Одеська округа

адміністративно-територіальна одиниця Української СРР

Оде́ська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Окружний центр — місто Одеса.

Одеська округа
Основні дані
Країна: УСРР
Губернія: Одеська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 864 399 (1926)
Площа: 14 185 км²
Густота населення: 60,94 осіб/км²
Населені пункти та ради
Окружний центр: Одеса
Кількість районних рад: 15
Кількість сільських рад: 227
Кількість міст: 1
Кількість смт: 1
[[Зображення:
Колишня Одеська губернія 1925.jpg
Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада
Газета: Известия [Одесского окружкома КП(б)У, окрисполкома и ОПБ]
Coat of Arms of Odesa Oblast.svg
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Одещини
COA Crimean Khanate.svg Єдисанська орда (Кримське ханство)
Flag of Russia.svg Новоросійське генерал-губернаторство
Red flag.svg Одеська радянська республіка
Red flag.svg Бессарабська РСР
Flag of Ukraine.svg Одеське земство
Flag of Russia.svg Новоросійська область
Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg Одеська губернія
Coat of Arms of Kherson Governorate.png Одеський повіт
Flag of Ukrainian SSR (1929-1937).svg Одеська округа
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1937-1949).svg Одеський район
Flag of Romania.svg Трансністрія
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Одеська область
Flag of Ukraine.svg Одеська область

ІсторіяРедагувати

Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР[1].

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР[2].

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи[3].

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці[4].

На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 чол. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст[5].

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів[6]:

Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).

28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район[7]:

  • Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
  • Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.

В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район[8].

13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.[9]

З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована[10].

Адміністративний поділРедагувати

Адміністративний поділ на початок 1929 року[11]
Назва району Адмін. центр К-ть сільрад Населення (1926)
1 Анатолівський с. Суворове 18 26 924
2 Андрієво-Іванівський с-ще Андрієво-Іванівка 21 37 843
3 Антоново-Кодинцівський с. Антоново-Кодинцеве 14 22 821
4 Березівський смт Березівка 20 32 184
5 Біляївський с. Біляївка 6 33 783
6 Благоївський с-ще Благоївка 6 16 218
7 Гросолівський с. Гросолове 15 28 797
8 Зельцький с. Зельц 12 20 875
9 Овідіопольський с. Овідіополь 6 13 706
10 Жовтневий м. Жовтневе 17 34 009
11 Спартаківський[ru] кол. Грослібенталь 8 13 621
12 Троїцький с. Троїцьке 16 32 972
13 Фрунзівський м. Захар'ївка 17 40 039
14 Цебриківський с. Цебрикове 23 37 459
15 Янівський м. Янівка 28 44 725
Всього у окрузі 227 864 399

НаселенняРедагувати

Національний складРедагувати

Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.[12]
Місто/район населення українці росіяни євреї німці молдавани болгари греки інші
осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб %
Одеса 417 690 73 453 17,6% 162 789 39,0% 153 243 36,7% 5 522 1,3% 1 048 0,3% 1 186 0,3% 1 377 0,3% 19 072 4,6%[13]
Березівський район 39 745 27 551 69,3% 2 830 7,1% 3 800 9,6% 4 544 11,4% 243 0,6% 174 0,4% 72 0,2% 531 1,3%
Березівка 7 561 2 901 38,4% 1 047 13,8% 3 223 42,6% 151 2,0% 12 0,2% 58 0,8% 35 0,5% 134 1,8%
Березівський район (села) 32 184 24 650 76,6% 1 783 5,5% 577 1,8% 4 393 13,6% 231 0,7% 116 0,4% 37 0,1% 397 1,2%
Гросс-Лібентальський район 13 621 201 1,5% 224 1,6% 226 1,7% 12 839 94,3% 24 0,2% 4 0,0% 103 0,8%
Гросулівський район 28 797 18 809 65,3% 2 953 10,3% 1 483 5,1% 4 654 16,2% 456 1,6% 34 0,1% 16 0,1% 392 1,4%
Захарівський район 40 039 31 271 78,1% 1 612 4,0% 2 315 5,8% 1 116 2,8% 3 217 8,0% 78 0,2% 4 0,0% 426 1,1%
Ісаєвський район 37 843 33 087 87,4% 618 1,6% 1 237 3,3% 1 653 4,4% 924 2,4% 82 0,2% 3 0,0% 239 0,6%
Комінтернський район 22 821 16 977 74,4% 1 401 6,1% 267 1,2% 3 529 15,5% 32 0,1% 152 0,7% 280 1,2% 183 0,8%
Ленінський район (Северинівський) 16 218 1 575 9,7% 566 3,5% 177 1,1% 1 542 9,5% 58 0,4% 10 794 66,6% 1 418 8,7% 88 0,5%
Овідіопольський район 13 706 12 211 89,1% 906 6,6% 186 1,4% 27 0,2% 104 0,8% 3 0,0% 154 1,1% 115 0,8%
Петровірівський район 34 009 25 420 74,7% 3 751 11,0% 2 672 7,9% 1 200 3,5% 521 1,5% 320 0,9% 16 0,0% 109 0,3%
Янівський (Тарасошевченківський) район 44 725 30 576 68,4% 3 195 7,1% 1 765 3,9% 7 710 17,2% 385 0,9% 550 1,2% 63 0,1% 481 1,1%
Роздільна 2 357 1 022 43,4% 1 033 43,8% 139 5,9% 26 1,1% 11 0,5% 13 0,6% 14 0,6% 99 4,2%[14]
Янівка 2 286 733 32,1% 394 17,2% 1 080 47,2% 27 1,2% 22 1,0% 3 0,1% 27 1,2%
Тарасошевченківський район (села) 40 082 28 821 71,9% 1 768 4,4% 546 1,4% 7 657 19,1% 374 0,9% 515 1,3% 46 0,1% 355 0,9%
Тилигулоберезанський район 26 924 11 176 41,5% 8 454 31,4% 223 0,8% 6 541 24,3% 26 0,1% 187 0,7% 48 0,2% 269 1,0%
Троїцький район 32 972 30 992 94,0% 219 0,7% 642 1,9% 69 0,2% 704 2,1% 9 0,0% 337 1,0%
Фрідріхенгельський район 20 875 4 127 19,8% 857 4,1% 722 3,5% 14 505 69,5% 393 1,9% 11 0,1% 6 0,0% 254 1,2%
Цебриківський район 37 459 22 424 59,9% 1 378 3,7% 1 113 3,0% 5 862 15,6% 472 1,3% 5 878 15,7% 18 0,0% 314 0,8%
Червоноповстанський район 33 783 16 436 48,7% 8 812 26,1% 380 1,1% 88 0,3% 7 751 22,9% 53 0,2% 8 0,0% 255 0,8%

Мовний складРедагувати

Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року[12]

Район Населення, осіб Рідна мова, %
українська російська інша
м. Одеса &&&&&&&&&0417690.&&&&00417 690 10,1 65,6 24,3
Березівський &&&&&&&&&&039745.&&&&0039 745 66,2 3,8 30,0
Гросслібентальський &&&&&&&&&&013621.&&&&0013 621 0,8 2,8 96,4
Гросулівський &&&&&&&&&&028797.&&&&0028 797 63,5 13,3 23,2
Захарівський &&&&&&&&&&040039.&&&&0040 039 76,5 7,4 16,1
Ісаївський &&&&&&&&&&037843.&&&&0037 843 83,3 6,6 10,1
Комінтернський &&&&&&&&&&022821.&&&&0022 821 68,2 13,8 18,0
Ленінський &&&&&&&&&&016218.&&&&0016 218 9,6 4,8 85,7
Овідіопольський &&&&&&&&&&013706.&&&&0013 706 74,5 23,4 2,1
Петровірівський &&&&&&&&&&034009.&&&&0034 009 72,1 14,5 13,4
Янівський
(Тарасошевченківський)
&&&&&&&&&&044725.&&&&0044 725 56,5 21,1 22,4
Тилигулоберезанський &&&&&&&&&&026924.&&&&0026 924 35,6 38,6 25,8
Троїцький &&&&&&&&&&032972.&&&&0032 972 93,7 1,2 5,1
Фрідріхенгельський &&&&&&&&&&020875.&&&&0020 875 18,6 5,5 75,9
Цебриківський &&&&&&&&&&037459.&&&&0037 459 59,8 5,3 34,9
Червоноповстанський &&&&&&&&&&033783.&&&&0033 783 42,4 33,0 24,5
Одеська округа &&&&&&&&&0861227.&&&&00861 227 35,7 38,5 25,8

Райони Одеської округи після ліквідації (1930)Редагувати

Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР[15].

Керівники округиРедагувати

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)УРедагувати

Голови окружного виконавчого комітетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
  2. 30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр.
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».
  5. Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — 111 с.
  6. Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 184.(рос.)
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»
  8. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю»
  9. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  10. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».
  11. Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
    С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г
     / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 115.
    (рос.)
  12. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР. — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР. — 1928–1929. (рос.)
  13. зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)
  14. поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)
  15. Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати