Відкрити головне меню
Південний Камерун
Частина Камеруну
Flag of Deutsch-Kamerun.svg
1922 – 1 жовтня 1961 Flag of Cameroon.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Southern cameroon map.JPGПівденний Камерун (Темно-жовтий)


Столиця Буеа
Мова(и) англійська
Площа 42 383 км²
Населення 2 100 000

Південний Камерун — південна частина колишньої британської мандатної території в Камеруні. З 1961 року територія Південного Камеруну, згідно конституції Камеруну, входить до його складу як Південний регіон. З 1994 року фактично більша частина території контролюється угрупуваннями, які виступають за незалежність так званої Амбазонії від Камеруну. 31 серпня 2006 року Амбазонія проголосила незалежність від Камеруну.

ІсторіяРедагувати

Мандат Ліги НаційРедагувати

За Версальським договором, німецькі території в Камеруні були розділені 28 червня 1919 року, між французьким і британським мандатом Ліги Націй. Французький мандат був відомий як Камерун. Британський мандат складався з двох географічно відокремлених територій, Північного Камеруну і Південного Камеруну. Була утворена територія Південного Камеруну з штаб-квартирою в місті Буеа. Застосовуючи принцип непрямого правління, англійці дозволили рідній владі управляти населенням відповідно до їх власних традицій. Вони також збирали податки, які потім були виплачені англійцям. Британці присвятили себе торгівлі, і використовували економічні ресурси території. 27 березня 1940 року була створена «Молодіжна ліга Камеруну», щоб протистояти англійцям і досягнути незалежність.

Підопічна територія ООНРедагувати

У 1946 році Ліга Націй припинила своє існування і більшість мандатних територій були перекваліфіковані в Підопічні території ООН. Південний Камерун був розділений в 1949 році на дві провінції: Баменда (із столицею у Баменде) і Південний Камерун (із столицею у Буеа). 11 лютого 1961 року ООН організувала референдум, на якому у тих, що голосували були 2 варіанти: або союзу з Нігерією, або з Камеруном. Третій варіант, незалежності, запропонував представник Великої Британії при ООН, сер Ендрю Коен, але його пропозицію відкинули. За результатами референдуму було вирішено закріпити Північний Камерун за Нігерією, а Південний Камерун за Камеруном[1].

Рух за незалежністьРедагувати

 
Прапор Амбазонії

Після приєднання до Камеруну, Південний Камерун, основною мовою спілкування якого була англійська, не довіряв франкомовному уряду Камеруну. У 1994 році, уряд Південного Камеруну прийняв рішення відновити незалежність території. У 1995 році був проведений референдум, на якому 99 % виборців проголосували за незалежність від Камеруну[2].

ПриміткиРедагувати

  1. The Proclamation of Independence of the Republic of Ambazonia
  2. Southern Cameroons: The Banjul Communiqué, Unrepresented Nations and Peoples Organization (23 мая 2005).

ПосиланняРедагувати