Відкрити головне меню

Тюдів

село в Косівському районі, Івано-Франківська область, Україна

ГеографіяРедагувати

Межує з селами Малий Рожин, смт. Кути Косівського району, через р. Черемош — з с. Міжброди Вижницького району Чернівецької області.

Висота над рівнем моря 430 м. Відстань від Косова 15 км, від залізничної станції Вижниця — 5 км.

Кутки: Долина, Підгора, Царина, Заїзд, Стінки, Берег, Гавтин. Ліси мішані, займають 516 га, їх назви: Вільми, Погарці, Кругла, Діл, Сокільське. З південного заходу над селом підноситься хребет Сокільський (873 м), з північного заходу — Хоминський (Вітряні гори, 879 м).

Через село проходить автомобільна дорога республіканського значення Чернівці — Путила.

ІсторіяРедагувати

Засноване в 1593 р. (за іншими даними 1560 р.).

З 1898 році в селі діяла читальня «Просвіти», заборонена в 1939 році.

На початку XX ст. в селі бували письменники Ю. Опільський, дядько якого був тут священиком, та Богдан Лепкий (залишив опис «На Сокільськім», 1900 р.).

Сокільська скеля знайшла відображення в творах Юрія Федьковича, С. Воробкевича, Івана Франка та ін. Родом з Тюдова П. Дудєк (1882–1958) — учитель, збирач гуцульського фольклору, етнографії, творів мистецтва; письменник-гуморист В. Тріщук (1944 р.); відомий у діаспорі «гуцул-самоук» М. Додєк.

У 40-50-х роках у Тюдові відбулося багато трагічних подій. Безслідно загинули в радянських тюрмах Ф. Воротняк, Л. Воротняк, М. Дарійчук, забрані енкаведистами в січні 1941 р. Чотирьох тюдівчан розстріляло в 1942–1943 рр. гестапо (В. Гурея, Ю. Яремчука, Д. Марчука, Ф. Миронюка).

У боях з німецькими загарбниками та радянськими карателями полягли 37 вояків УПА з Тюдова. Застрелився оточений енкаведистами повстанець М. Додяк (12 вересня 1946 р.). 19 жовтня 1950 р. стрілець кущової боївки Ф. Бельмега, схоплений енкаведистами, кинувся зі скелі Сокільської і загинув. У грудні 1951 року біля села Шепіт у гарячій сутичці з опергрупою МГБ геройськи загинули «Ліс» — Дмитро Івасюк та «Чуприна» — Василь Довганюк[1]. 7 жителів Тюдова загинули у радянських в'язницях та концтаборах. За неповними даними, радянською владою було репресовано близько 80 тюдівців.

11 листопада 1990 р. на заміну найдавнішого у світі (встановленого у 1862 році) і знищеного у роки Другої світової війни пам'ятника Т. Г. Шевченкові під Сокільським[2] урочисто відкрито новий пам'ятник Т. Г. Шевченкові (скульптори батько і син Одрехівські).

СьогоденняРедагувати

Дві релігійні громади — УПЦ КП та УГКЦ. Храмове свято 4 грудня Введення в Храм Пресвятої Діви Марії .

ЕкономікаРедагувати

У 2014 році в селі встановили сонячну електростанцію потужністю 1,92 кВт/год. та реконструювали вуличне освітлення протяжністю 3 км — 37 стовпів та 34 ліхтарі. Згідно з даними на 20 квітня 2015 року, сільська сонячна електростанція виробила 576 кВт/год[3].

Пам'ятка природиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати