Повітряні сили Російської Федерації
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії) — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.
| Військово-повітряні сили Російської Федерації | |
|---|---|
| рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации | |
 Велика емблема Військово-повітряних сил Російської Федерації | |
| На службі | 7 травня 1992 — дотепер |
| Країна |  Росія |
| Належність | .svg){kind=small} ЗС Російської Федерації |
| Вид | повітряні сили |
| Роль | панування в повітрі, повітряна розвідка, авіаційна підтримка |
| Чисельність | 280 000 військовиків (2014) |
| У складі | .svg){kind=small} МО Російської Федерації |
| Гарнізон/Штаб |  Москва |
| Штандарт | блакитний |
| Війни/битви | Громадянська війна в Таджикистані Осетинсько-інгуський конфлікт Перша чеченська війна Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999) Друга чеченська війна Російсько-грузинська війна 2008 Російська агресія в Україні 2014 Інтервенція Росії в Сирію Російсько-українська війна (з 2014) |
| Вебсайт | structure.mil.ru/structure/forces/air.htm |
| Командування | |
| Командувач ВПС | генерал-полковник Бондарєв В. М. |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор |  |
| Середня емблема |  |
| Розпізнавальний знак ВПС Росії |  |
| Петличний знак |  |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
ред.З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.[1]
З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.
Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.
Реформа 2008 року
ред.З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.
У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).
Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).
Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.
Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.
У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:
- 1-ше Ленінградське Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Створено на основі 6-ї Ленінградської Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Ленінградський військовий округ). Крім того, в зону відповідальності командування перейшла частина західної території Московського військового округу і вся ударна авіація колишньої 16-ї повітряної армії.
- 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Створено на основі 14-ї армії ВПС і ППО (Сибірський військовий округ).
- 3-тє Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Створено на основі 11-ї Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Далекосхідний військовий округ, що включає територію колишнього Забайкальського військового округу).
- 4-те командування ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Створено на основі двох армій ВПС і ППО - 4-ї (Північно-Кавказький військовий округ) та 5-ї (Приволзько-Уральський військовий округ), поширюючи тим самим свою відповідальність на величезну територію трьох колишніх радянських військових округів.
Сучасна структура ВПС Росії
ред..jpg)
- 1-ше командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Командування у Санкт-Петербурзі.
- 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Командування у Новосибірську.
- 48-ма авіаційна база армійської авіації (в/ч 45123) — Кам'янськ-Уральський.
- 11-та армія ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Командування у Хабаровську.
- 4-та армія ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Командування у Ростові-на-Дону.
Склад
ред.ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:
| Призначення, найменування | Кількість в регулярних ВПС | Кількість в резерві ВВС | Загальна кількість | Кількість поставлених машин |
|---|---|---|---|---|
| Стратегічна та далека авіація: | 204 | 90 | 294 | |
| Ту-22М3 | 124 | 90 | 214 | |
| Ту-95МС6/Ту-95МС16 | 32/32 | 64 | ||
| Ту-160 | 16 | 16 | ||
| Фронтова авіація: | 655 | 301 | 956 | 39 |
| Су-25/Су-25СМ | 241/40 | 100 | 381 | |
| Су-24/Су-24М/Су-24м2 | 0/335/40[2] | 201/0/0 | 566 | 0 |
| Су-34 | 70 | 70 | 124 до 2020 | |
| Винищувальна авіація: | 784 | 600 | 1282 | 66 |
| МіГ-29/МіГ-29СМТ/УБТ | 242/34 | 300 | 570 | |
| МіГ-31/МіГ-31БМ | 252[3] | 48 | 300 | |
| Су-27/Су-27СМ/Су-27СМ2/СМ3 | 252/101[4][5][6] | 100 | 406 | 0/0/0 |
| Су-30/Су-30м2/Су-30СМ | 5/16/112 | 12 | 0/0/112 | |
| Су-35С | 36 | 36 | 48[7] | |
| Бойові вертольоти: | 1328 | 1331 | 1331 | |
| Ка-50 | 8 | 8 | 5 | |
| Ка-52 | 78 | 78 | 140 до 2020 | |
| Мі-24П/Мі-24ПН/Мі-24ВП-М | 592/28/0 | 620 | 0/0/22 | |
| Мі-28Н | 98 | 98 | 97 до 2014 | |
| Мі-35М | 49[8] | 49 | ||
| Мі-8/Мі-8АМТШ/Мі-8МТВ-5 | 600/~28[9]/~30 | 610 | 0/12[9]/18[10] | |
| Мі-26 | 28 | 18 до 2014[11] | ||
| Ка-60 | 7 | 7 | ||
| Розвідувальна авіація: | 150 | 150 | ||
| Су-24МР | 100 | 100 | ||
| МіГ-25 | 30 | 30 | ||
| A-50/A-50У | 11/1 | 8 | 20 | |
| Транспортна авіація та танкери: | 284 | 284 | 60 | |
| Іл-76 | 210 | 210 | 39 Іл-76МД-90А до 2020 | |
| Ан-22 «Антей» | 12 | 12 | ||
| Ан-72 | 20 | 20 | ||
| Ан-70 | 0 | було заплановано 60 шт. до 2020р.[12],
але поставлено 0 шт. | ||
| Ан-124 «Руслан» | 22 | 22 | ||
| Іл-78 | 20 | 20 | ||
| Зенітно-ракетні війська: (ПУ) | 2140 | 2140 | ||
| С-300ПС (С-300ПМ) | 1900 | 1900 | ||
| С-300/С-300В4[13] | 200 ПУ | 200 ПУ | 0/? | |
| С-400 | 72 ПУ[10] | 72 ПУ | 384 ПУ[10] (до 2020 р) | |
| навчально-тренувальна та навчально-бойова авіація: | >980 | 980 | 12 | |
| МіГ-29УБ/ МіГ-29УБТ | ?/6[4] | |||
| Су-27УБ | ||||
| Ту-134УБЛ | ||||
| Л-39 «Альбатрос» | 336 | 336 | ||
| Як-130 | 29[14] | 29 | 55 до 2017[14] | |
| Ансат-У | 19 | 19 | 40 | |
| Ка-226 | 9 | 36 | 6[15] |
Еволюція розпізнавальних знаків
ред.-
-
Розпізнавальний знак авіації Червоної армії в 1918-1943 роках (варіант) -
Розпізнавальний знак авіації ВПС Російської Федерації (в 2010-2013 роках) -
Розпізнавальний знак авіації ЗС СРСР (з 1943 року) та Російської Федерації (в 1992-2010 роках та до березня 2013 року) Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь -
Розпізнавальний знак повітряних суден поліції та митної служби (з березня 2010 року)
.svg)
Див. також
ред.Галерея
ред.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки
ред.- ↑ (рос.)М. Хайрулин, В. Кондратьев Военлеты погибшей империи. Авиация в Гражданской войне
- ↑ ВПС РФ отримали чотири модернізованих бомбардувальника Су-24М2 — ВПК.name
- ↑ 7 авіабаз, 28 модернізованих аеродромів та новітні літаки — Головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін розповів " НВО " про розвиток вітчизняної військово…
- ↑ а б Перспективи ВВС Росії до 2020 року — ВПК.name
- ↑ Lenta.ru: Зброя: ВВС Росії отримають вісім нових винищувачів Су-27СМ
- ↑ На кубанській авіабазі випробували винищувачі четвертого покоління — Ольга Бондаренко — «На Кубані випробували винищувачі четвертого покоління» — Російська Газет…
- ↑ ВЗГЛЯД/Другий серійний Су-35С вперше пролетів над Комсомольському-на-Амурі
- ↑ bmpd — Мі-35М в Будьонівську
- ↑ а б ВВС Росії отримують поповнення — Почалося давно обіцяне переозброєння авіації
- ↑ а б в Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Перші Мі-26 нової будівлі — 29 жовтні 2011 — GunMan News. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
- ↑ ЦАМТО/Новини/Військові відомства України та Росії визначилися з держоборонзамовленням на ВТС Ан-70
- ↑ В 2011 г на озброєння поступить вдосконалена система ППО С-300 — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.
- ↑ а б Журнал Зліт: В Борисоглібський УАЦ надійшло п'ять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 1 серпня 2012.
- ↑ Закінчено будівництво перших гелікоптерів Ка-226 для російських ВВС. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.