Повітряні сили Російської Федерації
Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії) — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.
| Військово-повітряні сили Російської Федерації | |
|---|---|
| рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации | |
 Велика емблема Військово-повітряних сил Російської Федерації | |
| На службі | 7 травня 1992 — дотепер |
| Країна |
 Росія |
| Належність |
.svg){kind=small} ЗС Російської Федерації |
| Вид | військово-повітряні сили |
| Роль |
панування в повітрі, повітряна розвідка, авіаційна підтримка |
| Чисельність | 280 000 військовиків (2014) |
| У складі |
.svg){kind=small} МО Російської Федерації |
| Гарнізон/Штаб |
 Москва |
| Штандарт | блакитний |
| Марш | Авиационный марш ВВС СССР |
| Війни/битви |
Громадянська війна в Таджикистані Осетинсько-інгуський конфлікт Перша чеченська війна Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999) Друга чеченська війна Російсько-грузинська війна 2008 Російська агресія в Україні 2014 Інтервенція Росії в Сирію Російсько-українська війна (з 2014) |
| Вебсайт | structure.mil.ru/structure/forces/air.htm |
| Командування | |
| Командувач ВПС | генерал-полковник Бондарєв В. М. |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор |
 |
| Середня емблема |
 |
| Розпізнавальний знак ВПС Росії |
 |
| Петличний знак |
 |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
ІсторіяРедагувати
З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.[1]
З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.
Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.
Реформа 2008 рокуРедагувати
З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.
У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).
Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).
Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.
Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.
У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:
- 1-ше Ленінградське Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Створено на основі 6-ї Ленінградської Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Ленінградський військовий округ). Крім того, в зону відповідальності командування перейшла частина західної території Московського військового округу і вся ударна авіація колишньої 16-ї повітряної армії.
- 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Створено на основі 14-ї армії ВПС і ППО (Сибірський військовий округ).
- 3-тє Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Створено на основі 11-ї Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Далекосхідний військовий округ, що включає територію колишнього Забайкальського військового округу).
- 4-те командування ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Створено на основі двох армій ВПС і ППО - 4-ї (Північно-Кавказький військовий округ) та 5-ї (Приволзько-Уральський військовий округ), поширюючи тим самим свою відповідальність на величезну територію трьох колишніх радянських військових округів.
Сучасна структура ВПС РосіїРедагувати
.jpg)
- 1-ше командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Командування у Санкт-Петербурзі.
- 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Командування у Новосибірську.
- 48-ма авіаційна база армійської авіації (в/ч 45123) — Кам'янськ-Уральський.
- 11-та армія ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Командування у Хабаровську.
- 4-та армія ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Командування у Ростові-на-Дону.
СкладРедагувати
ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:
| Призначення, найменування | Кількість в регулярних ВПС | Кількість в резерві ВВС | Загальна кількість | Кількість поставлених машин |
|---|---|---|---|---|
| Стратегічна та далека авіація: | 204 | 90 | 294 | |
| Ту-22М3 | 124 | 90 | 214 | |
| Ту-95МС6/Ту-95МС16 | 32/32 | 64 | ||
| Ту-160 | 16 | 16 | ||
