Березнегуватський район

Березнегуватський район
	ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Колишній район на карті Миколаївська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР), ; Україна
Область:	Миколаївська область
Код КОАТУУ:	4821100000
Утворений:	1923
Ліквідований:	19.07.2020
Населення:	▼ 20 328 (на 1.02.2016)
Площа:	1263 км²
Густота:	16.7 осіб/км²
Тел. код:	+380-5168
Поштові індекси:	56200—56254
Населені пункти та ради
Районний центр:	Березнегувате
Селищні ради:	1
Сільські ради:	14
Смт:	1
Селища:	2
Села:	41
Районна влада
Вебсторінка:	Березнегуватська РДА
Адреса:	56203, Миколаївська область, смт. Березнегувате, пл. Соборно-Миколаївська, 1
Мапа
	Березнегуватський район у Вікісховищі

Березнегува́тський райо́н існував у південно-східній частині Миколаївської області, на межі з Херсонською областю, межував з Казанківським, Новобузьким, Баштанським та Снігурівським районами. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи^[1].

Загальні відомості

Районний центр: Березнегувате. Площа району становить 126372 га (1,26 тис. км².), із них площа сільськогосподарських угідь — 114,2 тис. га. Населення району становить 21,7 тис.

Географічне положення району дуже вигідне. Районний центр — смт Березнегувате займає майже центральне положення на своїй території і практично рівновіддалений (90-100 км) від трьох індустріально і культурно розвинутих міст Півдня України — Миколаєва, Херсона і Кривого Рогу, загальна чисельність населення яких перевищує 1,5 млн чол.

Новобузький район	Казанківський район	Херсонська область (Архангельський район)
Баштанський район		Херсонська область (Великоолександрівський район)
	Снігурівський район	Херсонська область (Великоолександрівський район)

По периметру території району на відстані 25-45 км від райцентру знаходиться 6 залізничних станцій — Снігурівка, Явкине, Новобузька, Біла Криниця та Калініндорф. Крім того, Березнегувате має свою власну залізничну станцію.

На сьогоднішній день в районі налічується 43 населених пункти, включаючи районний центр — смт Березнегувате, які підпорядковані 15 місцевим радам (14 сільським та 1 селищній).

Природні ресурси

Лісовий фонд ледь перевищує 7 тис. га. Територією району протікає дві річки — Інгулець (притока Дніпра) та Висунь (притока Інгульця). Річка Добра — пересихаюча.

Клімат

Клімат помірно-континентальний, ґрунти в переважній більшості — південні чорноземи. До 20 % земель району різного ступеня еродовані.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[2]

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

10 853

2320

1625

3386

2530

959

33

Жінки

12 302

2253

1497

3373

2945

2040

194

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
33	85 +	194
51	80-84	215
193	75-79	536
363	70-74	717
352	65-69	572
758	60-64	1001
379	55-59	534
623	50-54	647
770	45-49	763
959	40-44	941
896	35-39	910
775	30-34	734
756	25-29	788
705	20-24	697
920	15-20	800
973	10-14	979
769	5-9	721
578	0-4	553

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	20978	90,60 %
росіяни	1404	6,06 %
молдовани	333	1,44 %
білоруси	246	1,06 %
вірмени	61	0,26 %
інші	133	0,57 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	21221	91,65 %
російська	1565	6,76 %
молдовська	191	0,82 %
білоруська	81	0,35 %
вірменська	53	0,23 %
інші	44	0,19 %

Населення району станом на 2015 рік налічувало 20 602 осіб, з них міського — 7 788 (власне Березнегувате), сільського — 12 814 осіб^[4].

Соціальна сфера

У районі налічується 469,7 км доріг, в тому числі з твердим покриттям — 140,9 км.

На території Березнегуватського району працюють відділення «Приват Банку», «Райффазенбанку Аваль», «Ощадного банку України».

Структура закладів культури складається з 22 клубних та 16 бібліотечних закладів, дитячого початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу, районного народного історичного музею.

У смт Березнегувате функціонує районний стадіон «Колос» на 350 посадкових місць. На території Березнегуватського району знаходяться декілька природних урочищ «Мурахівська балка», «Висунське», «Пришибське», «Яковлівське» та «Біла криниця». На території соснового урочища Біла Криниця знаходиться районна дитяча оздоровча база відпочинку ім. Башкірова, яка була заснована у 1988 році.

Об'єктами туристичного інтересу є:

Свято-Воскресенська церква в смт Березнегуватому.
Покровська церква в с. Висунську.
Церква святого Миколи Чудотворця вперше згадується у 1801 році.

Історія

Історія Березнегуватського району бере свій початок з 1923 року, коли було проведено новий адміністративно-територіальний поділ. Замість старої системи губернії-повіту-волость введена нова — губернія-округ-район. Згідно з Постановою ВУЦВК 7 березня 1923 року Одеська губернія була розділена на Одеську, Миколаївську, Херсонську, Балтську, Першомайську і Єлисаветградську округи. До складу Миколаївської округи входило 8 районів, серед яких був і Березнегуватський район. За час існування Миколаївської округи в його складі проходило ряд змін.

Постановою ВУЦВК і Радою Народних Комісарів УРСР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» на території України були ліквідовані округи і створені 503 самостійні одиниці. Березнегуватський район ввійшов до складу Миколаївської області на підставі Постанови ЦВК СРСР 23 вересня 1937 року.

3 березня 1988 року Білоусівську сільську раду передано до складу Великоолександрівського району Херсонської області з Березнегуватського району^[5].

19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи^[6].

Адміністративно-територіальний устрій

У 2013 році з обліку було знято три села:

Пам'ятки

Див. також: Пам'ятки Березнегуватського району

В районі на обліку перебуває 7 пам'яток архітектури, 36 — історії та 2 — монументального мистецтва (обидві — пам'ятники В. І. Леніну).

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березнегуватського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 54,17 % (проголосували 8 505 із 17 500 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,39 % (3 435 виборців); Сергій Тігіпко — 12,24 % (1 041 виборців), Юлія Тимошенко — 12,03 % (1 023 виборців), Олег Ляшко — 9,79 % (833 виборців), Михайло Добкін — 5,56 % (473 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,81 %.^[7]

Примітки

↑ ^а ^б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 27 лютого 2024.
↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 17 червня 2016. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 03.03.1988 № 5513-XI «Про передачу Білоусівської сільради Березнегуватського району Миколаївської області до складу Херсонської… [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]»
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березнегуватський район

Література

Пам'ятки археології Березнегуватського району : [Миколаїв. обл.] : каталог-довідник / В. Б. Гребенников, С. М. Яценко. — Миколаїв : Іліон, 2017. — 74, [1] с. : іл. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 56—57 (24 назв). — 200 пр. — ISBN 978-617-534-406-4

Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[golos-1] а ^б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».

[ukrcensus-2] Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-3] а ^б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 27 лютого 2024.

[4] ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 17 червня 2016. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.]

[5] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 03.03.1988 № 5513-XI «Про передачу Білоусівської сільради Березнегуватського району Миколаївської області до складу Херсонської… [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]»

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]