Вікіпедія:Вибори арбітрів/2017/Обговорення/Юрій25031994

AlexKozur · Dgho · Dzyadyk · Jbuket · Mcoffsky · Nickispeaki · ROMANTYS · StarDeg · Yakudza · Олесь Діброва · Сергій Липко · Юрій25031994 · Усі на одній сторінці · Останні зміни на сторінках

---

На цій сторінці відбувається обговорення кандидатів до Арбітражного комітету. Будь-який користувач може в будь-який час ставити запитання кандидатам, щоб сформувати або уточнити свою думку про них, а також ці думки висловлювати (однак репліки не повинні порушувати правил, зокрема ВП:НО)

• Ставте запитання, які допоможуть Вам (і бажано іншим користувачам) краще зрозуміти кандидата. Запитання, що не стосуються діяльності у Вікіпедії, можна задавати іншими засобами зв'язку.
• Ви можете ставити запитання індивідуально або скласти список стандартних запитань для всіх кандидатів.
• Кількість запитань від кожного користувача необмежена, однак не варто ставити занадто багато запитань, адже кандидатам доведеться витрачати свій час на відповіді на них, а виборцям — на їх читання.

Юрій25031994

Юрій25031994 (обговорення • внесок (інформація про внесок • вилучений) • інформація про глобальний обліковий запис • статті • файли • журнали дій користувача • журнали дій над користувачем (блокування • зміна прав) • змінити права)

Запитання від Alex Khimich

Шановний кандидате, прошу дати короткі відповіді по пунктам на наступні стандартні запитання по зниженню їх важливості з мого погляду, які я задав кожному з номінованих. Дякую.

1. Якщо проводити аналогію норм процесуального права з Вікіпедійними правилами, які сторони в Вікіпедії розвинені слабко а які сильно? Що можна зробити з малоємних, але ефективних заходів в першу чергу?

   Спробую дещо пройтися недоліками та побажаннями регламенту роботи АК. Рішення щодо прийняття справи до розгляду приймається простою більшістю — у разі голосування чотирьох арбітрів і рахунку 2:2 виводиться патова ситуація, оскільки рішення прийняти, як і рішення не прийняти (це ж теж рішення) АК ухвалити не може. Частенько у правових актах процедурного характеру передбачають: "У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови". Однак у нас голови ж не має і є консенсус, аби не було. Тоді виходи два: або прямо передбачити (ну достатньо буде зробити консенсусною традицією), що "у разі рівності голосів позов вважається не прийнятим", або передбачити, що вирішальний голос має арбітр, за якого, припустимо, проголосували користувачі з найбільшою кількістю редагувань (або який сам має таку кількість); або не обирати (заборонити обирати) парну кількість арбітрів. Хоча в останньому випадку теж можливий варіант, що обрано 5 арбітрів, але голосує четверо.

   Можна розглянути пропозицію передбачити статус резервних арбітрів, на кшталт резервних суддів у процесуальному праві (наприклад, тут). Вони будуть корисними й у випадку самовідводів, яких не уникнути за рік роботи.

   Дозволити клопотання (й ухвалення АК рішення за власною ініціативою) про застосування заходів забезпечення позову та запобіжних заходів.

   Передбачити висловлення недовіри (імпічменту) арбітру.

   Передбачити процедуру повторних виборів замість арбітра, який вибув, або у разі обрання 3—4 арбітрів — чом би не спробувати обрати ще одного-двох для запобігання недієвості АК?

   Можливість групових позовів — приєднання інших користувачів до позову.

   Передбачити не лише відповідачів, а і зацікавлених сторін (третіх осіб).

   Передбачити самовідвід арбітра або у разі клопотання про відвід арбітра розгляд цього клопотання іншими арбітрами.

   Ну раптом хоча б якісь із цих варіантів покращать ефективність роботи АК. Але одразу підкреслюю: я не наполягаю наразі на жодному, поки що ділюся тим, що можна було б спробувати.

2. Які ви бачите варіанти підвищення ефективності роботи АК вцілому?

   Поки що варіантів не бачу. Власне, крім деяких вищезазначених. Але це більше суб'єктивний і водночас неавтономний чинник — що вищий буде середній рівень вікіпедійної культури, то ефективнішим буде врядування інституцій.

3. Чи маєте/мали ви досвід в юрисприденції?

   У науковій царині — є аспірантом кафедри загальнотеоретичної юриспруденції та фахівцем науково-дослідної частини університету, автором опублікованого підрозділу колективної монографії, поданих до друку двох розділів навчальних посібників, опублікованих чотирьох статей і ще двох поданих до друку і кількох десятків опублікованих тез наукових доповідей із юриспруденції.
   У сфері нормотворчості — маю досвід подання поправок (одна була врахована) до проекту закону, поправок до проектів актів міністерства (чимало було враховано) та низки локальних актів університету.
   Досвід нормозастосування теж маю — був представником за довіреністю в одній судовій справі, також є помічником експерта з юридичних питань проекту однієї міжнародної організації щодо оцінки стану дотримання принципу верховенства права при наданні адміністративних послуг органами місцевого самоврядування України (робимо звіти з висновками та рекомендаціями щодо покращення дотримання кожного з шести основних критеріїв-вимог верховенства права). Крім того, був консультантом юридичної клініки, переможцем відбору на Національну олімпіаду юридичних клінік з консультування клієнтів і півфіналістом самої олімпіади 2 роки тому. А також до нормозастосування можна уналежнити членство у дільничній виборчій комісії (2012 року), діяльність офіційного спостерігача (2014) і юриста штабу місцевої організації політичної партії (2015). --Юрій25031994 Обговорення 23:21, 17 серпня 2017 (UTC)

4. Чи варто вводити процедуру позбавлення адмінства через Арбком, які переваги та недоліки?

   Мені це нагадує аналогію з концепцією юриспруденції та політології «представницької демократії». От усі переваги та недоліки вторинного представництва (наприклад, якби Президента обирав парламент, а не народ — а так і є у парламентських республіках) можна й поширити й на позбавлення адмінства Арбкомом. Водночас, усі переваги та недоліки референдумів і виборів як інститутів первинного представництва притаманні й обговоренню та голосуванню спільнотою щодо позбавлення адмінства.

5. Як ви оцінюєте теперішню роботу Арбкому?

   Загалом добре, з урахуванням умов діяльності (а не намальованого ідеалу, якого, як і абсолютної справедливості, у ВП не буває, на жаль або на щастя).

6. Прогресивне блокування, це конструктив чи деструктив? Чому?

   Конструктив, який може бути достатнім запобіжником для особи, яка усвідомлюватиме таку ймовірність, і для спільноти, яка відпочиватиме від деструктиву заблокованого щораз більше.

Дякую вам за відповіді! — Alex Khimich 15:18, 23 серпня 2017 (UTC)

Запитання від Basio

1. При розгляді позову Ви будете насамперед враховувати: дух Вікіпедії, правила Вікіпедії, своє ставлення до користувачів, що беруть участь в позові чи щось інше?

   Враховуючи ВП:ІУП та ВП:БЮРО, у разі суперечності між духом і правилами Вікіпедії, слід застосовувати дух. Насправді у юриспруденції те саме (крім прибічників жорсткого позитивізму).

2. Чи готові Ви брати на себе ініціативу в розгляді позовів?

   Готовий, якщо буде розуміння ситуації та бачитиму варіанти її вирішення.

3. Якщо позов буде стосуватися питання в якому Ви погано розбираєтеся або не хочете псувати стосунки з якимось користувачем, то не братимете участь у розгляді позову, тільки будете голосувати чи щось інше?

   Збираюся брати участь і намагатися розібратися. У разі наявності підстав для самовідводу (щодо страху зіпсуття стосунків, який переважатиме над можливістю діяти потрібним чином) — братиму.

4. Наскільки часто Ви будете звертатися до перегляду позовів?

   Швидше за все, ніколи. Або вкрай рідко. --Юрій25031994 Обговорення 01:52, 21 серпня 2017 (UTC)

Дякую. --Basio (обговорення) 18:09, 17 серпня 2017 (UTC)

Запитання від Flavius

Чи будете ви, у разі обрання арбітром, брати участь у розгляді всіх без винятку позовів? Згідно зі статистикою у період з 2014 по цей день найбільшу кількість справ (близько сорока) розглядали тільки три арбітри. Ще менше справ розглядалося чотирма, а ще менше у повному складі. (Уточнення: припустимо ви є активним у Вікі, про що свідчить історія ваших редагувань чи інших дій. Тобто мова не йде про ті випадки, коли людина відсутня з якоїсь причини, а я маю на увазі саме ті, коли арбітр, будучи активним у вікі хоч раз на тиждень, але просто ігнорує і не приймає участі в розгляді якоїсь справи). --Flavius (обговорення) 12:14, 21 серпня 2017 (UTC)

Так, у разі обрання обіцяю не ігнорувати. --Юрій25031994 Обговорення 15:12, 21 серпня 2017 (UTC)

Дякую за відповідь.--Flavius (обговорення) 19:19, 21 серпня 2017 (UTC)

Запитання від Lexusuns

Уявімо, що вас обрано аобітром, а разом з вами також користувачів, які вже були раніше ними. З однієї сторони добре, що можна перейняти досвід у більш досвідчених колег. А з іншої, на вашу думку, чи можливий тиск таких користувачів на новачків «арбітражного цеху»? Також друге, пов'язане, запитання: чи вважаєте ви здоровою практикою, коли одні користувачі були арбітрами два та більше разів, іноді без перерв? --Lexusuns (обговорення) 18:20, 21 серпня 2017 (UTC)

Поки що не розумію, який са́ме тиск можуть чинити досвідчені арбітри на новоспечених. Щодо другого — ну якщо за них декілька разів голосували понад 75% активних вікіпедистів, то, певно, це настільки вмілі арбітри, що вміло чинять тиск на таку велику аудиторію . Здоровою практикою вважаю строкові недискримінаційні вибори. У разі неодноразового підтвердження спільнотою довіри до арбітра нічого нездорового не бачу. --Юрій25031994 Обговорення 15:05, 23 серпня 2017 (UTC)

Запитання від Yasnodark

Яке ваше ставлення до засідань арбкому у закритому режимі та винесення рішень щодо безстроковових блокувань у подібному режимі?--Yasnodark (обговорення) 12:18, 25 серпня 2017 (UTC)

З процесуально-правового погляду (тобто Яким чином?). Припустимо, що АК заборонено проводити засідання та виносити рішення у закритому режимі. Яку санкцію пропонуєте? Розпуск АК і перевибори? І яка процедура доказування того, що АК дійсно проводив засідання непублічно? Я варіантів відповіді не маю, проте почую такі, якщо будуть. До слова, так любить робити Центральна виборча комісія: їм засідання треба проводити лише відкрито, однак вони вигадали механізм «робочих нарад» і не пускають туди ЗМІ. І з цим ніхто нічого не може досі зробити. Як мені навіть казав один із членів ЦВК у відповідь на запитання про потребу публічності таких засідань: «Ну от а якщо ми питимемо каву чи святкуватимемо день народження, де будуть присутні стільки людей, скільки необхідно для кворуму в ЦВК, для цього теж треба журналістів кликати? Отож». Тобто у разі заборони АК таке робити, треба чітко визначитися, по-перше, як доводити, що АК збирався непублічно; по-друге, як доводити, що АК збирався непублічно саме для обговорення безстрокового блокування? Ну і раптом доведемо таке — яку санкцію варто? Необхідність переобрання АК, заборона АК розглядати цю справу, ...?

З матеріально-правового погляду (тобто Що са́ме?). Водночас, слід підтримати вимогу щодо аргументації АК своїх рішень і необхідності відреагувати на ключові аргументи сторін спору, аби обом сторонам принаймні було зрозуміло, з яких підстав АК ухвалив певне рішення. Ці підстави можуть бути не підтримані самими сторонами, але принаймні мають бути якнайбільш зрозумілими для них. --Юрій25031994 Обговорення 14:26, 27 серпня 2017 (UTC)

Юрій25031994 Дякую за відповідь, є конкретний приклад непрозорого та закритого розгляду АК закритого розгляду АК. Останнє блокування (після поновлення діяльності користувача за патронажу) було здійснено "за тролінг" через подачу запиту на відновлення статті про доволі значимого науковця, що сам себе таким не вважає та є адміністратором укрвікі, вилученої через безсумнівну незначимість (що теж має бути обґрунтовано) без будь-яких обговорень. Наявність у статті непублічних даних, відсутніх в Інтернеті, не підтверджено через закритість процесу, жодних пояснень на запитання користувачів щодо цього та легітимності, аргументованості й доцільності закритості процесу - не було. Дані про героя статті широко представлені у мережі, чи були присутні дані про непублічні дані, недоступні поза межами вікіпедійного простору залишається питанням відкритим через закритість процесу та відмову арбітрів тогочасного складу реагувати на запити. Проте активний користувач наразі офіційно заблокований. Тож виявити на чийому боці правда — абсолютно неможливо за подібної безапеляційної та тіньової діяльності Арбкому. Чи є це аргументоване чи заангажоване рішення, за відсутності відкритості, виявити неможливо нейтральному користувачу, зацікавленому у розвитку вікіпедії та прозорості процесу блокувань активних користувачів... Щоб знати, чого не треба робити, треба мати наявний негативний приклад, а не невідомо-який, закритий для розгляду вікіспільноти. Також є невідомим чи не було проведення закритого засідання без попередження спільнотою перевищенням повноважень арбітрів, на мій погляд саме так і є. Через повну відсутність діалогу зі спільнотою.--Yasnodark (обговорення) 14:29, 25 серпня 2017 (UTC)

На жаль, не знаю всієї передісторії — можливо, усі аргументи на користь/проти довічного блокування вже було неодноразово написано та залишалося лише проголосувати за/проти. Однак поки що все ж вважаю, що навіть незважаючи на закритий розгляд цього питання, слід було принаймні коротко висловити аргументацію та відреагувати на ключові аргументи протилежної сторони. Це питання, до речі, стосується і багатьох судових рішень української правової системи, коли судді ігнорують аргументацію однієї зі сторін, просто переписуючи аргументацію іншої з просто цитуваннями нормативних актів. І реформа Верховного Суду (принаймні офіційно), зокрема, спрямована і на покращення якості судових рішень. Повертаючись до АК ВП, вважаю, що навіть після закритого обговорення тим більше має бути структурована аргументація того чи іншого рішення. В ідеалі — якнайзрозуміліше для сторін арбітражу та спільноти загалом. --Юрій25031994 Обговорення 13:45, 1 вересня 2017 (UTC)