Миколаївська округа
Микола́ївська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Миколаїв.
| Миколаївська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Одеська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 497 141 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Миколаїв |
| Кількість районних рад: | 10 |
| [[Зображення: Карта Миколаївської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
| Газета: | «Красный Николаев» (1923–1930) «Червоний Миколаїв» (з 1930) |
Історія
ред.Утворена в березні 1923 року у межах Одеської губернії у складі повітів: Миколаївського, частини Херсонського, частини Одеського і частини Вознесенського[1]. Окружним центром визначено місто Миколаїв. До складу округи увійшли райони:
- Вознесенський — з волостей: Вознесенської (частини), Еланецької, Щербанівської, Веселинівської, Покровської, м. Вознесенська, з центром у Вознесенську.
- Привольнянський — з волостей: Сухо-Еланецької, Ольгопільської, Возсіятської і Привольнянської, з центром у Привольнім.
- Ново-Бузький — з волостей: Ново-Бузької, Антонівської, Ново-Полтавської і Полтавської, з центром у Новому Бугу.
- Володимирський — з волостей: Володимирської, Трифоно-Сопроніївської і Маліївської, з центром у Володимирці.
- Варварівський — з волостей: Варварівської, Ландауської, Петрівської і частини Нечаївської, з центром у Варварівці.
- Очаківський — з волостей: Парутинської і Анчикракиллінської, з центром в Очакові.
- Миколаївський — з волостей: Калинівської, Тернівської, Богоявленської, Кисляківської, Балацківської і Добринської, з центром у Миколаїві.
- Ново-Одеський — з волостей: Ново-Одеської і Гур'ївської, з центром у Новій Одесі.
30 квітня 1925 року на території Миколаївської округи створено Ландауський район з переважною німецьким населенням і центром у колонії Ландау в складі Зульської, Йоганестальської, Карлсруеської, Катеринентальської, Ландауської й Шпеєрівської сільрад, виділивши їх зі складу Варварівського району Миколаївської округи, та Рорбахської, Вормської і Роштадської сільрад, виділивши їх зі складу Березівського району Одеської округи[2].
3 червня 1925 року внаслідок скасування поділу на губернії територія округи перейшла в пряме підпорядкування Української СРР[3].
Станом на 1925 рік в округу входило 9 районів: Варварівський, Вознесенський, Володимирівський (Володимирівка), Ландауський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Привільнянський[4].
У травні 1926 року Ландауський район перейменовано на Карл-Лібкнехтівський.
29 вересня 1926 року на території Миколаївської округи створено Єланецький район із центром у с. Єланець, також змінено районне підпорядкування низки населених пунктів округи[5].
2 вересня 1930 року у зв'язку з переходом на двоступеневу систему управління округи в УСРР було ліквідовано, райони переведено в пряме підпорядкування Української СРР[6].
-
Карта Миколаївської округи у складі Одеської губернії, 1923 -
Карта Миколаївської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Миколаївської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
ред.За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 496,9 тис. осіб, у тому числі: українці — 61,2 %; росіяни — 17,7 %; євреї — 7,4 %; німці — 6,2 %; молдовани — 2,8 %; білоруси — 2,6 %; болгари — 1,1 %.
Національний склад
ред.Національний склад населення районів і міст Миколаївської округи за переписом 1926 р.[7]
| № | Місто/район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | німці | молдовани | болгари | греки | інші | |||||||||||
| осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | |||
| 1 | Миколаїв | 104 724 | 31 362 | 29,9 % | 46 726 | 44,6 % | 21 786 | 20,8 % | 1 167 | 1,1 % | 102 | 0,1 % | 229 | 0,2 % | 98 | 0,1 % | 3 254 | 3,1 %[8] |
| 2 | Варварівський район | 23 149 | 20 862 | 90,1 % | 1 004 | 4,3 % | 96 | 0,4 % | 679 | 2,9 % | 26 | 0,1 % | 238 | 1,0 % | 35 | 0,2 % | 209 | 0,9 % |
| 3 | Володимирівський район | 25 312 | 13 692 | 54,1 % | 8 602 | 34,0 % | 165 | 0,7 % | 32 | 0,1 % | 7 | 0,0 % | 30 | 0,1 % | 2 784 | 11,0 %[9] | ||
| 4 | Вознесенський район | 66 687 | 46 949 | 70,4 % | 4 682 | 7,0 % | 5 403 | 8,1 % | 452 | 0,7 % | 8 406 | 12,6 % | 44 | 0,1 % | 12 | 0,0 % | 739 | 1,1 % |
| 5 | Вознесенськ | 21 587 | 11 908 | 55,2 % | 3 687 | 17,1 % | 5 116 | 23,7 % | 110 | 0,5 % | 370 | 1,7 % | 32 | 0,1 % | 7 | 0,0 % | 357 | 1,7 % |
| 6 | Вознесенський район (села) | 45 100 | 35 041 | 77,7 % | 995 | 2,2 % | 287 | 0,6 % | 342 | 0,8 % | 8 036 | 17,8 % | 22 | 0,0 % | 5 | 0,0 % | 372 | 0,8 % |
