Золотоні́ський повіт — адміністративно-територіальна одиниця, утворена в 1781 році в складі Київського намісництва. Зі скасуванням намісництва, з 1796 року належала до 2-ї Малоросійської, а від 1802 року вже у складі Полтавської губернії. Повітовий центр — місто Золотоноша.

Золотоніський повіт
Герб повіту
Губернія Полтавська губернія
Центр Золотоноша
Створений 1781 рік
Площа близько 3 500—3 700 км²
Населення 227 594 чоловік (1897) осіб 
Золотоніський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року

Повіт займав західну околицю Полтавської губернії і відділявся течією річки Дніпро від Київської губернії. Площа повіту була близько 3 500—3 700 км². Західну межу складав Дніпро, а на сході й південному сході течією Сули повіт відділяється від Хорольського і Кременчуцького.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 227 594 особи. З них 95,55 % — українці, 3,37 % — євреї, 0,91 % — росіяни[1].

Посилання

ред.
  1. Дані перепису населення 1897 року по Полтавській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009.
  2. Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»(рос.)

Джерела

ред.