Вечори на хуторі біля Диканьки
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (рос. Вечера на хуторе близ Диканьки) — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом).
Вечори на хуторі поблизу Диканьки | ||||
---|---|---|---|---|
Вечера на хуторе близ Диканьки | ||||
![]() | ||||
Автор | Гоголь Микола Васильович | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1829—1832 | |||
Опубліковано | 1831, 1832 | |||
Опубліковано українською | 2019 | |||
Переклад | Юрій Винничук та ін. | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
![]() |
Складається з двох томів. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829—1832 роках. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько»[1].
Значна кількість українізмів була включена автором у цикл «Вечори на хуторі біля Диканьки» (наприкінці автор наводить словник українізмів). У повісті «Сорочинський ярмарок» кожен розділ, написаний російською, випереджає епіграф українською[2].
Зміст збірки ред.
- Перша книга
- Друга книга
Структура твору ред.
Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») у XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім у XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності.
Переклади українською ред.
Цей розділ потребує доповнення. |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Словарь гоголевского пасечника Рудого Панько: дуля. РИА Новости. 4 марта 2009. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2010.
- ↑ Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1107. — ISSN 2413-6182.(рос.)