Вікіпедія

Барвінкове (станція)

залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці

Барві́нкове — проміжна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Лозова — Слов'янськ між станціями Гусарівка (10 км) та Язикове (8 км). Розташована у місті Барвінкове Ізюмського району Харківської області.

Станція Барвінкове

Лозова — Слов'янськ
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
м. Барвінкове

48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 37.14917° сх. д. / 48.88278; 37.14917Координати: 48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 37.14917° сх. д. / 48.88278; 37.14917
Рік відкриття 1869 (155 років)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Довжина платформи, м платформа № 1 (446 м),
платформа № 2 (316 м)
Відстань до Києва, км 592
Відстань до Лозової, км 63
Відстань до Краматорська, км 56
Код станції 492608 ?
Код «Експрес-3» 2214047 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Барвінкове. Карта розташування: Харківська область
Барвінкове
Барвінкове
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барвінкове.

Історія ред.

Станція Барвінкове відкрита у грудні 1869 року (за новим стилем — у січні 1870 року), разом із ділянкою Курсько-Харково-Азовської залізниці від Харкова до Ростова[1]. Станція успадкувала свою назву від великого козацького села, поруч із яким пройшла залізниця. За даними 1872 року на станції здійснювали зупинку поштовий (вагони I i II класу) та пасажирський (вагони II i III класу) поїзди у сполученні Курськ — Ростов[2]. У 1882 році кількість пар поїздів із зупинкою по Барвінковому збільшилася до трьох: поштовий (вагони I, II i III класу), пасажирський (вагони I і II класу), вантажно-пасажирський (вагони III класу)[3]. Таку ж саму кількість пар пасажирських поїздів було закладено на даній ділянці у 1892—1893 роках[4].

Окрім пасажирського руху, по станції Барвінкове також передбачалося навантаження сільськогосподарських і гірничозаводських вантажів. Станом на 1892 рік, станція Барвінкове відправила вантажі низької швидкості в наступних обсягах: пшениця — 1,37 млн пудів, ячмінь — 579 тис. пудів, жито — 274 тис. пудів, овес — 115 тис. пудів, дрова — 43 тис. пудів, борошно — 36 тис. пудів, ліс — 13 тис. пудів, гас — 1 тис. пудів. Прибуття вантажів за аналогічний період: вугілля — 122 тис. пудів, ліс — 77 тис. пудів, сіль — 59 тис. пудів, гас — 36 тис. пудів, нафта — 18 тис. пудів, борошно — 14 тис. пудів, пшениця — 3 тис. пудів, жито — 2 тис. пудів, ячмінь — 1 тис. пудів[5]. У 1890-х роках переважну більшість вантажообігу станції складали хлібні вантажі, з них половину обсягів займала пшениця.

У 1860—1870-х роках XIX століття розпочалася кустарна розробка кам'яного вугілля на Петровській ділянці родовища, втім на Барвінкове вугілля майже не потрапляло через велику відстань (понад 20 верст) від родовища до станції, а також високу вартість гужової доставки вугілля[6]. У 1896 році станція Барвінкове відвантажила лише 1 тис. пудів вугілля (неповні 2 вагони), а у 1901 році — 8 тис. пудів (13,5 вагонів по 600 пудів кожен)[7][8]. У середині 1890-х років XIX століття на станції Барвінкове сформувався ринок найму робітників на південні гірничозаводські промисли[9].

Станом на 1915 рік на станції Барвінкове налічувались такі підприємства: парові млини Еппа, Зименса, Классена, Любарського, Романенка, Рябіна (Богодарове), Тисена, Финченка, Г. Фрезе, Я. Фрезе, Хараджаєва, олійниця Педенка, механічні заводи Лендера, Соломахи і товариства «Луч», цегляні заводи Большакова і Голубової, Іщенка, Педенка, Фон-Циглера (Надєждовка), Ярошенка, завод фарби Іщенка, миловаренний завод Козьміна[10]. Слобода Барвінкове та пристанційне селище інтенсивно розбудовувалося, завдяки географічному розташуванню станції — на перетині залізничної лінії Лозова — Горлівка із «великою проїжджою дорогою» Гришине — Куп'янськ — Єлєць[11].

У 1917 році на станції Барвінкове зупинялися пасажирські поїзди:

Перші роки радянської влади ознаменувалися для станції Барвінкове початком курсування приміських поїздів у сполученні Слов'янськ — Барвінкове — 2 пари на добу, з них у 1922—1923 роках одна — до станції Гаврилівка). Також курсував пасажирсько-вантажний поїзд Полтава — Дебальцеве із «жорсткими» вагонами[13][14]. Впродовж 1920—1930-х, і навіть, першої половини 1940-х років (включаючи період окупації України німецькими військами), змінювалося лише сполучення єдиного пасажирського поїзда, що продовжував курсувати від Лозової до Слов'янська, але кількість пар поїздів не змінювалася. У серпні 1942 року окупаційною владою було встановлено рух даного поїзда у сполученні Харків — Слов'янськ[15]. Кількість пар поїздів на цьому напрямку почала збільшуватися у 1950-х роках.

7 квітня 2022 року, в ході російського вторгнення в Україну, російські окупанти завдали обстріли, що спричинило руйнуванню шляхопроводу поблизу станції Барвінкове. Це був єдиний на той час контрольований Україною шлях залізницею із таких міст як Слов'янськ, Краматорськ та Лиман. «Дорога життя» для десятків тисяч українців була тимчасово заблокована, також був тимчасово заблокований рух трьох евакуаційних поїздів із Слов'янську та Краматорську[16].

Пасажирське сполучення ред.

На станції Барвінкове зупиняються приміські[17] та пасажирські поїзди[18].

Рух поїздів далекого сполучення на осінь 2023 року
№ Маршрут сполучення Час прибуття Зупинка Час відправлення Періодичність курсування
101 Херсон — Краматорськ 07:14 5 07:19 По непарних
102 Краматорськ — Херсон 10:22 5 10:27 По парних
192 Одеса — Краматорськ 14:03 2 14:05 По непарних
191 Краматорськ — Одеса 16:49 2 16:51 По парних
103 Львів — Краматорськ 14:03 2 14:05 По парних
103 Краматорськ — Львів 16:49 2 16:51 По непарних
711 Інтерсіті+ Київ — Краматорськ 15:10 2 15:12 Щоденно
712 Інтерсіті+ Краматорськ — Київ 12:43 2 12:45 Щоденно
Рух приміських поїздів на осінь 2023 року
6809 Лозова — Слов'янськ 06:32 1 06:33 Щоденно
6812/6822 Краматорськ — Харків 08:57 1 08:58 Щоденно
6812 Верхівцеве — Краматорськ 10:29 1 10:30 Щоденно, крім ср
6825/6815 Харків — Слов'янськ 11:03 1 11:04 Щоденно, крім чт
6802 Слов'янськ — Лозова 11:05 1 11:06 Щоденно
7006/7007 Краматорськ — Верхівцеве 14:07 1 14:08 Щоденно, крім вт
6803 Лозова — Слов'янськ 14:59 1 15:00 Щоденно
6816/6826 Слов'янськ — Харків 17:07 1 17:08 Щоденно, крім чт
6823/6813 Харків — Краматорськ 17:43 1 17:44 Щоденно
6808 Слов'янськ — Лозова 18:55 1 18:56 Щоденно

Примітки ред.

  1. ↑ Отдельные главы книги «А так зарождалась наша магистраль». — 1969—1970 гг. — С правками К. Клименко и В. Мартыненко // Державний архів Донецької області, фонд № Р-6806, опис № 1, справа № 20.
  2. ↑ Путеводитель по Российским железным дорогам, с приложением карты железно-дорожных сообщений, открытых, строящихся и проектируемых. М. 1872.
  3. ↑ Ландцерт В.П. (1882). Спутник по России. Летнее движение 1882 г. СПб.
  4. ↑ Харьковский календарь за 1893 год. В двух книгах. Х. 1893.
  5. ↑ Статистический сборник Министерства путей сообщения. Выпуск 36: Сведения о движении товаров по железным и внутренним водным путям в 1892 году. Часть I. СПб. 1894.
  6. ↑ Носов А. А. Ведомость о каменно-угольной промышленности в 1-м округе Западной части Донецкого кряжа за 1872 год, с приложениями описаний / Горное хозяйство и стати-стика // Горный журнал, т. 1, № 3. 1873.
  7. ↑ Статистический сборник Министерства путей сообщения. Выпуск 51: Сведения о движении товаров по железным дорогам за 1896 г. СПб. 1898.
  8. ↑ Статистический сборник Министерства путей сообщения. Выпуск 72: Сведения о движении товаров по железным дорогам за 1901 г. СПб. 1903.
  9. ↑ Труды XIX Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 5-го по 14-е октября 1894 года. Х. 1894.
  10. ↑ Харьковский календарь на 1915 год. Х. 1915.
  11. ↑ Егоров А. И. (1932). Разгром Деникина в 1919 году. Х.
  12. ↑ Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. Пг. 1917.
  13. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1922—1923 гг. М. 1922.
  14. ↑ Брюль С. Е. (1925). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских со-общений. Летнее движение 1925 г. М.
  15. ↑ Taschenfahrplan für die östliche Ukraine nebst AnschiuBstrecken und den wichtigsten Fern-verbindungen. Ausgable August 1942. Nachdr.-Mainz. 1942-1980.
  16. ↑ Росія обстріляла залізницю на Донеччині. bbc.com. 7 квітня 2022.
  17. ↑ Розклад руху приміських поїздів Лиманської дирекції. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  18. ↑ Сайт Укрзалізниці[недоступне посилання з серпня 2019]

Джерела ред.

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання ред.

Дільниця Лозова — Слов'янськ
Попер.
Чайчин Міст 		Барвінкове
 Наст.
Надеждівка
  Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барвінкове_(станція)&oldid=41793224