Вікіпедія

Держави-члени Співдружності націй

Це стабільна версія, перевірена 14 червня 2022. 6 змін очікують на перевірку.

Держави-члени Співдружності націй — список усіх поточних і колишніх держав-членів Співдружності націй — добровільного об'єднання 54 суверенних держав. Майже всі вони колишні британські колонії або залежні території цих колоній.

Поточні члени Співдружності (темно-синій), колишні члени (помаранчевий), а також британські заморські території та коронні володіння (світло-блакитний)
Прапор Співдружності націй

Співдружність — міжнародна організація, в якій країни з різним соціальним, політичним та економічним становищем розглядаються як рівні за статусом і співпрацюють у рамках спільних цінностей та цілей, як зазначено у Сінгапурській декларації[en] 1971 року[1]. Спільні цінності та цілі включають просування демократії, прав людини, доброго врядування, верховенства права, громадянських свобод, рівності перед законом, вільної торгівлі, багатосторонності та світового миру[en], які пропагуються за допомогою багатосторонніх проєктів та зустрічей, таких як Ігри Співдружності, що проводяться раз на чотири роки[2].

Символ цієї вільної асоціації — королева Єлизавета II, яка має титул глави Співдружності. Однак це не надає їй жодної політичної чи виконавчої влади над будь-якими державами-членами Співдружності; титул суто символічний, і саме Генеральний секретар Співдружності[en] головний виконавчим директор Співдружності[3].

Вперше Співдружність офіційно сформувалася у 1926 році на імперській конференції, коли затверджена Декларація Бальфура визнала повний суверенітет домініонів. Першими членами організації, відомої як «Британська Співдружність», були Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія[en], Південно-Африканський Союз, Ірландська Вільна держава та Ньюфаундленд. Про це було повторно заявлено на імперській конференції 1930 року та включено до Вестмінстерського статуту наступного року (хоча Австралія та Нова Зеландія не затвердили цей статут до 1942 та 1947 року відповідно)[4]. 1949 року Лондонська декларація[en] ознаменувала народження сучасної Співдружності та затвердження її теперішньої назви[5]. Найновіший член Співдружності — Руанда, яка приєдналася 29 листопада 2009 року[6] 54 держави-члена мають загальне населення 2,4 мільярда осіб, майже третину світового, з них 1,21 мільярда проживає в Індії, а 95 % — в Азії та Африці разом[7].

З 54 держав-членів шістнадцять Королівств Співдружності, в яких глава держави — глава Співдружності націй, ще п'ять — монархії зі своїми власними монархами (Бруней, Есватіні, Лесото, Малайзія та Тонга), а решта — республіки. Ірландія (з 1949 року за даними Співдружності; з 1936 року за даними ірландського уряду) та Зімбабве (з 2003 року) колишні члени Співдружності. Південно-Африканська Республіка, Пакистан, Гамбія та Мальдіви вийшли та згодом знову приєднались до Співдружності, а Зімбабве офіційно подала заявку на повторне приєднання.

Поточні члени

ред.

Усі дати нижче наведено згідно зі списком членів секретаріату Співдружності Націй, а показники чисельності населення станом на 24 грудня 2020 року[8]

