Відкрити головне меню

Вибори до Бундестагу (2017) — парламентські вибори в Німеччині, що проходили 24 вересня 2017 року. На них було обрано 598 членів 19-го федерального парламенту Німеччини. Новий Бундестаг досить довго обирав канцлера абсолютною більшістю своїх членів, яка, у свою чергу, створила новий уряд. За інформацією соціологів найбільше голосів набрав блок партій ХДС/ХСС.

2013 Німеччина 2021
Парламентські вибори в Німеччині 2017
всього 598 місць у Бундестазі. Для більшості потрібні 300+ місць
24 вересня 2017
Явка: 76.2
4.7 %
Перша партія Друга партія Третя партія
Angela Merkel June 2017.jpg 2017-07-21 Martin Schulz 0789.JPG 2017.07.22.200910 Alice Weidel AfD-Informationsveranstaltung Schriesheim.jpg
Лідер Ангела Меркель Мартін Шульц Аліса Вайдел
Александр Гауланд
Партія ХДС/ХСС СДПН АДН
Лідер партії з 10 квітня 2000 19 березня 2017  —
Попередні вибори 311 місць, 41.5 % 193 місця, 25,7 % 0, 4,7 %
Місць до виборів 309 193 0
Виграно місць '246' 153   94
Зміна місць 65 40 94
Відсоток 32.9 % 20.5 % 12.6 %
Зміна відсотка голосів 8.6 % 5.2 % 7.9 %
Четверта партія П'ята партія Шоста партія
ChristianLindner-FDP-1.jpg 2014-09-11 - Sahra Wagenknecht MdB - 8301.jpg Katrin Göring-Eckardt.jpg16-09-02-Cem Özdemir-RalfR-RR2 4940.jpg
Лідер Крістіан Лінднер Сара Вагенкнехт
Дітмар Бартш
Катрін Герінг-Екардт
Джем Оздемір
Партія ВДП Ліві Зелені
Лідер партії з 7 грудня 2013  —  — (Герінг-Екардт)
15 листопада 2008 (Оздемір)
Попередні вибори 0, 4,8 % 64 місця, 8,6 % 63 місця, 8,4 %
Місць до виборів 0 64 63
Виграно місць  80 69 67
Зміна місць 80 5 4
Відсоток 10.7 % 9.1 % 9.0 %
Зміна відсотка голосів 5.9 % 0.5 % 0.6 %
Вибори до Бундестагу 2017

Офіційні результати голосування по одномандатних округах
 — ХДС  — ХСС  — СДПН  — Ліві  — Зелені  — ВДП  — Альтернатива для Німеччини

Канцлер
ще не
вступив на посаду

Християнсько-демократичний Союз/Християнсько-соціальний Союз (ХДС/ХСС), очолюваний Ангелою Меркель, зберігав двозначний відрив від Соціал-демократичної партії (СДПН)  у опитуваннях громадської думки  після виборів 2013 року, крім періоду на початку 2017 року після обрання Мартіна Шульца лідером СДПН.

Підготовка до виборівРедагувати

На попередніх федеральних виборах, у 2013 році, нинішньому уряду — у складі Християнсько-демократичного Союзу (ХДС), Християнсько-соціального Союзу (ХСС) та Вільної Демократичної партії (ВДП) — не вдалося домогтися більшості місць в парламенті. ВДП не вдалося отримати більше 5 % голосів, позбавивши партію місць у Бундестазі вперше у своїй історії. На відміну від них ХДС/ХСС отримали найкращий результат з 1990 року, маючи майже  42 % голосів і трохи менше 50 % місць. ХДС/ХСС успішно провели переговори із соціал-демократами (СДПН), щоб сформувати велику коаліцію в третій раз.[1].

У березні 2017 року, СДПН вибрала Мартіна Шульца, екс-Президента Європейського парламенту, своїм лідером і кандидатом на посаду Федерального канцлера.

Підтримка СДПН спочатку зросла, але ХДС з тих пір відновив свою позицію, коли опитування громадської думки, зазвичай, демонструють 13-16 % відрив від СДПН. У травні 2017 року СДПН втратила контроль над основною землею Північний Рейн-Вестфалія на державних виборах.

