Білорусь (станція)

залізнична станція Мінського відділення Білоруської залізниці

Білор́усь (біл. Белор́усь) — залізнична станція Мінського відділення Білоруської залізниці Білоруської залізниці на лінії Мінськ — Молодечно між зупинними пунктами Зелене та Хмілівка. Розташована в місті Заславль Мінського району Мінської області.

Білорусь
Мінськ — Молодечно
Мінське відділення
Білоруська залізниця

станція
Залізничний вокзал станції Білорусь
Розташування
РозташуванняБілорусь Білорусь
Адреса223036, Мінська область, Мінський район, м. Заславль, вул. Вокзальна
Координати54°00′32″ пн. ш. 27°17′03″ сх. д. / 54.00888888891677198° пн. ш. 27.284222222249777445° сх. д. / 54.00888888891677198; 27.284222222249777445Координати: 54°00′32″ пн. ш. 27°17′03″ сх. д. / 54.00888888891677198° пн. ш. 27.284222222249777445° сх. д. / 54.00888888891677198; 27.284222222249777445
Структура
Лінія(ї)Мінськ — Молодечно
Платформ3
Тип платформ2 бічні та 1 острівна
Колій5
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Історія
Відкрито1891 (133 роки)
Електрифіковано1963
Колишні назвиЗаславль, Ізяслав
Інша інформація
ВласникБілоруська залізниця
ОператорБілоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)143609
Код Експрес-32100106
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський26 км
Олехновичі21 км
Молодечно51 км
Гудогай122 км
Мапа
Мапа
Білорусь на Вікісховищі

Схема приміського сполучення

Історія

ред.

Історія станції починається з 1891 року. Під час будівництва Лібаво-Роменській залізниці було відкрито кілька залізничних станцій, в тому числі і платформа Заславль.

01 (13) вересня 1891(18910913) року Рада по залізничним справам перейменувала залізничну платформу Заславль на станцію Ізяслав на честь сина полоцької князівни Рогнеди та князя полоцького Ізяслава.

У липні 1919 року Ізяслав та ряд інших міст Білорусі були окуповані польськими військами. У 1920 року, при відступі польських військ, була зруйнована більша частина залізничної інфраструктури.

29 вересня 1926 року Президія ЦВК Білоруської РСР перейменувала станцію Ізяслав на станцію Білорусь. Станція названа, ймовірно, у зв'язку з тим, що до 1939 року була прикордонної станцією СРСР на радянсько-польському кордоні і відповідно першою станцією у БРСР. За іншими джерелами вважається, що все ж була прикордонною станція Радошковичі. Таке існує версія, що назву Білорусь станція отримала від будівельників непобудованого комунізму. Наприкінці 1930-х років курсували 5 пар вантажопасажирських поїздів сполученням Мінськ — Радошковичі.

На будівлі вокзалу встановлена меморіальна дошка на честь воїнів 31-ї Кіровоградської двічі Червонопрапорної, ордена Суворова ІІ ступеню танкової бригади та 88-ї стрілецької дивізії, які 3 червня 1944 року брали участь у звільненні міста Заславль від німецько-фашистських загарбників.

14 квітня 1961 року МШС СРСР погодило техніко-економічне обґрунтування електрифікації дільниці Мінськ — Олехновичі.

 
Схема руху електропоїздів ЕПг

7 грудня 1963 року відбувся запуск першого у Білорусі електропоїзда за маршрутом Мінськ — Олехновичі[1].

З лютого 1964 року розпочався регулярний рух електропоїздів сполученням Мінськ — Олехновичі.

Впродовж 20002002 років проведена капітальна реконструкція станції Білорусь.

1 липня 2011 року введена в дію перша лінія Мінської міської електрички від станції Мінськ-Пасажирський до станції Білорусь у тестовому режимі. З 10 вересня 2011 року відкритий регулярний рух електропоїздів на першій лінії.

Пасажирське сполучення

ред.
 
Мінська міська електричка

Станція Білорусь є кінцевою для електропоїздів міських ліній Мінськ — Білорусь (час у дорозі від Мінська з усіма зупинками складає приблизно 34 хвилини електропоїздами міських ліній та 37-38 хвилин електропоїздами регіональних ліній економкласу). На станції також зупиняються пасажирський поїзд міжрегіональних ліній № 625/626 сполученням Мінськ — Вітебськ та електропоїзди регіональних ліній економкласу до станцій Гудогай, Мінськ-Пасажирський, Молодечно.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. В. И. Гапеев, В. А. Лукьянов. Минское отделение Белорусской железной дороги. — Минск: Полымя, 1996. — С. 131—135. — ISBN-985-7-0146-3

Джерела

ред.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання

ред.
Молодечненський напрямок
Попер.
Зелене
Білорусь
Наст.
Хмілівка