Країна Дата вступу Регіон Населення[9] Примітки[а]
  Австралія 1931-12-1119 листопада 1926 Океанія (Австралазія) 26 114 266 Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року, хоча цей статут затверджений в Австралії лише 1942 року (зі зворотною силою з 1939 року)[10]. Австралійський закон 1986 року усунув залишені можливості для Великої Британії приймати закони, що набувають чинності в Австралії, для участі Великої Британії в австралійському урядуванні та апеляції від будь-якого австралійського суду до британського суду[11].
  Антигуа і Барбуда 1981-11-011 листопада 1981 Вест-Індія 97 102
  Багамські Острови 1973-07-1010 липня 1973 Вест-Індія 420 268
  Бангладеш 1972-04-1818 квітня 1972[12] Південна Азія 171 876 963 Проголошено незалежність від Пакистану у 1971 році[13].
  Барбадос 1966-11-3030 листопада 1966 Вест-Індія 289 449 Барбадос планує усунути Єлизавету II з посади глави держави і стати республікою до 30 листопада 2021 року[14]
  Беліз 1981-09-2121 вересня 1981 Центральна Америка 405 269
  Ботсвана 1966-09-3030 вересня 1966 Південна Африка 2 521 969
  Бруней 1984-01-011 січня 1984 Південносхідна Азія 458 478
  Вануату[б] 1980-07-3030 липня 1980 Океанія (Меланезія) 299 292 Здобула незалежність від спільного правління (кондомініум) Великої Британії та Франції.
  Велика Британія 1931-12-1119 листопада 1926 Північна Європа 66 986 446 Декларація Бальфура 1926 року та прийняття парламентом Великої Британії Вестмінстерського статуту 1931 року.
  Гамбія 1965-02-1818 лютого 1965 Західна Африка 2 370 813 Відкликала членство 3 жовтня 2013 року з посиланням на «неоколоніалізм»[15]. Після обрання[en] Адами Берроу президентом Гамбії у 2016 році, він подав заявку на повторний вступ у Співдружність 22 січня 2018 року[16]. 22 лютого 2018 року Гамбія повторно стала членом організації[17]
  Гана 1957-03-066 березня 1957 Західна Африка 31 213 692
  Гаяна 1966-05-2626 травня 1966 Південна Америка 782 172
  Гренада 1974-02-077 лютого 1974 Вест-Індія 109 209
  Домініка 1978-11-033 листопада 1978 Вест-Індія 73 440
  Есватіні 1968-09-066 вересня 1968 Південна Африка 1 398 197 Приєдналася як Свазіленд, згодом змінивши свою назву на Есватіні 19 квітня 2018 року[18].
  Замбія 1964-10-2424 жовтня 1964 Південна Африка 19 106 756
  Індія 1947-08-1515 серпня 1947 Південна Азія 1 404 476 413 Включена колишня Французька Індія (Чанданнаґар з 2 травня 1950 року; Пудучеррі, Карайкал[en], Янам[en] та Мае[en] з 1 листопада 1954 року), колишня Португальська Індія (Гоа, Даман і Діу з 19 грудня 1961 року; Дадра і Нагар-Хавелі офіційно з 1961 року) та Сіккім з 16 травня 1975 року.
  Камерун 1995-11-1313 листопада 1995[19] Центральна Африка 26 741 106 Більша частина країни колишня французька підмандатна територія (пізніше підопічна територія ООН) Камеруну, яка отримала незалежність від Франції 1 січня 1960 року. Вона об'єдналася зі значно меншою колишньою британською підмандатною територією / підопічною територією Південного Камеруну, яка отримала незалежність від Великої Британії 1 жовтня 1961 року.
  Канада 1931-12-1119 листопада 1926 Північна Америка 38 036 656 Надано номінальну незалежність (статус домініону) 1 липня 1867 року. Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року[20]. 31 березня 1949 року до Канади приєднався домініон Ньюфаундленд[21]. Канадський акт від 1982 року офіційно припинив дії положень Вестмінстерського статуту 1931 року стосовно Канади щодо «запиту та згоди», згідно з яким британський парламент мав загальне право приймати закони, що поширюються на Канаду.
  Кенія 1963-12-1212 грудня 1963 Східна Африка 53 158 119
  Кіпр[г] 1961-03-1313 березня 1961[22] Євразія 1 236 894 Отримав незалежність від Великої Британії 16 серпня 1960 року.
  Кірибаті 1979-07-1212 липня 1979 Океанія (Мікронезія) 124 134
  Лесото 1966-10-044 жовтня 1966 Південна Африка 2 279 250
  Маврикій 1968-03-1212 березня 1968 Східна Африка 1 301 691
  Малаві 1964-07-066 липня 1964 Східна Африка 20 304 036
  Малайзія 1957-08-3131 серпня 1957[23] Південносхідна Азія 32 949 868 Приєдналася як Малайська Федерація у 1957 році; реформована як Малайзія 16 вересня 1963 року у федерації з Сінгапуром (який став окремою державою 9 серпня 1965 року), Північним Борнео[en] та Сараваком[24].
  Мальдіви 1982-07-099 липня 1982 Південна Азія 400 798 Отримали незалежність від Великої Британії 26 липня 1965 року[25]. Спеціальний член з 9 липня 1982 року по 20 липня 1985 року[26]. Вийшли з організації 13 жовтня 2016 року та знову приєдналися 1 лютого 2020 року[27].
  Мальта 1964-09-2121 вересня 1964 Південна Європа 426 243 Отримала незалежність від Великої Британії 21 вересня 1964 року.
  Мозамбік 1995-11-1313 листопада 1995[28] Східна Африка 32 548 131 Отримав незалежність від Португалії 25 червня 1975. Перша країна що приєдналася до Співдружності, яка ніколи не була британською колонією[29].
  Намібія 1990-03-2121 березня 1990 Південна Африка 2 781 742 Отримала незалежність від Південно-Африканської Республіки[30]. Включає Волфіш-Бей та Острови Пінгвінів[en], передані Південною Африкою опівночі 28 лютого 1994 року.
  Науру[б] 1968-11-011 листопада 1968 Океанія (Мікронезія) 10 578 Отримала незалежність 31 січня 1968 року від спільного управління Австралії, Нової Зеландії та Великої Британії. Спеціальний член з 1 листопада 1968 року до 1 травня 1999 року, коли вона стала повноправним членом[31]. В січні 2006 року знову стала спеціальним членом організації[32]. Повноправний член з червня 2011 року[33].
  Нігерія 1960-10-011 жовтня 1960 Західна Африка 210 515 245 Приєднала колишню британську підмандатну територію / підопічну територію Північного Камеруну 31 травня 1961 року. Членство призупинено 1995 року, у 1999 році — відновлено[34].
  Нова Зеландія 1931-12-1119 листопада 1926 Океанія (Австралазія) 4 709 072 Надано номінальну незалежність (статус домініону) 26 вересня 1907 року. Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року, хоча статут не затверджено у Новій Зеландії до 1947 року[35]. Остаточні зв'язки з британським парламентом розірвала у 1986 році. Остаточний зв'язок з британською правовою системою (Судовий комітет Таємної ради[en]) у 2003 році створенням Верховного суду Нової Зеландії.
  Пакистан 1947-08-1414 серпня 1947[в] Південна Азія 211 782 341 Включаючи місто Гвадар, передане Маскатом та Оманом 8 вересня 1958 року. Включаючи Бангладеш (тоді відомий як Східний Пакистан) до 1971 року[13]. Вийшов зі Співдружності у 1972 році, повернувся 1989 року; членство призупинено у 1999 році, поновлено 2004 року; знову призупинено 2007 року[36], знову поновлено 2008 року[37].
  Папуа Нова Гвінея 1975-09-1616 вересня 1975 Океанія (Меланезія) 8 557 122 Здобула незалежність від Австралії.
  ПАР 1931-12-1119 листопада 1926 Південна Африка 57 833 338 Надано номінальну незалежність (статус домініону) 31 травня 1910 року. Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року. Вийшла з організації 31 травня 1961 року; поновила членство 1 червня 1994 року[38].
  Руанда 2009-11-2929 листопада 2009[6] Східна Африка 13 227 694 Здобула незалежність від Бельгії 1 липня 1962 року. Друга країна (після Мозамбіку), яка стала членом Співдружності не маючи ніяких колишніх колоніальних зв'язків з Великою Британією[39]. На відміну від Мозамбіку, після вступу затвердила англійську мову офіційною мовою.
  Самоа[б] 1970-08-2828 серпня 1970 Океанія (Полінезія) 201 448 Здобула незалежність від Нової Зеландії 1 січня 1962 року. Приєдналася як Західне Самоа, згодом змінивши свою назву на Самоа 4 липня 1997 року[40].
  Сейшельські Острови 1976-06-2929 червня 1976 Східна Африка 100 358
  Сент-Вінсент і Гренадини 1979-10-2727 жовтня 1979 Вест-Індія 109 590 Спеціальний член Співдружності з 27 жовтня 1979 року по 1 червня 1985.
  Сент-Кіттс і Невіс[б] 1983-09-1919 вересня 1983 Вест-Індія 58 032
  Сент-Люсія 1979-02-2222 лютого 1979 Вест-Індія 193 771
  Сінгапур[б] 1965-10-159 серпня 1966 (фактично з 9 серпня 1965 року)[41] Південносхідна Азія 6 241 169 Здобув незалежність від Великої Британії та приєднався до Малайської Федерації 16 вересня 1963 року. Незалежною державою став 9 серпня 1965 року[42].
  Соломонові Острови 1978-07-077 липня 1978 Океанія (Меланезія) 653 216
  Сьєрра-Леоне 1961-04-2727 квітня 1961 Західна Африка 7 278 696
  Танзанія 1961-12-099 грудня 1961 Східна Африка 63 404 220 Приєдналася як Танганьїка, яка згодом об'єдналася з Занзібаром і 26 квітня 1964 року утворилася Танзанія[43].
  Тонга 1970-06-044 червня 1970 Океанія (Полінезія) 108 587
  Тринідад і Тобаго 1962-08-3131 серпня 1962 Вест-Індія 1 396 488 Надано номінальну незалежність (статус домініону) 31 серпня 1962 року. Став республікою в рамках Співдружності 1 серпня 1976 року відповідно до Конституції Республіки Тринідад і Тобаго 1976 року, прийнятої парламентом Тринідаду і Тобаго.
  Тувалу[а] 1978-10-011 жовтня 1978 Океанія (Полінезія) 10 330 Спеціальний член Співдружності з 1 жовтня 1978 року по 1 вересня 2000 року[44]
  Уганда 1962-10-099 жовтня 1962 Східна Африка 46 538 298
  Фіджі[б] 1970-10-1010 жовтня 1970 Океанія (Меланезія) 929 076 Вийшла з організації у 1987 році; знову приєдналася 1997 року; членство призупинено 6 червня 2000 року[45]; членство поновлено 20 грудня 2001 року[46]; знову призупинено членство 8 грудня 2006 року через державний переворот у Фіджі 2006 року[47][48]. Членство поновлено 26 вересня 2014 року.
  Шрі-Ланка 1948-02-044 лютого 1948 Південна Азія 21 295 607 Приєдналася як Цейлон, згодом змінила назву та стала республікою у 1972 році.
  Ямайка 1962-08-066 серпня 1962 Вест-Індія 2 851 641
  • ↑ а. Якщо не зазначено інше, незалежність отримана від Великої Британії в день (зазначений у графі 2) вступу до Співдружності.
  • ↑ б. Не член Фонду Співдружності.
  • ↑ в. Хоча Пакистан святкує день незалежності 14 серпня 1947 року, офіційно незалежність надана опівночі, 15 серпня 1947 року. Отже, дата вступу до Співдружності 15 серпня 1947 року.
  • ↑ г. Геополітично частина Європи, географічно частина Азії.

Колишні члени

ред.
Країна Дата вступу Континент Дата виходу Примітки
  Зімбабве 1980-10-011 жовтня 1980 Африка 2003-12-077 грудня 2003 Членство призупинено 19 березня 2002 року[46]. Вийшла добровільно 7 грудня 2003 року[49].

15 травня 2018 року президент Еммерсон Мнангагва подав заяву про приєднання до Співдружності.

  Ірландія 1931-12-1119 листопада 1926 Європа 1949-04-1818 квітня 1949 Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року[21]. Вийшла зі Співдружності після прийняття закону про Ірландську Республіку 1948 року, затвердженого Великою Британією законом від 1949 року[13].

Увійшли до складу інших держав

ред.
Колишня країна Дата вступу Континент Припинила існування У складі як частина Примітки
  Малайська Федерація 1957-08-3131 серпня 1957 Азія/Океанія 1963-07-3131 липня 1963[50]   Малайзія Реформована як федерація Малайзія з Сінгапуром (який став окремою державою 9 серпня 1965 року), Північним Борнео[en] та Сараваком.
  Ньюфаундленд 1931-12-1119 листопада 1926 Північна Америка 1934-02-1631 березня 1949   Канада Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року. Місцеве самоврядування скасовано 16 лютого 1934 року, об'єднаний з Канадою 31 березня 1949 року[21].
  Танганьїка 1961-12-099 грудня 1961 Африка 1964-04-2626 квітня 1964   Танзанія Дві країни об'єднано у сучасну Танзанію 26 квітня 1964[43].
  Занзібар 1963-12-1010 грудня 1963

Потенційні члени

ред.
Країна Подання заявки Континент Населення Примітки
  Сомаліленд 2009 (як спостерігач)[51] Африка ~3 500 000[52] Сомаліленд — невизнана самопроголошена держава, міжнародно визнана частиною Сомалі. Вона подала заявку на вступ до Співдружності в статусі спостерігача[51]. Межі країни приблизно відповідають межам Британського Сомаліленду, британського протекторату з 1884 по 1960 рік.
  Південний Судан 2011[53] Африка 13 670 642 Здобув незалежність від Великої Британії як частина Судану у 1956 році. Отримав незалежність від Судану у 2011 році[54].
  Суринам[55] 2012 Південна Америка 555 934 Англійська колонія Віллоубіленд з 1650 по 1667 рік і контрольована британцями з 1799 по 1816 рік. Згодом голландська колонія. У 2012 році Суринам оголосив про плани приєднатися до Співдружності[56], і британський уряд визначив пріоритетом надання вказівок при поданні заявки Суринамом щодо членства у Співдружності[57].
  Бурунді[58] 2013 Африка 10 524 117
  Зімбабве 2018[59] Африка 16 150 362 В останні роки президенства Роберта Мугабе, Зімбабве домінував у справах Співдружності, створюючи різкі розколи в організації. Членство Зімбабве було призупинено у 2002 році через порушення Харарської Декларації. У 2003 році, коли Співдружність відмовилася скасувати призупинення членства, Зімбабве вийшов зі складу Співдружності. 15 травня 2018 року президент Мнангагва подав заявку на вступ до Співдружності[60].

Інші кандидати

ред.

Інші держави, які висловлювали зацікавленість у приєднанні до Співдружності протягом багатьох років, або держави, які можуть мати право приєднатися до Співдружності: Бахрейн[61], Камбоджа[61], Єгипет[61], Ізраїль[62], Лівія[61], Непал[63][64], Палестина[61], США[61] та Ємен[65][66].

Деякі країни та регіони також можуть приєднатися до Співдружності на підставі того, що були частиною Британської імперії, а саме: Ірак, Йорданія, Кувейт, М'янма, Оман, Катар, Об'єднані Арабські Емірати та Гонконг[67].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ FAQs. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  2. ↑ Singapore Declaration of Commonwealth Principles 1971. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  3. ↑ Head of the Commonwealth. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 30 вересня 2006. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  4. ↑ The Commonwealth–History–Dominion Status. Commonwealth of Nations. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 16 червня 2008.(англ.)
  5. ↑ The Commonwealth–History–Modern Commonwealth. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  6. ↑ а б Josh Kron (29 листопада 2009). Rwanda Joins British Commonwealth. The New York Times. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  7. ↑ Country Comparisons – Population. The World Factbook. Central Intelligence Agency. 19 березня 2009. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  8. ↑ Member countries. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  9. ↑ List of countries and dependent territories of the World by population. countrymeters.info. 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.(англ.)
  10. ↑ Australia. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 14 лютого 2008. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  11. ↑ Не існує еквівалентного положення щодо Співдружності. Однак як для Співдружності, так і для держав конституційна конвенція фактично виключає монарха з будь-якого особистого здійснення державної влади. Закон 1986 року був винятком, схваленим австралійськими міністрами.
  12. ↑ Kohen, Marcelo G. (2006). Secession. London: Cambridge University Press. с. 122. ISBN 978-0-521-84928-9.(англ.)
  13. ↑ а б в Wind of Change. Commonwealth of Nations. 2016. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  14. ↑ Карибська держава позбавить королеву Британії статусу глави і стане республікою. www.eurointegration.com.ua. 16 вересня 2020. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  15. ↑ Гамбія вийшла з Британської співдружності. www.unian.ua. 03 жовтня 2013. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 25 грудня 2020.
  16. ↑ The Gambia presents formal application to re-join the Commonwealth. The Commonwealth. 23 січня 2018. Архів оригіналу (Media Release) за 24 січня 2018. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  17. ↑ The Gambia rejoins the Commonwealth. Commonwealth Secretariat. 8 лютого 2018. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  18. ↑ Валерій Сааков (20 квітня 2018). Король Свазіленду вирішив змінити назву країни на Королівство Есватіні. DW.COM. Процитовано 25 грудня 2020.
  19. ↑ Pondi, Jean-Emmanuel (жовтень 1997). Cameroon and the Commonwealth of Nations. The Round Table. 86 (344): 563—570. doi:10.1080/00358539708454389.(англ.)
  20. ↑ Canada – History. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  21. ↑ а б в Dominion Status. Commonwealth of Nations. 2016. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
  22. ↑ McIntyre, W. David (січень 2000). Britain and the creation of the Commonwealth Secretariat. Journal of Imperial and Commonwealth History. 28 (1): 135—158. doi:10.1080/03086530008583082.(англ.)
  23. ↑ Ірина Малишева (21 лютого 2012). Малайзія. З хмарочосів у джунглі. tyzhden.ua. Процитовано 25 грудня 2020.
  24. ↑ Malaysia – History. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  25. ↑ Олександр Мішин (6 лютого 2018). Чому "райські" Мальдіви охопила криза. ТСН.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 25 грудня 2020.
  26. ↑ The Maldives and the Commonwealth. Republic of Maldives. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  27. ↑ Марія Думанська (01 лютого 2020). Мальдіви знову приєдналися до Співдружності націй. DW.COM. Процитовано 25 грудня 2020.
  28. ↑ Ingram, Derek (квітень 1996). Commonwealth Update. The Round Table. 85 (338): 153—165. doi:10.1080/00358539608454302.(англ.)
  29. ↑ Майкл Бініон (21 червня 2013). Долаючи імперський синдром. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 25 грудня 2020.
