Геденбергі́т (рос. геденбергит; англ. hedenbergite; нім. Hedenbergit m) — мінерал, силікат кальцію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів.

Геденбергіт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMA-номерIMA1988 s.p. Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураHd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Клас мінералусилікати
Nickel-Strunz 109.DA.15 Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 865.1.3a.2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Колірвід темно-зеленого до чорно-зеленого і майже чорного
Сингоніямоноклінна сингонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групапросторова група C2/c[d][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість5,5—6
Блискскляний
Колір рисисвітло-сіра з зеленим відтінком
Густина3,5—3,6
Інші характеристики
Названо на честьАндерс Людвіг Геденбергd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Особливі характеристикиКрихкий
CMNS: Геденбергіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Етимологія та історія

ред.

Назва походить від імені шведського хіміка Андерса Людвіга Геденберґа.

Загальний опис

ред.

Формула: CaFe[Si2O6].

Склад (%): СаО — 22,2; FeO — 29,4; SiO2 — 48,4.

Кристали — подовжені призми.

Колір від темно-зеленого до чорно-зеленого і майже чорного. Непрозорий до прозорого в уламках.

Риса світло-сіра з зеленим відтінком.

Блиск скляний.

Твердість 5,5—6.

Густина 3,5—3,6.

Крихкий.

Зустрічається в асоціації з магнетитом і ґранатом, іноді з ґаленітом, сфалеритом, халькопіритом.

У магматичному процесі виділяється при кристалізації низькоплавких кислих порід. Знаходиться в метаморфічних вапняках, головним чином у скарнах.

Зустрічається на Тур'їнських мідних рудниках Уралу. Чокпак в Казахстані. В Україні є в деяких породах Українського щита.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • геденберґіт-гіперстен (кліногіперстен кальціїстий);
  • геденбергіт залізистий (відміна геденберґіту, яка містить від 25 до 45 % кліноферосилітового (Fe[SiO3]) компонента);
  • геденбергіт марганцевистий (відміна геденберґіту, яка містить до 9 % MnO).

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.