Беренштам Вільям Людвігович
Вільям (Вільгельм) Людвігович Береншта́м (9 (21) листопада 1839, Київ — 10 (23) листопада 1904, Київ) — український громадський діяч, педагог, учений-археолог, активний співробітник газети «Киевский телеграф», журналу «Киевская старина».
| Беренштам Вільям Людвігович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 (21) листопада 1839[1] Київ, Російська імперія[1] |
| Помер |
10 (23) листопада 1904[2] (65 років) Київ, Російська імперія |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
| У шлюбі з | Новицька Зінаїда Орестівнаd |
| Діти | Беренштам Володимир Вільямовичd, Беренштам Михайло Вільямовичd і Беренштам-Кістяківська Марія Вільямівна |
БіографіяРедагувати
| Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
Батько - купець Людвіг Іоаганнов Беренштам, хрещений єврей, родом із Курляндії. Мати звали Клара Сусанна. Сестра Софія Мальвіна – друга дружина київського купця Петра Олександровича Григоровича-Барського.
Студентом брав участь в організації недільних шкіл.
Закінчив І-шу Київську гімназію (1857).
В 1857—1862 роках навчався у Київському університеті, закінчив історико-філологічний факультет. Зі студентських років брав участь в організації недільних шкіл у Києві, згодом працював у гімназіях Кам'янця-Подільського (1864—1867), Києва (військова гімназія) (1868—1879). Активний учасник Київської громади.
У січні 1861 підписав листа викладачів недільних шкіл до Тараса Шевченка з подякою за надіслані для потреб шкіл примірники «Кобзаря». У 1876 році виїхав до Росії, де викладав у гімназіях Пскова (1879) і Петербурга (1880-1898). До Києва повернувся в 1898 році. Все життя усно і друковано пропагував твори Шевченка. Навіть в умовах дії Валуєвського циркуляра та Емського акту домігся перевидання «Кобзаря» у Петербурзі (1883).
В 1890-х роках в Петребурзі брав участь в організації панахид по Шевченку.
Беренштам — упорядник творів Шевченка, виданих в 1883 і 1884 роках в Петербурзі. Був одним з організаторів Товариства імені Тараса Григоровича Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петребурга (1898).
Помер 10 (23) листопада 1904 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві. На надгробному камені був напис:
 |
Як хочеш, ти вчиняй, Що хочеш, говори, Ти на могильний камінь мій Ні-ні та й подиви. |
 |
Могила Беренштама була зруйнована в 1970-ті роки, а в 1981-му и 1984-му на цьому місці зроблені нові захоронення і поставлені пам'ятники.[3]
Сім'яРедагувати
- дружина: Зінаїда Орестівна Новицька (Беренштам)
- дочка : Марія Беренштам (1869—1932) — дружина філософа Богдана Кістяківського та мати фізика Георгія (Джорджа) Кістяківського і зоолога Олександра Кістяківського.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
- ↑ Метрична книга
- ↑ Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 31 травня 2010.
ЛітератураРедагувати
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 64.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Шалата М. Й. Беренштам Вільям Людвігович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 152.
- Сидоренко Н. М. Беренштам Вільям Людвиґович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 514.
- Іваницька С. Г. «Український шістдесятник» Вільям Беренштам — дослідник місцевих старожитностей // Краєзнавство. — 2012. — № 1. — С. 57- 66.