| Фронтова авіація: | 655 | 301 | 956 | 39 |
| Су-25/Су-25СМ | 241/40 | 100 | 381 | |
| Су-24/Су-24М/Су-24м2 | 0/335/40[2] | 201/0/0 | 566 | 0 |
| Су-34 | 70 | 70 | 124 до 2020 | |
| Винищувальна авіація: | 784 | 600 | 1282 | 66 |
| МіГ-29/МіГ-29СМТ/УБТ | 242/34 | 300 | 570 | |
| МіГ-31/МіГ-31БМ | 252[3] | 48 | 300 | |
| Су-27/Су-27СМ/Су-27СМ2/СМ3 | 252/101[4][5][6] | 100 | 406 | 0/0/0 |
| Су-30/Су-30м2/Су-30СМ | 5/16/112 | 12 | 0/0/112 | |
| Су-35С | 36 | 36 | 48[7] | |
| Бойові вертольоти: | 1328 | 1331 | 1331 | |
| Ка-50 | 8 | 8 | 5 | |
| Ка-52 | 78 | 78 | 140 до 2020 | |
| Мі-24П/Мі-24ПН/Мі-24ВП-М | 592/28/0 | 620 | 0/0/22 | |
| Мі-28Н | 98 | 98 | 97 до 2014 | |
| Мі-35М | 49[8] | 49 | ||
| Мі-8/Мі-8АМТШ/Мі-8МТВ-5 | 600/~28[9]/~30 | 610 | 0/12[9]/18[10] | |
| Мі-26 | 28 | 18 до 2014[11] | ||
| Ка-60 | 7 | 7 | ||
| Розвідувальна авіація: | 150 | 150 | ||
| Су-24МР | 100 | 100 | ||
| МіГ-25 | 30 | 30 | ||
| A-50/A-50У | 11/1 | 8 | 20 | |
| Транспортна авіація та танкери: | 284 | 284 | 60 | |
| Іл-76 | 210 | 210 | 39 Іл-76МД-90А до 2020 | |
| Ан-22 «Антей» | 12 | 12 | ||
| Ан-72 | 20 | 20 | ||
| Ан-70 | 0 | було заплановано 60 шт. до 2020р.[12],
але поставлено 0 шт. | ||
| Ан-124 «Руслан» | 22 | 22 | ||
| Іл-78 | 20 | 20 | ||
| Зенітно-ракетні війська: (ПУ) | 2140 | 2140 | ||
| С-300ПС (С-300ПМ) | 1900 | 1900 | ||
| С-300/С-300В4[13] | 200 ПУ | 200 ПУ | 0/? | |
| С-400 | 72 ПУ[10] | 72 ПУ | 384 ПУ[10] (до 2020 р) | |
| навчально-тренувальна та навчально-бойова авіація: | >980 | 980 | 12 | |
| МіГ-29УБ/ МіГ-29УБТ | ?/6[4] | |||
| Су-27УБ | ||||
| Ту-134УБЛ | ||||
| Л-39 «Альбатрос» | 336 | 336 | ||
| Як-130 | 29[14] | 29 | 55 до 2017[14] | |
| Ансат-У | 19 | 19 | 40 | |
| Ка-226 | 9 | 36 | 6[15] |
Еволюція розпізнавальних знаківРедагувати
Розпізнавальний знак авіації Російській імперії в 1915-1918 роках та Білої армії в 1918-1922 рр.
Розпізнавальний знак авіації Червоної армії в 1918-1943 роках (варіант)
Розпізнавальний знак авіації ВПС Російської Федерації (в 2010-2013 роках)
Розпізнавальний знак авіації ЗС СРСР (з 1943 року) та Російської Федерації (в 1992-2010 роках та до березня 2013 року) Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь
Розпізнавальний знак повітряних суден поліції та митної служби (з березня 2010 року)
.svg)
Див. такожРедагувати
ГалереяРедагувати
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
ПриміткиРедагувати
- ↑ (рос.)М. Хайрулин, В. Кондратьев Военлеты погибшей империи. Авиация в Гражданской войне
- ↑ ВПС РФ отримали чотири модернізованих бомбардувальника Су-24М2 — ВПК.name
- ↑ 7 авіабаз, 28 модернізованих аеродромів та новітні літаки — Головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін розповів " НВО " про розвиток вітчизняної військово…
- ↑ а б Перспективи ВВС Росії до 2020 року — ВПК.name
- ↑ Lenta.ru: Зброя: ВВС Росії отримають вісім нових винищувачів Су-27СМ
- ↑ На кубанській авіабазі випробували винищувачі четвертого покоління — Ольга Бондаренко — «На Кубані випробували винищувачі четвертого покоління» — Російська Газет…
- ↑ ВЗГЛЯД/Другий серійний Су-35С вперше пролетів над Комсомольському-на-Амурі
- ↑ bmpd — Мі-35М в Будьонівську
- ↑ а б ВВС Росії отримують поповнення — Почалося давно обіцяне переозброєння авіації
- ↑ а б в Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Перші Мі-26 нової будівлі — 29 жовтні 2011 — GunMan News. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
- ↑ ЦАМТО/Новини/Військові відомства України та Росії визначилися з держоборонзамовленням на ВТС Ан-70
- ↑ В 2011 г на озброєння поступить вдосконалена система ППО С-300 — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.
- ↑ а б Журнал Зліт: В Борисоглібський УАЦ надійшло п'ять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 1 серпня 2012.
- ↑ Закінчено будівництво перших гелікоптерів Ка-226 для російських ВВС. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.