Гарматій Лука Васильович
Лука Васильович Гарматій (30 жовтня 1866, с. Лучка, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна — 31 жовтня 1924 року, село Могильниця, нині Теребовлянський район) — український вчитель, фольклорист, етнограф.
| Гарматій Лука Васильович | |
|---|---|
| Народився |
30 жовтня 1866 с. Лучка, нині Тернопільський район |
| Помер |
31 жовтня 1924 (58 років) с. Могильниця (тепер села Нова Могильниця й Стара Могильниця) |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | громадський діяч, педагогіка, фольклористика |
| Партія | Українська Радикальна Партія |
| Батько | Гарматій Василь |
| Родичі | Григорій Гарматій |
Життєпис
ред.| Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
Народився 30 жовтня 1866 року в селі Лучка (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) в сім'ї селянина, громадського діяча Василя Гарматія, котрий у 1848 р. був обраний на Тернопіллі (округ Теребовля — Микулинці) послом до австрійського парламенту у Відні.
У 1887 році[1][2] закінчив п'ять класів Тернопільської гімназії, після чого склав семінарійну матуру в Тернопільській чоловічій вчительській семінарії[3]. Потім учителював : спочатку на Галицькому Поділлі — у селах Струсів та Млиниська, місті Теребовля, згодом — від 1898 до 1912 — на Гуцульщині у гірських селах Тюдів, Кобаки та Розтоки (нині села Косівського р-ну), Криворівня і Голови (нині села Верховинського р-ну; усі — Івано-Франківська обл.). З 1905 року почесний член етнографічної комісії НТШ. В Криворівні познайомився і надалі підтримував стосунки з М. С. Грушевським, Лесею Українкою, Г. М. Хоткевичем, Ф. К. Вовком, іншими українськими діячами[2].
1912 року — переїхав до с. Могильниця Теребовлянського повіту (нині с. Стара Могильниця і с. Нова Могильниця Теребовлянського р-ну Терноп. обл.). На початку Першої світової війни працював у школах Австрії, Моравії (нині в складі Чехії). 1920 року повернувся в с. Могильницю, зазнав переслідувань від польської окупаційної влади за погляди[1].
Приятелював з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, допомагав їм знайомитися з місцевими звичаями, обрядами, зокрема, разом з Петром Шекериком-Дониківим збирати матеріали для написання роману «Тіні забутих предків»[4].
Був невтомним збирачем фольклору. Вивчав весільні та інші обряди, записував з розповідей оповідання, перекази, повір'я тощо. Його працю високо цінували В. Гнатюк та В. Шухевич. Значна ч. фольклорних записів була надрукована в «Гуцульщині» В. Шухевича та «Колядках і щедрівках» В. Гнатюка. Докладно вивчав матеріальну культуру Гуцульщини. Захоплювався творами народних умільців. Збирав художні, металеві й дерев'яні вироби. Найцінніші колекції Гарматій передав Етнографічному музеєві НТШ (нині Український державний музей етнографії та художнього промислу). Зібрані предмети перебувають у музеях Санкт-Петербурга та Праги (Чехія).
Примітки
ред.- ↑ а б Арсенич П. Гарматій Лука Васильович… — С. 404.
- ↑ а б Гайдукевич Г. Гарматій Лука Васильович… — С. 338.
- ↑ Горак Я. Гарматій Лука (Лукаш) Васильович… — С. 337.
- ↑ Романенчук Богдан Володимир Гнатюк, 1871—1926 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 142.
Джерела
ред.- Арсенич П. Гарматій Лука Васильович [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 404. — ISBN 966-02-3355-8.
- Арсенич П. Учитель і етнограф Лука Гарматій // Гуцульська школа. — 1995. — № 1. — С. 70—73.
- Влад М. Лука Гарматій / М. Влад // Плай: книга для читання про Гуцульщину / упоряд. І. А. Пелипейко. — с. Яворів: ред. журн. «Гуцульська школа», 1996. — № 11. — С. 352—358.
- Гайдукевич Я. Гарматій Лука Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 338. — ISBN 966-528-197-6.
- Горак Я. Гарматій Лука (Лукаш) Васильович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 337—339. — ISBN 978-966-914-034-0.
- Сахро М. Дослідник культури гуцулів // Народна творчість та етнографія. — 1969. — № 6.
- Скрипник П. Гарматій Лука Васильович [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 55—56. — ISBN 966-00-0405-2.
- П. І. Арсенич Гарматій Лука Васильович [Архівовано 10 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія: В 5 т. / Редколегія: І. О. Дзеверін (відповідальний редактор) та ін. — К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988. — Т. 1: А-Г. — С. 390. — ISBN 5-88500-003-4.
Посилання
ред.- Лука Гарматій — дослідник культури гуцулів [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]