| 7 | Єланецький район | 36 258 | 26 508 | 73,1 % | 4 507 | 12,4 % | 237 | 0,7 % | 1 311 | 3,6 % | 3 519 | 9,7 % | 8 | 0,0 % | 1 | 0,0 % | 167 | 0,5 % |
| 8 | Карл-Лібкнехтівський район | 26 902 | 1 090 | 4,1 % | 779 | 2,9 % | 522 | 1,9 % | 24 187 | 89,9 % | 1 | 0,0 % | 323 | 1,2 % | ||||
| 9 | Миколаївський район | 62 983 | 43 286 | 68,7 % | 8 714 | 13,8 % | 144 | 0,2 % | 876 | 1,4 % | 527 | 0,8 % | 4 607 | 7,3 % | 4 829 | 7,7 %[10] | ||
| 10 | Новобузький район | 40 873 | 34 608 | 84,7 % | 2 463 | 6,0 % | 2 880 | 7,0 % | 654 | 1,6 % | 20 | 0,0 % | 13 | 0,0 % | 235 | 0,6 % | ||
| 11 | Новоодеський район | 43 553 | 36 704 | 84,3 % | 4 126 | 9,5 % | 695 | 1,6 % | 321 | 0,7 % | 1 353 | 3,1 % | 10 | 0,0 % | 1 | 0,0 % | 343 | 0,8 % |
| 12 | Очаківський район | 20 943 | 17 582 | 84,0 % | 1 884 | 9,0 % | 720 | 3,4 % | 408 | 1,9 % | 47 | 0,2 % | 44 | 0,2 % | 3 | 0,0 % | 255 | 1,2 % |
| 13 | Очаків | 5 154 | 2 830 | 54,9 % | 1 541 | 29,9 % | 667 | 12,9 % | 22 | 0,4 % | 29 | 0,6 % | 5 | 0,1 % | 3 | 0,1 % | 57 | 1,1 % |
| 14 | Очаківський район (села) | 15 789 | 14 752 | 93,4 % | 343 | 2,2 % | 53 | 0,3 % | 386 | 2,4 % | 18 | 0,1 % | 39 | 0,2 % | 198 | 1,3 % | ||
| 15 | Полтавський район | 45 757 | 31 380 | 68,6 % | 4 597 | 10,0 % | 4 048 | 8,8 % | 824 | 1,8 % | 68 | 0,1 % | 2 | 0,0 % | 6 | 0,0 % | 4 832 | 10,6 %[11] |
Мовний склад
ред.Рідна мова населення Миколаївської округи за переписом 1926 року[7]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Миколаїв | 104 724 | 10,3 | 77,8 | 11,9 |
| Варварівський | 23 149 | 78,3 | 17,6 | 4,1 |
| Володимирівський | 25 312 | 48,9 | 50,1 | 1,1 |
| Вознесенський | 66 687 | 66,1 | 14,4 | 19,5 |
| Єланецький | 36 258 | 64,3 | 21,7 | 14,1 |
| Карл-Лібкнехтівський | 26 902 | 3,3 | 4,2 | 92,5 |
| Миколаївський | 62 983 | 56,4 | 33,6 | 10,0 |
| Новобузький | 40 873 | 83,0 | 8,9 | 8,1 |
| Новоодеський | 43 553 | 79,7 | 14,0 | 6,3 |
| Очаківський | 20 943 | 69,0 | 26,2 | 4,8 |
| Полтавський | 45 757 | 65,0 | 24,4 | 10,6 |
| Миколаївська округа | 497 141 | 51,9 | 33,1 | 15,1 |
Керівники округи
ред.- Забудкін Петро Андрійович (1923),
- Холявський Борис Матвійович (1923—.04.1924),
- Березін Олександр Йосипович (.06.1924—.12.1926),
- Соколов Олександр Гаврилович (.12.1926—9.11.1929),
- Верхових Василь Мефодійович (9.11.1929—28.08.1930),
- Масленко Павло Федорович (28.08.1930—.09.1930).
Голови окружного виконавчого комітету
ред.- Свистун Пантелеймон Іванович (1923—1924),
- Мар'янов Андрій Самсонович (8.03.1924—25.04.1925),
- Сиволап (Голін) Полікарп Пилипович (25.04.1925—1927),
- Мануйленко Олександр Іларіонович (1927—27.10.1929),
- Слинько Іван Федотович (27.10.1929—.08.1930)
- Сумцов Микола Михайлович, в. о. (.08.1930—.09.1930)
Примітки
ред.- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 30 квітня 1925 року «Про утворення на території Одещини Ландауського району».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року«Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
- ↑ Всеукраїнська експертна мережа: Миколаївська область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2017.
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 29 вересня 1926 року «Про утворення Еланецького району Миколаївської округи та инші зміни адміністративно-територіяльного поділу Миколаївської і Херсонської округ».
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929. (рос.)
- ↑ зокрема поляків 1783 осіб (1,7 %)
- ↑ білорусів 2683 осіб (10,6 %)
- ↑ білорусів 4660 осіб (7,4 %)
- ↑ білорусів 4729 осіб (10,3 %)
Джерела
ред.- Верменич Я. В. Миколаївська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 652. — ISBN 978-966-00-1028-1. [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В. Миколаївська округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6. [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Одесская губерния / Одесский губисполком. — О. : 1-я гос. типогр. им. К. Маркса, 1924. — Т. I : Административное описание [1923]. — ХХVIII, 172 с.
- Матеріяли до опису округ УСРР: Миколаївська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків: [Друк. ім. Петровського «Полтава Поліграф»], 1926. — VIII, 48 с.: іл.
- Населенные пункты Николаевского округа по переписи 17 декабря 1926 года / ЦСУ, Стат. бюро при Николаев. окр. исполнит. ком. — Николаев: Тип. им. В. И Ленина, 1927. — 54 с. (рос.)
- Николаевский округ (1923—1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |