Відкрити головне меню

Андрієнко Віктор Миколайович

український актор та режисер театру і кіно, сценарист, продюсер, каскадер
(Перенаправлено з Віктор Андрієнко)

Андрі́єнко Ві́ктор Микола́йович (*19 вересня 1959, Запоріжжя) — Заслужений артист України, актор та режисер театру і кіно, сценарист, письменник, продюсер, каскадер. Член Спілки театральних діячів України. Найбільш відомий за телепрограмами Шоу довгоносиків (Україна) та Велика різниця (Росія).

Віктор Андрієнко
На церемонії нагородження «Коронації слова 2014»
На церемонії нагородження «Коронації слова 2014»
Ім'я при народженні Андрієнко Віктор Миколайович
Народився 19 вересня 1959(1959-09-19) (60 років)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність театр, кіно, телебачення
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності з 1976
IMDb ID 0029048
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Віктор Андрієнко у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився у Запоріжжі. Батьки з Гуляйполя. Мати — Тетяна Іванівна Андрієнко (дівоче прізвище — Самойленко) головний бухгалтер дитячих закладів. Батько — Микола Трохимович Андрієнко — майстер запорізького заводу «Енергомаш». Вчився у середній школі № 15 в Запоріжжі.

З 1969—1975 р. Віктор грає у драмгуртку. Його першим вчителем акторської майстерності, стає керівник драмгуртка Віра Давидовна Афанасьєва. Віктор зіграв багато ролей, іноді до п'яти образів у виставі.

По закінченні 8 класу школи, вчився у кулінарному училищі та проходив практику як кулінар-кондитер.

З 1975 р. працював старшим монтувальником сцени у Запорізькому обласному музично-драматичному театрі ім. Щорса (згодом — час ім. Магара)

1980 року закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого (клас професора Ставицького).

Віктор Андрієнко має численні роботи у театрі, кіно і на телебаченні. З 1978 року працював в кіно каскадером та актором. Знявся більш ніж в 100 фільмах і серіалах.

Цікаві фактиРедагувати

  • Андрієнко також багато працює в озвучуванні фільмів. Зокрема, брав участь в адаптації української версії фільму Містер Бін на відпочинку (озвучував героя актора Ровена Аткінсона), проте продюсери вирішили використати субтитри.[1]
  • Для платівки «Острів скарбів» Андрієнко озвучував Капітана Смолетта, Джона Сільвера (останнього в мультфільмі озвучував Армен Джигарханян). Протягом запису Андрієнко довелось записувати діалог між цими героями, міняючи голоси.
  • Схожа ситуація сталась при роботі на радіо: Віктор Андрієнко вів програму «голосом» героя Шоу довгоносиків Івана Шпикуляка.[2] Гості, що мали давати інтерв'ю, не змогли приїхати, тому Андрієнко вирішив розмовляти голосом ведучого ефіру Шпикуляка та голосом «гостя», озвучуючи обох одночасно.[1]
  • Підтримує українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[3]

ОсвітаРедагувати

Професійна діяльністьРедагувати

  • 1980—1984 і 1986—1987 — працював в Київському театрі естради.
  • 1986—1987 — актор, Київський театр естради.
  • 1987—1990 — в Одеському театрі мініатюр «Шарж».
  • 1990—1991 — режисер, Театр клоунади «Магазин-Фу».
  • З 1993—1995 — автор і режисер телепрограми «Київкіно» телеканалу «ТЕТ».
  • З 1995—1996 — директор анімаційної студії «Автор».
  • З 1996 року працює актором, автором сценарію, постановником телепрограм, ситуаційних комедій. Проекти за участю Андрієнко виходять на телеканалах 1+1 і деяких російських каналах. Цього ж року працює у телекомпанії «ПроТВ» (автор, актор, режисер) та у співпраці з Валентином Опалєвим і Віктором Приходько створює проект Шоу довгоносиків на 1+1. Це шоу принесло акторам велику популярність, але після його закінчення Віктор опинився в ситуації, коли всі стали вважати його виключно комедійним актором.[1]
  • З 2000  — працював на телеканалі 1+1 актором, режисером та автором у серіалах «Дружна сімейка» і «Комедійний коктейль» на російському телеканалі РТР.
  • 2006—2007 — Студія «Technomedia», режисер, актор.
  • 2007—2013 — актор трупи пародійного шоу «Велика різниця» на російському Першому каналі.
  • 2010—2013 — актор телетрупи «Велика Різниця по українськи» на телеканалах ICTV, 1+1, ІНТЕР.
  • 2013   пан Андрієнко став режисером українського фільму Іван Сила про українського силача Івана Фірцака, якого 1928 року було визнано найсильнішою людиною планети.[4] Сам Віктор зіграв в фільмі роль негативного героя на ім'я Фікса.[5] Разом із акторами фільму Андрієнко проводив зустрічі із глядачами в різних містах України, презентуючи стрічку і відповідаючи на запитання глядачів після перегляду.
  • 2012—2014 — режисер, актор, ТОВ «Інсайт Медія».
  • 2015—2017 — режисер анімаційних сцен, актор, анімаційній студії Panama Grand Prix.
  • З 2018   — режисер, сценарист, продюсер студії Charmswood.
  • Віктор Андрієнко автор не тільки багатьох сценаріїв для кіно та телебачення, а також разом зі своїм співавтором Оленою Шульгою написав дві книжки для дітей: «Легенди Чарівнолісся» та 2-х томний комікс з ілюстраціями художника Радни Сахалтуєва «Шалені пригоди папуги Флінта».

ФільмографіяРедагувати

Анімаційне кіноРедагувати

  • Лікар Айболить (1985) озвучка — Бегемот, Крокодил, Одноокий Пірат
  • Крокодил і сонце (1985) озвучка — Бегемот, Крокодил, Одноокий Пірат
  • Дякую, лікарю! (1985) озвучка — Бегемот, Крокодил, Одноокий Пірат
  • Остров Скарбів (1988) режисер кіносцен, озвучка — Біллі Бонс, Капітан Смоліт, Пірат (у кіноепізодах)
  • Останій бой (1988) озвучка — генерал, продавець, сусід, солдат
  • Останнє кохання Блакитної Бороди (1996) озвучка — Синяя Борода, Амур
  • Роги та копита (2006) — Свин (український дубляж студії «Lemma»)
  • Принцеса і Жаба (2009) — светлячок Рэй (український дубляж студії «Le Doyen»)
  • Пірати! Банда невдах (2012) — Пірат Бульбоніс (український дубляж студії «Le Doyen»)
  • Алиса знає, що робить (2012–2016) — Василь Петрович, робот-вчитель
  • Микита Кожум'яка (2016)  режисер анімаційних сцен, озвучка — кажан Едді

НагородиРедагувати

  • 1983 — Гран-прі всесоюзного театрального конкурсу «Молоді голоси» — за головну роль у виставі «Йозеф Швейк»
  • 1997 — Диплом Міжнародного фестивалю телепрограм «Бархатний сезон» — у номінації «Найкраща гумористична програма» проект «Шоу Довгоносиків»
  • 1997 — Головний приз конкурсу «Золота ера» — номінація «Найкраща гумористична програма», проект «Шоу Довгоносиків»
  • 2012 — Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» — у номінації «За найкращій кіносценарій для дітей та юнацтва „ІВАН СИЛА“»
  • 2014 — Міжнародний кінофестиваль «Молодість»(Київ) — Спеціальний Диплом дитячого міжнародного журі кінофестивалю «За краще режисерське рішення» кінострічка «ІВАН СИЛА»
  • 2014 — Лауреат Премії камбіну ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва  — у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» за проект «ІВАН СИЛА»
  • 2017 рік — співавтор сценарію і режисер короткометражного фільму «Божевільна Сімейка» у номінації «Найкраща комедія» на міжнародному кінофестивалі «Near Nazareth Festival» (NNF) в Назареті (Ізраїль).
  • 2017 — Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» — "у номінації «Найкращій кіносценарій для дітей та юнацтва» кіноказка «Легенди Чарівнолісся»
  • 2019 — отримав звання — Заслужений артист України[6]

Особисте життяРедагувати

  • Одружений, син Валерій (1987).
  • не вживає алкоголю і не їсть м'яса.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Виктор Андриенко с носом и без. СТУДЕНТСЬКI ЖАРТИ Запорожья :: Запорожье. Городской портал. misto.zp.ua. Архів оригіналу за 2017-03-23. Процитовано 2017-03-22. 
  2. blade321100 (2009-05-02). Шоу Долгоносиков - Иван Шпикуляк. Процитовано 2017-03-22. 
  3. Сенцов вчиняє правильно, але він має бути не один — Андрієнко // ТСН, 08.06.2018
  4. Про фільм. Іван Сила. Фільм Віктора Андриєнко. Про фільм. Архів оригіналу за 2017-04-09. Процитовано 2017-03-22. 
  5. В ролях. Іван Сила. Фільм Віктора Андриєнко. В ролях. Архів оригіналу за 2017-04-18. Процитовано 2017-03-22. 
  6. https://day.kyiv.ua/uk/news/280319-viktor-andriyenko-stav-zasluzhenym-artystom-ukrayiny Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine. Віктор Андрієнко став заслуженим артистом України

Джерела та ресурсиРедагувати