Відкрити головне меню

Галеніт (від лат. galena — свинцева руда) — сірий, крихкий з металевим блиском важкий мінерал, з класу сульфідів і сульфосолей. Хімічна формула PbS. Основна руда для отримання свинцю. Часто зустрічається у вигляді зернистих мас, або кубічних кристалів. Присутній головним чином у гідротермальних родовищах і як заміщення руди у вапнякових/доломітових гірських породах.

Галеніт
Calcite-Galena-elm56c.jpg
Галеніт. штат Теннессі, США. Розмір: 6,9 х 6,0 х 4,4 см
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Клас мінералу сульфіди
Підклас сульфід свинцю
Група галеніту
Хімічна формула PbS
Ідентифікація
Колір свинцевосірий
Форма кристалів куб, октаедр
Сингонія кубічна
Вид симетрії гексаоктаедричний вид
Спайність досконала по кубу (100)
Злам плоский, плоскораковистий
Твердість за шкалою Мооса 2-3
Блиск металічний
Прозорість непрозорий
Колір риси сірувато-чорна
Питома вага 7,4-7,6
Інші характеристики
Походження назви Руда[2],
свинець[2]
Кристалічна ґрадка галеніту

Назва мінералу походить від лат. „Galena“, що означає свинцева руда (Пліній Старший, близько 23-79 рр. н.е.).

Синонім — свинцевий блиск.

Зміст

Загальний описРедагувати

Мінерал класу сульфідів, PbS. Хімічний склад: Pb — 86,1%, S — 13,4%. Домішки: часто має Ag, Cu, Zn; інколи Se, Bi, Sb, Sn, Fe, Cd та ін. елементів, більшість з яких наявна внаслідок мікроскопічних включень сторонніх мінералів. Відміни: селеністий галеніт — сульфід-селенід свинцю Pb (S, Se). Склад і властивості змінюються від сірчистого різновиду PbS до селенистого PbSe.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • ґаленіт-клаусталіт (та саме, що ґаленіт);
  • ґаленіт мідистий (суміш ґаленіту з халькозином);
  • ґаленіт селенистий (відміна ґаленіту, яка містить 0,5-1,3% Se, рідкісний).

КристалографіяРедагувати

Сингонія кубічна. Гексаоктаедричний вид симетрії. Структура галеніту належить до типу NaCl-PbS-MgO. Основою її є кубічна гранецентрована ґратка, в якій іони розміщені у вершинах куба і в центрі кожної грані.

Агрегати і габітусРедагувати

Галеніт зустрічається у вигляді зернистих і суцільних скупчень, а також вкрапленників і друз. Кристали мають кубічний і кубооктаедричний, рідше октаедричний габітус. Головні форми {100}, {111}, рідше {110}. Поява октаедричних граней на кубічних кристалах геленіту пояснюється селективною адсорбцією атомів срібла у вигляді аргентиту Ag2S. Розвинені двійники проростання і зростання по (111). Часто двійникування виникає при пластичних деформаціях, внаслідок чого на гранях куба з'являється штрихуватість. Відмічені епітаксійні зростання галеніту з арсенопіритом, тетраедритом, самородним золотом і бурнонітом.

 
Кальцит, галеніт, кварц. Мексика, Розмір: 13,4 х 9,5 х 5,2 см

Фізичні властивостіРедагувати

Колір свинцевосірий. Риска — сіруваточорна. Спайність — досконала по кубу (100). Блиск металічний. Непрозорий. Густина 7,4-7,6. Твердість 2-3. Злом плоский, напівраковистий, у щільних масах плоскораковистий. Крихкий. Має слабку електропровідність і детекторні властивості.

Утворення і родовищаРедагувати

Переважна більшість родовищ галеніту утворилася гідротермальним шляхом, головним чином при середніх температурах. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з іншими сульфідами. Галеніт зустрічається тут у тісному парагенезисі з цинковою обманкою, а також разом з халькопіритом, бляклими рудами, арсенопіритом, піритом. У контактово-метасоматичних родовищах асоціює зі сфалеритом, піритом, піротином та ін. Великі родовища галеніту відомі в США — штати Міссурі, Колорадо, у Канаді (родовище Сулліван), в Австралії. Добрі кристали галеніту характерні для свинцево-срібних жил Фрейберга. У Росії великі родовища галеніту є на Алтаї та Забайкаллі. В Україні галеніт зустрічається у Закарпатті в районах Берегового і Вишкова, в Нагольному кряжі у Донбасі, на Українському щиті.

Практичне значенняРедагувати

Галеніт — найважливіша руда свинцю, а також руда срібла. Звичайно розробляються родовища, в яких вміст свинцю дорівнює 3-5%, але можливо розробка родовищ, в яких добувається разом з цинком. Попутно з нього добуваються цінні домішки, що завжди містяться в ньому. З деяких срібловмісних галенітів витягують срібло як побічний продукт. Основна частка видобутку срібла і кадмію припадає саме на поліметалічні руди. Основний метод збагачення — флотація, що передбачає отримання концентрату за колективно-селективною або прямою селективною схемою.

ЦікавоРедагувати

До відкриття молібдену як самостійного елементу (Шеєле, 1778) свинцевий і молібденовий блиск вважали одним і тим же мінералом. Molybdaena означало латинською мовою «свинцевий блиск».[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 1967. — Vol. 36. — P. 131–136. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  2. а б Secundus G. P. Naturalis historia — 0074. — 10 екз.;37 екз.
  3. Georgii Agricolae De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати