відбувся перший з'їзд прибічникць рівноправ'я і зародився американський рух за права жінок.[7]

Національна зала слави жінок
NationalWomen'sHallofFameInterior.JPG
Тип зала славиd
Засновано 10 березня 1969[1][2]
Правовий статус організація 501(c)(3)d[3][4]
Країна Flag of the United States.svg США[2][5]
Розташування Сенека-Фоллс[6][1][…]
42°54′38″ пн. ш. 76°47′51″ зх. д. / 42.91060000002777741° пн. ш. 76.79750000002778165° зх. д. / 42.91060000002777741; -76.79750000002778165Координати: 42°54′38″ пн. ш. 76°47′51″ зх. д. / 42.91060000002777741° пн. ш. 76.79750000002778165° зх. д. / 42.91060000002777741; -76.79750000002778165
Вебсайт womenofthehall.org

CMNS: Національна зала слави жінок у Вікісховищі

Інтер'єр Національної зали слави жінок

До Національної зали слави жінок зараховані Елла Фіцджеральд, Сакаджавея, Емілі Дікінсон, Гілларі Клінтон, Амелія Ергарт та багато інших видатних постатей.[8] Кожна кандидатка на зарахування до Національної зали проходить суворий процес відбору, до якого залучаються спеціаліст(к)и та фахівчині(-ці) з різних сфер.[9] Номінантки відбираються залежно від:

  • масштабності та впливовості внеску у розвиток суспільства, економіки чи культури;
  • впливу їх досягнень на розвиток країни та світу;
  • значення їх досягнень у довготривалій перспективі.[10] 

Церемонії «уведення у залу» проводяться восени кожного непарного року. Імена нових членкинь оголошують раніше — навесні, зазвичай у березні, який вважається Місяцем жіночої історії.[11][12]

Станом на 2018 рік до Зали зараховано 266 жінок.[9]

МісцеРедагувати

На початку свого існування Зала розташовувалась у Коледжі Ейзенхауера. У 1979 році організація винайняла будівлю в історичному районі м. Сенека-Фолс, у якій розташовувався банк, і переоблаштувала її для власних потреб. Тепер там розташовується постійна експозиція Зали, історичні артефакти та офіси організації.[13] Зала знаходиться за адресою Фол-стріт, 76, поруч з Національним історичним парком прав жінок, заснованим на місці з'їзду 1848 року. У 2014 році організація провела кампанію зі збору 20 мільйонів доларів для переміщення Зали у нове місце — місцеву трикотажну фабрику, збудовану 1844 року. Це місце пов'язують з аболіціоністським рухом і народженням руху за права жінок.[14] Фабрика розташована недалеко від Весліанської церкви, у якій проходив з'їзд за права жінок у 1848 році.

ПриміткиРедагувати

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б OpenCorporates — 2010.
  3. а б Nonprofit Explorer: Research Tax-Exempt Organizations
  4. Charity Navigator — 2001.
  5. Google Arts & Culture — 2011.
  6. https://www.womenofthehall.org/visit/hours-directions/
  7. Our History - National Women’s Hall of Fame (амер.). National Women's Hall of Fame. Процитовано 22 січня 2018. 
  8. Discover the Women of the Hall - National Women’s Hall of Fame. National Women’s Hall of Fame (амер.). Процитовано 31 липня 2018. 
  9. а б FAQs - National Women's Hall of Fame. National Women’s Hall of Fame (амер.). Процитовано 22 січня 2018. 
  10. 18 Nominees Chosen for National Women's Hall of Fame. Christian Science Monitor. 15 вересня 1995. ISSN 0882-7729. Процитовано 22 січня 2018. 
  11. 2017 Induction Weekend - National Women’s Hall of Fame. National Women’s Hall of Fame (амер.). Процитовано 22 січня 2018. 
  12. Now Streaming Live: The National Women's Hall of Fame Inducts Victoria Jackson - Mother, Entrepreneur, Innovator, Author, and Philanthropist. The Guthy-Jackson Charitable Foundation (амер.). Процитовано 22 січня 2018. 
  13. Buchanan, Paul D. (2009). The American Women's Rights Movement: A Chronology of Events and of Opportunities from 1600 to 2008 (англ.). Branden Books. ISBN 9780828321600. 
  14. Shaw, David L. (4 травня 2015). A Conversation With: Jill Tietjen, CEO of National Women's Hall of Fame. Finger Lakes Times. Процитовано 3 червня 2018. 

ПосиланняРедагувати