Відкрити головне меню

Габрієль Бонер Шанель
фр. Coco Chanel
Gabrielle Chanel en marinière.jpg
Ім'я при народженні Gabrielle Bonheur Chanel
Псевдо Коко Шанель
Народилася 19 серпня 1883(1883-08-19)
Сомюр, Франція
Померла 10 січня 1971(1971-01-10) (87 років)
Лозанна, Швейцарія
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Місце проживання Франція
Діяльність модельєр
Галузь модний дизайн[d]
Відома завдяки французька кутюр'є
Володіє мовами французька[1]
Мати Жанна Деволь[d]
У шлюбі з ніколи, жодного
Очі: блакитні[d][2]
Нагороди
IMDb nm0151558
Сторінка в Інтернеті chanel.com

Габріель Бонер Шанель (фр. Gabrielle Bonheur Chanel, яку прозвали Коко Шанель; 19 серпня 1883 — 10 січня 1971) — французька кутюр'є, чий модернізм був натхнений чоловічою модою й яку дотримання дорогої простоти у створюваному одязі зробили з неї важливу фігуру в історії моди XX сторіччя. Вона принесла в жіночу моду приталений жакет і маленьку чорну сукню. Її вплив на високу моду був такий сильний, що її — єдину з історії моди — журнал «Тайм» вніс до списку ста найвпливовіших людей XX століття.

У 1920–х запровадила моду на засмагу, повернувшись із відпочинку на яхті із золотаво–бронзовою шкірою. Доти взірцевою була порцеляново біла шкіра — вважалося, що лише представники нижчих класів можуть мати засмагу, оскільки працюють на сонці.

ЖиттєписРедагувати

Народилася 19 серпня 1883 у Сомюрі, хоча стверджувала, що з'явилася на світ у 1893 в Оверні. Мати померла, коли Габріель було шість років, пізніше її і її чотирьох рідних братів і сестер залишив батько; діти були тоді під опікою родичів і провели деякий час у притулку.

У 18 років Габрієль влаштувалася продавцем у магазин одягу, а у вільний час співала у кабаре. Улюбленими піснями дівчини були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько — Коко. Габрієль не досягла успіху як співачка, проте під час одного з її виступів офіцер Етьєн Бальзан (Etienne Balsan) був зачарований нею. Вона переїхала жити до нього в Париж, але незабаром пішла до англійського промисловця Артура Кейпеля (Arthur Capel). Після справ із щедрими та багатими чоловіками вона змогла відкрити магазин у Парижі в 1910, продаючи дамські капелюшки, і протягом року дім моди перемістився на вулицю Камбон (Cambon), де і знаходиться до сьогодні.

Дім модиРедагувати

У 1912 відкрила свій перший дім моди у Довілі, але Перша світова війна перервала її діяльність.

У 1919 відкрила дім моди в Парижі на вулиці Камбон. До цього часу у Шанель вже були клієнти у всьому світі. Багато хто носив її фланелеві блейзери, спідниці вільного крою, довгі светри з джерсе, матроски і знаменитий костюм (спідниця + жакет). Сама Коко зробила собі коротку зачіску, носила маленькі капелюшки і сонячні окуляри.

ПарфумиРедагувати

 
Парфуми "Chanel № 5"

У 1921 з'явилися знамениті парфуми «Chanel № 5». Їх авторство, проте, належить російському парфюмеру-емігранту Ернесту Бо. До Шанель жіночі парфуми не володіли складними запахами. Це були моноаромати. Шанель виступила новатором, запропонувавши жінкам перший синтезований парфум, що не повторює запах якоїсь однієї квітки.

Також популяризувала маленьку чорну сукню, яку можна було носити протягом дня і вечора залежно від того, як воно було доповнене аксесуарами. У 1926 американський журнал Vogue прирівняв за універсальністю і популярністю маленьку чорну сукню до автомобіля «Ford».

Незважаючи на величезний успіх моделей Шанель, в 1939 закрила всі бутики і дім моди — почалася Друга світова війна. Багато кутюр'є покинули країну, але Коко залишилася в Парижі. Після закінчення війни вона виїхала у Швейцарію.

Повернення в світ модиРедагувати

У 1954 71-річна Габріель повернулася у світ моди і представила свою нову колекцію от кутюр. Проте минулої слави і пошани вона досягла лише через три сезони. Удосконалила свої класичні моделі, і в результаті найбагатші та найвідоміші жінки стали постійними відвідувачками її показів. Костюм «від Шанель» став символом статусу нового покоління: виготовлений з твіду, з вузькою спідницею, жакетом без коміра, обшитим тасьмою, золотистими ґудзиками і накладними кишенями. Також знов представила дамські сумочки, ювелірні вироби та взуття, які згодом мали приголомшливий успіх.

У 1950—1960-ті співпрацювала з різними голлівудськими студіями, одягала таких зірок, як Одрі Гепберн та Ліз Тейлор. У 1969 легендарна актриса Кетрін Гепберн виконала роль Шанель в бродвейському мюзиклі «Коко».

Хоча у Габріель було безліч романів, але вона не вийшла заміж і не стала матір'ю.

Померла 10 січня 1971 у віці 87 років. Похована в Лозанні у Швейцарії в могилі, оточеній п'ятьма кам'яними левами.

З 1983 Карл Лагерфельд прийняв керівництво дому моди Шанель і став його головним модельєром.

ЦікавинкиРедагувати

  • Після смерті Шанель в її шафці виявили лише три сукні
  • Улюбленими піснями пані Шанель у дитинстві були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько — Коко

ПосиланняРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Chaney L. Coco Chanel: An Intimate LifePenguin Books, 2011. — ISBN 978-1-101-54586-7