Відкрити головне меню
Переписний лист Всесоюзного перепису населення 1989 року
Інформаційний лист про Всесоюзний перепис населення 1989 року

Пере́пис насе́лення СРСР 1989 ро́ку був останнім переписом населення всього Радянського Союзу.

ПроведенняРедагувати

Перепис проводився протягом 8 днів, з 12 по 19 січня 1989 року, шляхом опитування за місцем фактичного проживання громадян. Опитування і запис відповідей в переписні листи здійснювали спеціально підготовлені працівники-лічильники, залучені з підприємств, установ, організацій. Відомості записувалися зі слів опитуваних без потреби у наданні документів, що підтверджують правильність відповідей.

Через 3 місяці після закінчення перепису — в квітні 1989 року — були опубліковані попередні підсумки про чисельність і розміщення населення в окремих регіонах країни. На початку 1990 року на основі автоматизованої обробки переписних листів отримані остаточні підсумки про чисельність і віковий склад населення, стан у шлюбі, кількості і розміри сімей, рівні освіти, національності та мови, джерела засобів існування.

Результати переписуРедагувати

Згідно з переписом, чисельність наявного населення на 12 січня 1989 року становила 286,7 млн осіб. За 10 років, що минули після перепису 1979 року, вона збільшилась на 24,3 млн осіб, або на 9 %.

Чисельність, млн. осіб Середньорічні темпи приросту, %
1959 р. 1970 р. 1979 р. 1989 р. 1959-69 1970-78 1979-89
Все населення 208,8 241,7 262,4 286,7 1,3 0,9 0,9
Міське 100,0 136,0 163,6 188,8 2,8 2,1 1,4
Сільське 108,8 105,7 98,8 97,9 -0,3 -0,7 -0,1

Переписом встановлено 73,1 млн сімей, що на 6,8 млн. (на 10 %) більше, ніж було в 1979 році. Найбільший приріст кількості сімей був у республіках Середньої Азії і Азербайджанської РСР (22—29 %), а також у Казахській РСР (16 %) і Молдавській РСР (12 %). Середній розмір сім'ї загалом у СРСР становив 3,5 осіб, у міських населених пунктах — 3,3 осіб, у сільській місцевості — 3,8 осіб. Середня розмір сім'ї коливається від 6,1 особи в Таджицькій РСР до 3,1 особи в Латвійській РСР і Естонській РСР, що зумовлено в основному кількістю дітей в сім'ї.

У сім'ях в 1989 році проживало 255,8 млн осіб (89 % всього населення країни). Крім того, 13 млн. (5 %) членів сімей жили окремо від сім'ї, але були пов'язані з нею спільним бюджетом. Не мали сім'ї або втратили матеріальний зв'язок з нею 16,4 млн осіб (6 %). Питома вага членів сім'ї, які проживають окремо від сім'ї, і одинаків незначна в республіках Середньої Азії, Грузинській РСР і Азербайджанській РСР, де вона становила 4-6 %. Вагомішою вона була в РРФСР, УРСР, БРСР, Балтійських республіках (11-15 %).

Чисельність населення союзних республікРедагувати

Тис. осіб 1989 р. в % міського населення
1979 р. 1989 р. % к 1979 р. 1979 р. 1989 р.
СРСР 262436 286731 109 62 66
РРФСР 137551 147400 107 69 74
Українська РСР 49755 51707 104 61 67
Білоруська РСР 9560 10200 107 55 65
Узбецька РСР 15391 19905 129 41 41
Казахська РСР 14684 16536 113 54 57
Грузинська РСР 5015 5443 109 52 56
Азербайджанська РСР 6028 7038 117 53 54
Литовська РСР 3398 3690 109 61 68
Молдавська РСР 3947 4338 110 39 47
Латвійська РСР 2521 2680 106 68 71
Киргизька РСР 3529 4290 122 39 38
Таджицька РСР 3801 5109 134 35 33
Вірменська РСР 3031 3288 108 66 68
Туркменська РСР 2759 3534 128 48 45
Естонська РСР 1466 1573 107 70 72


Національний склад населенняРедагувати

У підсумковому переліку представлені всі так звані «титульні національності» союзних, автономних республік, автономних областей і округів, а також німці та поляки.

1979 р., тис. осіб. 1989 р., тис. осіб. 1989 р. в % до 1979 р.
Все населення 262 085 285 743 109
Росіяни 137 397 145 155 106
Українці 42 347 44 186 104
Узбеки 12 456 16 698 134
Білоруси 9463 10 036 106
Казахи 6556 8136 124
Азербайджанці 5477 6770 124
Татари 6185 6649 107
Вірмени 4151 4623 111
Таджики 2898 4215 145
Грузини 3571 3981 111
Молдовани 2968 3352 113
Литовці 2851 3067 108
Туркмени 2028 2729 135
Киргизи 1906 2529 133
Німці 1936 2039 105
Чуваші 1751 1842 105
Латиші 1439 1459 101
Башкири 1371 1449 106
Євреї 1762 1378 76
Мордва 1192 1154 97
Поляки 1151 1126 98
Естонці 1020 1027 101
Чеченці 756 957 127
Удмурти 714 747 105
Марійці 622 671 108
Аварці 483 601 124
Осетини 542 598 110
Лезгини 383 466 122
Каракалпаки 303 424 140
Буряти 353 421 119
Кабардинці 322 391 121
Якути 328 382 116
Даргинці 287 365 127
Комі 327 345 105
Кумики 228 282 123
Інгуші 186 237 128
Тувинці 166 207 124
Калмики 147 174 119
Карачаївці 131 156 119
Комі-перм'яки 151 152 101
Карели 138 131 95
Адиги 109 125 115
Лакці 100 118 118
Абхази 91 105 116
Табасарани 75 98 130
Балкарці 66 85 128
Хакаси 71 80 113
Ногайці 60 75 126
Алтайці 60 71 118
Черкеси 46 52 113
Ненці 30 35 116
Евенки 27 30 111
Ханти 21 23 108
Рутульці 15 20 136
Цахури 13 20 148
Агули 12 19 155
Чукчі 14 15 108
Долгани 5,1 6,9 137
Коряки 7,9 9,2 117
Мансі 7,6 8,5 112
Інші національності 2811 3441 122

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Лабутова Т. Ежегодник Большой советской энциклопедии. выпуск 34. стр. 007—011, Москва 1990 г. ISBN 5-85270-041-X (рос.)

ПосиланняРедагувати