Дата виборівРедагувати

Німецьке законодавство вимагає, щоб новий Бундестаг обирався в неділю або на загальнонародне свято, впродовж 46-48 місяців після останнього першого засідання Бундестагу (Основний Закон, стаття 39 частина 1).[2]

У січні 2017 року тодішній Президент Йоахім Гаук призначив вибори на 24 вересня 2017 року.[3]

Після виборів 19-й Бундестаг провів своє перше засідання протягом 30 днів. До цього першого засідання члени 18-го Бундестагу залишалися на посаді (Основний Закон, стаття 39 частина 1 і 2).

Виборча системаРедагувати

В Німеччині застосовується пропорційна система виборів, система пропорційного представництва в поєднанні з результатами першого дня голосування. 

Бундестаг має 598 номінальних членів, обраних на чотирирічний термін; ці місця розподіляються між шістнадцятьма німецькими державами пропорційно населенню штатів, які мають право голосу.

Кожен виборець має два голоси: перше і друге голосування. 299 членів парламенту обираються в одномандатних виборчих округах на першому місці за результатами голосування на основі перших голосів. Другі голоси використовуються для отримання загального пропорційного результату в землях, а потім у Бундестазі. Місця розміщуються за методом Сент-Лаґе. Якщо партія отримає менше місць у виборчих дільницях по всій державі, ніж вона має право, вона отримує додаткові місця з відповідного державного списку. Сторони можуть створювати списки в кожній окремій федеральній землі за певних умов, наприклад, певну кількість підписів на свою підтримку. Партії можуть одержувати другий голос тільки в тих штатах, в яких вони успішно подали державний список.

Якщо партія, перемігши в одномандатних виборчих округах в одній землі, отримує більше місць, ніж вона матиме право під час свого повторного голосування частка в цій землі (так звані «висячі» місця), інші партії отримують компенсаційні місця. Через це бундестаг зазвичай налічує понад 598 членів. Наприклад, 18-й і нинішній Бундестаг починався з 631 місця: 598 регулярних та 33 так званих «висячих» місць, як компенсація.

Проте для того, щоб претендувати на місця за підсумками другої частки голосування, партія повинна або виграти три одномандатних виборчі округи, або перевищити поріг у 5 % під час другого голосування по всій країні. Якщо партія виграє лише один або два одномандатних виборчих округи і не може отримати щонайменше 5 % від другого голосування, вона зберігає ці місця, але інші партії, що виконали одну з двох зазначених умов, отримують компенсаційні місця (останнє сталося у 2002 році, коли Партія демократичного соціалізму виграла лише 4,0 % голосів від других голосів по всій країні, але зуміла виграти у двох виборчих округах у землі Берлін). Те ж саме відбувається, якщо незалежний кандидат перемагає в одномандатному виборчому окрузі (чого не було з 1949 року).

Якщо виборець віддав перший голос за успішного незалежного кандидата або кандидат, чия партія не змогла кваліфікуватися для пропорційної системи, друге голосування не враховується для визначення пропорційного представництва. Однак це має значення для визначення, чи обрана партія перевищила 5%-поріг.

Партії, що представляють визнані національні меншини (в даний час данці, фризи, серболужичани та цигани) звільняються від 5%-порога, але, як правило, беруть участь лише в державних виборах.[4]

Партії та їх лідериРедагувати

Всього 38 партіям вдалося потрапити на вибори, принаймні, в одній федеральній землі. Отже, вони можуть (теоретично) заробити пропорційне представництво в Бундестазі[5][6]. Крім того, існує декілька незалежних кандидатів, які балотуються в одномандатних виборчих округах.

Основними партіями, які можуть або подолати 5%-поріг других голосів або перемогти в одномандатних виборчих округах (перші голоси) є:

Партія Ідеологія Політична позиція Головний кандидат(и)
Християнсько-демократичний Союз (ХДС) Християнська демократія, ліберальний консерватизм Правоцентризм Ангела Меркель (канцлер і кандидат на канцлера)
Соціал-демократична партія (СДПН) Соціал-демократія Лівоцентризм Мартін Шульц (кандидат на канцлера)
Ліві Демократичний соціалізм, ліве крило народництва від лівих до крайніх лівих Дітмар Барч, Сара Вагенкнехт
Союз 90/Зелені Зелена політика Лівоцентризм Цем Оздемір, Катрін Герінг-Эккардт
Християнсько-соціальний Союз (ХСС) Баварський регіоналізм, християнська демократія, консерватизм Центр-право Йоахім Херрманн, але і підтримка Ангела Меркель, як кандидат на канцлера в союзі ХДС та ХСС
Вільна Демократична партія (ВДП) Лібералізм, класичний лібералізм Центризм та правоцентризм Крістіан Лінднер
«Альтернатива для Німеччини» (АФД) Німецький націоналізм, правий популізм, євроскептицизм Правих до вкрай правих Александр Гауланд, Аліса Вайдел

За традицією, Християнсько-демократичний Союз Німеччини (ХДС) і Християнсько-соціальний Союз у Баварії (ХСС), які називають один одного як  сестринські партії, не конкурують один з одним. ХСС подав лише список у Баварії, а ХДС подав списки в інших п'ятнадцяти землях. Це дозволяє їм об'єднатися в одну депутатську групу після виборів як ХДС/ХСС, як вони зазвичай робили в минулому, і що вони, очевидно, зроблять знову після цих виборів.

Як ХДС/ХСС так і Соціал-демократична партія (СДПН), швидше за все, виграють найбільше місць на виборах, їх головні кандидати будуть оголошені канцлером. Однак це зовсім не означає, що новий Бундестаг зобов'язаний обрати одного з них у якості канцлера.

Опитування громадської думкиРедагувати

 

Опитування громадської думки проводиться з вересня 2013 року (останніх федеральних виборів) до поточної дати. Кожна кольорова лінія визначає політичну партію.

Хід виборівРедагувати

Голосування в Німеччині розпочалось о 8 годині ранку (9 година — за київським часом) у неділю 24 вересня 2017 року. Близько 73 500 виборчих дільниць працювали до 18:00 за місцевим часом. Голосувати на виборах мали право 61,5 мільйона громадян Німеччини[7].

Ближче до обіду німецькі виборці в низці міст ФРН демонстрували вищу явку на виборах, ніж під час голосування у 2013 році. Так, у Гамбурзі до 11 години ранку проголосували понад 37 відсотків виборців (у 2013-му явка станом на цю годину становила понад 35 %). У Мюнхені явка станом на 12 годину становила більше 57 %, хоча на попередніх виборах було понад 44 %). У Бремені — явка перевищила 27 %виборців (у 2013-му — близько 25 %).

Водночас, в Тюрингії явка знизилася з 31 відсотка до 24,5 %.

Від так, і загалом по країні, станом на 14 годину за місцевим часом явка на виборах до Бундестагу становила 41,1 відсотка проти 41,4 % на попередніх виборах.

Результати виборівРедагувати

Підрахунки соціологівРедагувати

За прогнозами соціологів, які вони оприлюднили відразу ж після закінчення голосування ввечері 24 вересня 2017 року, на виборах впевнено переміг блок партій ХДС/ХСС, на другому місці — соціал-демократи, які показали найгірший результат за повоєнну історію Німеччини. Третє місце посіла правопопулістська «Альтернатива для Німеччини». Також до парламенту пройшли Вільна демократична партія, «Союз90 / Зелені» та Ліва партія.

Явка на виборах становила близько 75 відсотків, це більше ніж було на виборах 2013 року — 71,5 %[8][9].

Підрахунок голосівРедагувати

 
Склад Німецького Бундестагу за результатами виборів
   Ліві: 69 місць
   СДПН: 153 місця
   Зелені: 67 місць
   Вільна демократична партія: 80 місць
   ХДС: 200 місць
   ХСС: 46 місць
   Альтернатива для Німеччини: 94 місця

ХДС/ХСС та СДПН залишилися двома найбільшими партіями у Бундестазі, але обидві отримали значно нижчу кількість голосів, ніж на виборах 2013 року. Соціал-демократична партія показала найгірший результат у своїй історії та оголосила про відхід в опозицію.[10] Крім того, Вільна демократична партія та Альтернатива для Німеччини отримали достатню кількість голосів, щоб стати парламентськими партіями. Це були перші федеральні вибори, в яких партія Альтернатива для Німеччини отримала достатню кількість голосів, щоб бути представленими в Бундестазі.

