Домантове

Село Золотоніського району Черкаської області (Україна)

Дома́нтове — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Новодмитрівській сільській громаді. Населення — 2245 чоловік.

село Домантове
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Громада Новодмитрівська сільська громада
Рада Новодмитрівська сільська рада
Код КОАТУУ 7121583901
Облікова картка Домантове 
Основні дані
Перша згадка 1535 рік[1]
Населення 2245
Площа 4,874 км²
Поштовий індекс 19754
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°40′32″ пн. ш. 31°54′56″ сх. д. / 49.67556° пн. ш. 31.91556° сх. д. / 49.67556; 31.91556Координати: 49°40′32″ пн. ш. 31°54′56″ сх. д. / 49.67556° пн. ш. 31.91556° сх. д. / 49.67556; 31.91556
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Відстань до
обласного центру
28,1 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Золотоноша
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради с. Нова Дмитрівка
Карта
Домантове. Карта розташування: Україна
Домантове
Домантове
Домантове. Карта розташування: Черкаська область
Домантове
Домантове
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село розташоване за 11 км на захід від районного центру — міста Золотоноша та за 14 км від залізничної станції Золотоноша I.

ІсторіяРедагувати

 
Герб села 1771 року

Назва села Домантове походить від княжого роду Домонтів, який брав активну участь у визволенні та захисту краю від Кримського ханату і Московії. Перші згадки в літописах датуються 1535 роком.

Місцеві козаки були учасниками Визвольної війни українського народу 1648—1654 років, брали участь у Переяславському антифеодальному повстанні 1666 року. Містечко Домонтів як центр Домонтовської сотні входило до складу спершу Черкаського (до 1667), а згодом — Переяславського полку Гетьманщини. 1782 року сотенний устрій було ліквідовано, і Домонтов увійшов до складу Золотоніського повіту Київського намісництва Російської імперії.

1905 року мешканці Домантового Ф. П. Молодик, Г. Ярошенко, П. І. Брижак, С. Г. Галушка розповсюджували в селі лівацькі прокламації, які виготовляла єврейська молодь. 1917 село увійшло до складу УНР. Селяни брали участь у Золотоніському збройному повстанні 1918 року. 1932—1933 село постраждало внаслідок Голодомору, організованого комуністичною владою.

1941 року село окупували гітлерівці. Відбулася часткова реституція майна селянам. 411 домантівців брали участь у радянсько-німецькій війні у складі радянських військ. 119 нагороджено бойовими орденами і медалями. В селі встановлено обеліск та пам'ятник загиблим селянам.

На початок 1970-х років в селі працював колгосп ім. Леніна, що мав в користуванні 3,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тисяч га орної землі. В господарстві вирощували зернові культури, було розвинуте тваринництво. Працювала рибартіль «Дніпровець». На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 650 місць, літній кінотеатр, бібліотека з книжковим фондом 13,6 тисяч книг, лікарня на 50 ліжок, 2 медичні профілакторії, 2 дитячих ясел, стадіон, відділення зв'язку, ощадна каса, пекарня, 4 крамниці, швейна та взуттєва майстерні.

На території села і його околиць виявлено 2 поселення доби неоліту, 3 поселення та курганний могильник доби бронзи, поховання скіфських часів, слов'янські поселення черняхівської культури та VII — VIII століть.

СучасністьРедагувати

У селі працюють дільнична лікарня, навчально-виховний комплекс, 7 приватних магазинів та 2 Золотоніського райСТ. Діють місцеве сільськогосподарське підприємство ТОВ «Домантівське», фермерське господарство «Ромашка», комунальне підприємство «Дніпро», ветеринарна аптека. Доріг із твердим покриттям 30 км.

27 квітня 2015 року у селі було завалено пам'ятник Леніну.

Відомі людиРедагувати

Історичні постаті, вихідці з села:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати