Пакистан — південноазійська країна, що знаходиться на півдні континенту в долині Інду . Загальна площа країни 796 095 км² (36-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 770 875 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 220 км²[1]. Площа країни на ⅓ більша за площу території України, вдвічі більша за площу Каліфорнії.

Географія Пакистану
Географічне положення Пакистану
Географічне положення Пакистану
Географічне положення
КонтинентАзія
РегіонПівденна Азія
Координати30°00′ пн. ш. 70°00′ сх. д. / 30.000° пн. ш. 70.000° сх. д. / 30.000; 70.000
Територія
Площа796 095 км² (36-те)
 • суходіл96,9 %
 • води3,1 %
Морське узбережжя1046 км
Державний кордон7257 км
Рельєф
Типрівнинний (схід і південь),
гористий (північ і захід)
Найвища точкагора Чоґорі (8611 м)
Найнижча точкаАравійське море (0 м)
Клімат
Типвід субтропічного
до субекваторіального
Внутрішні води
Найдовша річкаІнд (3180 км)
Найбільше озероМанчхар (250 км²)
Інше
Природні ресурсиродючі ґрунти, вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, кам'яна сіль, вапняки
Стихійні лихаземлетруси, повіді
Екологічні проблемизабруднення вод, дефіцит прісної води, спустелювання

Географічне положення

ред.

Пакистан — південноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на північному заході — з Афганістаном (спільний кордон — 2670 км), на північному сході — з Китаєм (438 км), на сході — з Індією (3190 км), на заході — з Іраном (959 км). Загальна довжина державного кордону — 7257 км[1]. Пакистан на півдні омивається водами Аравійського моря Індійського океану[2]. Загальна довжина морського узбережжя 1046 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[3]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[3]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[4][1].

Крайні пункти

ред.

Час

ред.
Докладніше: Час у Пакистані

Час у Пакистані: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом)[5].

Геологія

ред.

Територія Пакистану лежить на кордоні двох літосферних плит, Євразійської та Індо-Австралійської, що проходить вздовж західного краю Індо-Гангської низовини.

Корисні копалини

ред.

Надра Пакистану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, залізну руду, мідь, кам'яну сіль, вапняк[6].

Сейсмічність

ред.

19 березня 2024 року, за повідомленням німецького дослідницького центру GFZ, у Пакистані стався помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,5 балів (за шкалою Ріхтера). Гіпоцентр землетрусу знаходився на глибині 10 км. Про руйнування чи постраждалих внаслідок стихії - не повідомлялося[7].

15 липня 2024 року, о 02:33 (за місцевим часом), за повідомленням Volcano Discovery, в Пакистані стався помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,0 балів (за шкалою Ріхтера). За даними Геологічної служби США (USGS) землетрус стався за 67 км від району Лоралай в провінції Белуджистан. Гіпоцентр землетрусу залягав на глибині 10 км. Слабкі поштовхи відчувалися також в містах Бархан, Кохлу, Лоралай, Жоб, Таунса та Дера Газі Хан[8]

Вулканізм

ред.

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Пакистану

Середні висоти — 900 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Чоґорі (К2, Годвін-Остен) (8611 м), це друга вершина у світі після Евересту. Друга найвища в країні вершина — гора Тірич-Мір. На більшій частині країни — гори систем Гіндукушу, Гімалаїв, Іранського нагір'я. На сході і південному-сході країни — рівнина в басейні річки Інд, на півдні, північному-сході та північному-заході — відроги Гімалаїв та гори Гіндукуш (висотою до 7690 м). На заході і південному-заході — Сулейманові гори, Макран та нагір'я Белуджистан.

Узбережжя

ред.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Пакистану

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Пакистану

Північ Пакистану лежить у субтропічному кліматичному поясі, південь — у тропічному[9]. Влітку на півночі переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду[10]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[10]. На півдні та узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[10]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[10].

Пакистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 246,8 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 202 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки

ред.
Докладніше: Річки Пакистану

Річки країни належать басейну Аравійського моря Індійського океану. На заході, у Белуджистані, безстічні області солоних озер. Основні річки: Інд.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Пакистану

Болота

ред.
Докладніше: Болота Пакистану

Льодовики

ред.

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Пакистану

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Пакистану

Земельні ресурси Пакистану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35,2 %,
    • орні землі — 27,6 %,
    • багаторічні насадження — 1,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 6,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
  • інше — 62,7 %[1].
Див. також: Ліси Пакистану

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Пакистану

У зоогеографічному відношенні південь країни (Белуджистан) належить до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті, а крайня північ (Кашмір) — до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті Голарктичної області; район Пенджабу належить до Індійської провінціїІндійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області[10].

Охорона природи

ред.

Пакистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті землетруси, особливо в горах на півночі й заході; повіді на Інді з липня по серпень[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Пакистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л Pakistan, Geography. Factbook.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  4. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 3 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  6. Пакистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  7. У Пакистані стався землетрус. // Автор: Ольга Кацімон. 19.03.2024, 03:17
  8. У Пакистані стався землетрус магнітудою 5,0. 15.07.2024, 09:57
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г д е ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.