Партія Виборчий округ Партійний список Загальна кількість місць +/–
Голоси % Місця Голоси % Місця
Християнсько-демократичний союз (ХДС)[a] 14,027,804 30.2 185 12,445,832 26.8 15 200 –55
Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) 11,426,613 24.6 59 9,538,367 20.5 94 153 –40
Альтернатива для Німеччини (АдН)[b] 5,316,095 11.5 3 5,877,094 12.6 91 94 +94
Вільна демократична партія (ВДП) 3,248,745 7.0 0 4,997,178 10.7 80 80 +80
Ліві 3,966,035 8.6 5 4,296,762 9.2 64 69 +5
Союз 90/Зелені (Зелені) 3,717,436 8.0 1 4,157,564 8.9 66 67 +4
Християнсько-соціальний союз (ХСС)[a] 3,255,604 7.0 46 2,869,744 6.2 0 46 –10
Wählergruppe 589,116 1.3 0 463,052 1.0 0 0 0
Екологічна демократична партія 166,132 0.4 0 144,772 0.3 0 0 0
Die PARTEI 245,415 0.5 0 452,922 1.0 0 0 0
Партія Баварії 62,556 0.1 0 57,952 0.1 0 0 0
Партія піратів Німеччини 93,173 0.2 0 173,867 0.4 0 0 0
Національно-демократична партія 45,239 0.1 0 176,715 0.4 0 0 0
Марксистсько-ленінська партія 35,835 0.1 0 29,928 0.1 0 0 0
Захист людей тварин 22,887 0.0 0 373,278 0.8 0 0 0
Громадянський рух "Солідарність" 15,993 0.0 0 6,735 0.0 0 0 0
Альянс з охорони тварин 6,108 0.0 0 32,218 0.1 0 0 Нова
Німецька комуністична партія 7,514 0.0 0 11,713 0.0 0 0 Нова
Фіалки — для духовної політики 2,187 0.0 0 0 0
Альянс C 1,715 0.0 0 0 Нова
Нові ліберали 877 0.0 0 0 Нова
Право 1,166 0.0 0 2,070 0.0 0 0 Нова
Блок 373 0.0 0 0 Нова
V-Party 1,204 0.0 0 64,130 0.1 0 0 Нова
Дослідження в галузі охорони здоров'я 1,524 0.0 0 23,597 0.1 0 0 Нова
Альянс для Німеччини 0 5,144 0.0 0 0 0
Людський світ 2,144 0.0 0 11,653 0.0 0 0 Нова
Партія Соціалістичної рівності 903 0.0 0 1,346 0.0 0 0 0
B* 672 0.0 0 932 0.0 0 0 Нова
Сірий 4,311 0.0 0 9,874 0.0 0 0 Нова
du. 767 0.0 0 3,018 0.0 0 0 Нова
MG 2,568 0.0 0 5,606 0.0 0 0 Нова
Сімейна партія 505 0.0 0 0 0
Жінки 431 0.0 0 0 Нова
Партія орендарів 1,322 0.0 0 0 Нова
BGE 97,386 0.2 0 0 Нова
DM 63,133 0.1 0 0 Нова
DiB 60,826 0.1 0 0 Нова
AD-ДЕМОКРАТІЯ 41,178 0.1 0 0 Нова
Гуманісти 5,989 0.0 0 0 Нова
Інші 100,657 0.2 0 0
Independents 2,455 0.0 0 0 0
Недійсні / порожні голоси 593,161 466,942
РАЗОМ 46,973,799 100 299 100 410 709 +78
Зареєстровані виборці / участь у голосуванні 61,675,529 76.2
Джерело: Bundeswahleiter (інформація 299 із 299 виборчих округів)

Формування коаліціїРедагувати

2017Редагувати

В ніч на 20 листопада 2017 року з переговорів по створенню нової урядової коаліції вийшла «Вільна демократична партія»

Як заявила Ангела Меркель, представники союзу ХДС/ХСС сподівалися, що учасники переговорів йдуть «одним шляхом» і можуть досягти згоди.

« «Я, як виконувачка обов'язки канцлера, зроблю все, щоб в ці непрості тижні країна залишалася під правильним керівництвом», »

 — додала з цього приводу Ангела Меркель.

В свою чергу голова Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер заявив, що «Краще не керувати країною, ніж керувати неправильно».

Глава ХСС Хорст Зеєхофер назвав провал коаліційних переговорів «тягарем» для Німеччини. Загальна домовленість перебувала вже «на відстані витягнутої руки», додав політик[11].

За словами президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, безрезультатні перемовини щодо формування коаліції є безпрецедентними для країни: «В історії Німеччини за 70 років такої ситуації не було…», відзначивши, що формування уряду завжди було важким процесом, втім, «одним із найголовніших завдань, яке поставили виборці…»[12].

2018Редагувати

У неділю 7 січня стартували попередні переговори про формування нової «великої» коаліції у Німеччині. За інформацією Deutsche WelleUnion und SPD starten Sondierung(нім.), попередні консультації триватимуть п'ять днів до четверга 11 січня 2018 року.

На думку Ангели Меркель, коаліційна робота буде йти дуже швидко, дуже інтенсивно, завдяки врахування помилок, допущених під час невдалої коалціади в жовтні-грудні 2017 року[13].

7 лютого 2018 року, після тривалих переговорів, німецькі консерватори на чолі з Меркель узгодили з керівництвом соціал-демократів договір про формування нової урядової коаліції. Але лідери СДПН висунули умову: ця угода може бути підписана лише в тому випадку, якщо її схвалять рядові члени партії — майже 460 тисяч людей. Голосування поштою розпочалось 20 лютого й тривало до 4 березня.

Члени Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) під час голосування поштою 4 березня 2018 року висловилися за створення «великої коаліції» із блоком канцлерки Анґели Меркель ХДС/ХСС. «За» створення «великої коаліції» проголосували 66,02 відсотка членів партії, «проти» — 33,98 відсотка. Це рішення відкриває дорогу створенню нового уряду в ФРН[14].

Анонс майбутніх виборів у квітні 2018 рокуРедагувати

Про можливість проведення повторних парламентських виборів у Німеччині в районі Великодня 2018 року заявив депутат партії Зелених, член команди переговорів про коаліцію Юрген Тріттін: «Зрештою, перевиборів можна очікувати в районі Великодня», — сказав він[15].

Див. такожРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. а б Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз Баварії називають себе сестринськими партіями. Вони не змагаються одна з одною та формують єдину групу в Бундестазі
  2. Including Frauke Petry, who will not take the AfD whip or sit with the party.

ПриміткиРедагувати

  1. Bundesregierung: Die Große Koalition ist besiegelt
  2. Art 39 GG – Einzelnorm. Gesetze-im-internet.de. Процитовано 9 September 2017. 
  3. Bundespräsident Gauck fertigt Anordnung über Bundestagswahl aus. Bundespraesident.de. Процитовано 9 September 2017. 
  4. Wahlsystem der Bundestagswahl in Deutschland – Wahlrecht und Besonderheiten. de (Wahlrecht.de). Процитовано 26 August 2017. 
  5. Вибори в Німеччині-2017: хто переможе та чого чекати українцям. 24 канал. 23 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  6. Bundestagswahl 2017 – Übersicht: Eingereichte und zugelassene Landeslisten der Parteien. Wahlrecht.de. Процитовано 26 August 2017. 
  7. У Німеччині почалися вибори до Бундестагу
  8. Вибори до Бундестагу на фінішній прямій: інтрига щодо третього місця
  9. Вибори в Німеччині: партія Меркель впевнено перемагає, правопопулісти — треті
  10. Rbc.ua. На парламентських виборах у Німеччині здобув перемогу консервативний блок Меркель. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-27. 
  11. Провал формування коаліції в Німеччині: Меркель збирається до президента ФРН. Главком. Процитовано 20 листопада 2017. 
  12. Провал коаліції у Німеччині: президент закликав до переговорів, уникнувши згадки про нові вибори. Європейська правда. Процитовано 20 листопада 2017. 
  13. Меркель розпочала нові коаліційні переговори. Європейська правда. Процитовано 7 січня 2018. 
  14. Соціал-демократи Німеччини підтримали створення коаліції з Меркель. Главком. Процитовано 4 березня 2018. 
  15. У Бундестазі заговорили про можливість перевиборів у Німеччині до Великодня. Європейська правда. Процитовано 20 листопада 2017.