Класичний лібералізм
Класичний лібералізм — політична ідеологія, що зародилась в XIX столітті у Великій Британії, Західній Європі та США, і проголошує ідеалами обмежену державу та особисту свободу, включаючи свободу віросповідання, слова, преси, зібрань та вільний ринок.[1] Істотний вплив на розвиток класичного лібералізму справили, зокрема: Джон Лок[2], Жан-Батіст Сей, Томас Мальтус та Давид Рікардо. Інтерес до класичного лібералізму в XX столітті відродили Людвіг фон Мізес та Фрідріх фон Гаєк, та інші економісти.[3][4][5] Однак інші вчені посилаються на ці сучасні думки як на неокласичний лібералізм[en], відрізняючи їх від класичного лібералізму XVIII століття[6][7].
Класичний лібералізм набув повного розквіту на початку XVIII століття, будуючись на ідеях, що з'явилися принаймні ще в XVI столітті, в іберійському, британському та центральноєвропейському контекстах, і він був основоположним для Американської революції та ширше «Американського проекту»[8][9][10].
Інколи класичним лібералізмом називають всі види лібералізму, які існували до XX століття. До Великої депресії та появи соціал-лібералізму класичний лібералізм називався економічним лібералізмом. Пізніше цей термін використовувався як ретронім, щоб відрізнити попередній лібералізм XIX-го століття від соціал-лібералізму[11]. За сучасними стандартами, у Сполучених Штатах[en] простий «лібералізм» часто означає соціал-лібералізм, але в Європі[en] та Австралії[en] простий «лібералізм» часто означає класичний лібералізм[12][13]. У контексті американської політики «класичний лібералізм» можна описати як «фіскально консервативний» і «соціально ліберальний»[14]. Незважаючи на це, класичні ліберали схильні відкидати більшу толерантність правих[en] до економічного протекціонізму та схильність лівих[en] до колективних групових прав через центральний принцип класичного лібералізму — індивідуалізм[15]. Починаючи з 1970-х, цей термін використовують лібертаріанці для позначення віри в економічну свободу та мінімальну державу. Тому інколи буває важко точно з'ясувати значення терміну в літературі.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Modern political philosophy (1999), Richard Hudelson, p, 37. Архів оригіналу за 1 Лютого 2015. Процитовано 12 Квітня 2010.
- ↑ Steven M. Dworetz (1994). The Unvarnished Doctrine: Locke, Liberalism, and the American Revolution.
- ↑ David Conway. Classical Liberalism: The Unvanquished Ideal. Palgrave Macmillan. 1998. ISBN 978-0-312-21932-1 p. 8
- ↑ «Термін класичний лібералізм був застосований ретроспективно, аби відрізняти ранній лібералізм 19-го століття від сучасного, який тут має назву соціальний лібералізм» ст. 52, James L. Richardson, Contending Liberalisms in World Politics: Ideology and Power, Lynne Rienner Publishers, 2001.
- ↑ Montesquieu and His Legacy. State University of New York Press. 04 листопада 2008. Процитовано 14 жовтня 2023.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Mayne, Alan James (1999). From Politics Past to Politics Future: An Integrated Analysis of Current and Emergent Paradigmss. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. pp. 124–125. ISBN 0275961516.
- ↑ Ishiyama, John T.; Breuning, Marijke (2011). Neoclassical liberals. 21st Century Political Science A Reference Handbook. SAGE Publications, Inc. с. 596—603. ISBN 978-1-4129 6901-7.
{{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр|collaboration=(довідка) - ↑ Douma, Michael. (2018). What is Classical Liberal History?. Lexington Books. ISBN 978-1-4985-3610-3.
- ↑ Dickerson, Flanagan та O'Neill, с. 129.
- ↑ Renshaw, Catherine (18 березня 2014). What is a 'classical liberal' approach to human rights?. The Conversation (англ.). Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ Richardson, с. 52.
- ↑ Goldfarb, Michael (20 липня 2010). Liberal? Are we talking about the same thing?. BBC News (брит.). Процитовано 6 серпня 2020.
- ↑ Greenberg, David (12 вересня 2019). The danger of confusing liberals and leftists. Washington Post (англ.). Процитовано 6 серпня 2020.
- ↑ Wright, Edmund, ред. (2006). The Desk Encyclopedia of World History. New York: Oxford University Press. с. 370. ISBN 978-0-7394-7809-7.
- ↑ Goodman, John C. Classical Liberalism vs. Modern Liberalism and Modern Conservatism. Goodman Institute. Процитовано 2 січня 2022.
Література
ред.- Субботін А. А. Лібералізм // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1 : А — Л. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
- Попович М. Лібералізм // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 402. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Dickerson, M. O.; Flanagan, Thomas; O'Neill, Brenda (2009). An Introduction to Government and Politics: A Conceptual Approach. Cengage Learning. ISBN 978-0176500429.
- Richardson, James L. (2001). Contending Liberalisms in World Politics: Ideology and Power. Boulder, Colorado: Lynne Rienner Publishers. ISBN 155587939X.