  30. ↑ Chronology of Namibian Independence. www.klausdierks.com. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  31. ↑ Nauru Accedes to Full Membership of the Commonwealth. Commonwealth Secretariat. 12 квітня 1999. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  32. ↑ Nauru–History. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 3 вересня 2008. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  33. ↑ Nauru back as full Commonwealth member. Radio New Zealand International. 26 червня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  34. ↑ Nigeria | The Commonwealth. thecommonwealth.org. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  35. ↑ New Zealand – History. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 2 березня 2008. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  36. ↑ Pakistan suspended from the Commonwealth. Commonwealth Secretariat. 22 листопада 2007. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  37. ↑ Commonwealth lifts Pakistan suspension. Commonwealth Secretariat. 12 травня 2008. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  38. ↑ South Africa. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  39. ↑ Rwanda becomes a member of the Commonwealth. BBC News. 29 листопада 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  40. ↑ Constitution Amendment Act (No 2) 1997. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
  41. ↑ З дня проголошення незалежності як федеративна частина Малайзії, члена Співдружності у той час
  42. ↑ Сінгапур відсвяткував 50 років незалежності. BBC News Україна. 9 серпня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
  43. ↑ а б Tanzania – History. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 3 вересня 2008. Процитовано 25 грудня 2020.(англ.)
  44. ↑ Tuvalu Accedes to Full Membership of the Commonwealth. Commonwealth Secretariat. 14 серпня 2000. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 26 грудня 2020.(англ.)
  45. ↑ Ingram, Derek (липень 2000). Commonwealth Update. The Round Table. 89 (355): 311—55. doi:10.1080/00358530050083406.(англ.)
  46. ↑ а б Ingram, Derek (квітень 2002). Commonwealth Update. The Round Table. 91 (364): 131—59. doi:10.1080/00358530220144148.(англ.)
  47. ↑ Ingram, Derek; Soal, Judith (лютий 2007). Commonwealth Update. The Round Table. 96 (388): 2—28. doi:10.1080/00358530701189734.(англ.)
  48. ↑ Fiji suspended from the Commonwealth. Commonwealth Secretariat. 1 вересня 2009. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 26 грудня 2020.(англ.)
  49. ↑ Editorial: CHOGM 2003, Abuja, Nigeria. The Round Table. 93 (373): 3—6. січень 2004. doi:10.1080/0035853042000188139.(англ.)
  50. ↑ Malaysia Act 1963(англ.)
  51. ↑ а б Somaliland on verge of observer status in the Commonwealth. qarannews.com. 16 листопада 2009. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  52. ↑ Somaliland in figures (PDF). Ministry of National Planning and Development. 2015. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  53. ↑ South Sudan Launches Bid to Join Commonwealth. gurtong.net. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  54. ↑ South Sudan on Track to Join Commonwealth Nations. Shimron Letters. 22 травня 2011. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  55. ↑ Welcome to Allvoices. allvoices.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  56. ↑ Staff Writer. Suriname eying membership of Commonwealth. Stabroek News.(англ.)
  57. ↑ Strengthening Guyana’s participation in the Commonwealth and providing guidance to Suriname as it considers applying for membership. www.gov.uk. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  58. ↑ Burundi Applies to Join Commonwealth to Bolster Angolophone Ties. Bloomberg.com. 13 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  59. ↑ Adebayo, Bukola (21 травня 2018). Zimbabwe applies to re-join Commonwealth, 15 years after leaving. CNN. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  60. ↑ Зімбабве запрошено назад у Співдружність: ось що це означає. lvltravels.com. Процитовано 27 грудня 2020.
  61. ↑ а б в г д е te Velde-Ashworth, Victoria (10 жовтня 2005). The future of the modern Commonwealth: Widening vs. deepening?. Commonwealth Policy Studies Unit. Архів оригіналу (doc) за 23 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  62. ↑ Israelis and Palestinians could join Commonwealth. The Telegraph. 17 грудня 2006. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  63. ↑ The Commonwealth: What’s the point of it?. The Economist. 19 березня 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  64. ↑ Nepal urged to join Commonwealth. The Himalayan Times. 19 січня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  65. ↑ Howden, Daniel (26 листопада 2009). The Big Question: What is the Commonwealth's role, and is it relevant to global politics?. The Independent. London. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  66. ↑ Osike, Felix (24 листопада 2007). Rwanda membership delayed. New Vision. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)
  67. ↑ The Commonwealth: Who's in the club?. Independent. 16 березня 2006. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.(англ.)

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Держави-члени Співдружності націй
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Держави-члени_Співдружності_націй&oldid=36175682