Александровська Лариса Помпеївна
Лари́са Помпе́ївна Александро́вська (біл. Ларыса Пампееўна Александроўская; 2 лютого[a] 1904, Мінськ — 23 травня 1980, Мінськ) — білоруська радянська оперна співачка[b], театральний режисер, політичний та громадський діяч. У 1946—1976 роках — голова президії правління Білоруського театрального товариства[be][2]. Народна артистка СРСР[c]; лавреат Сталінської премії II ступеня[d]; відзначена трьома орденами Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора[e].
| Александровська Лариса Помпеївна | |
|---|---|
| біл. Александроўская Ларыса Пампееўна[1] | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 (15) лютого 1904 |
| Місце народження | Мінськ, Російська імперія |
| Дата смерті | 23 травня 1980 (76 років) |
| Місце смерті | Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Східне кладовище |
| Роки активності | з 1920 |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | оперна співачка, театральна режисерка, режисерка, громадська діячка, політична діячка |
| Вчителі | Боначич Антон Петрович і Цвєтков Василь Оленсійович |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Партія | ВКП(б) |
| Заклад | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь |
| Нагороди |           |
| Батько | Q97064055? |
| Брати, сестри | Q97064034? |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографічні відомості
ред.Народилася 2 [15] лютого 1904 року в місті Мінську (нині Білорусь). Її перший сольний виступ відбувся 1920 року в театрі Головного політико-просвітницького комітету Західного фронту[4]. Здобувала мистецьку освіту в 1924—1928 роках у Білоруському музичному технікумі, надалі, протягом 1930—1933 років, — у Мінській державній студії опери та балету, де серед її педагогів були Василь Цвєтков, Антон Боначич[4]. Після здобуття освіти, до 1951 року, виконувала вокальні музичні твори у Білоруському театрі опери та балету, а з 1951 по 1960 рік там же обіймала посаду головного режисера.
Член ВКП(б) з 1942 року[5]. Обиралася депутатом Верховної Ради СРСР 2–4-го скликань (1946—1954 роки) та Верховної Ради БРСР 3–5 скликань (1951—1963 роки). У 1952 році стала кандидатом у члени Центрального комітету Комуністичної партії Білорусії[4].
З 1954 по 1980 рік мешкала у Мінську в будинку на вулиці Захарова, № 27, про що свідчить меморіальна дошка, встановлена 1981 року на фасаді будівлі[2]. Померла у Мінську 23 травня 1980 року. Похована у Мінську на Східному цвинтарі (53°56′26″ пн. ш. 27°39′41″ сх. д. / 53.94056° пн. ш. 27.66139° сх. д.).
Творчість
ред.- Перша виконавиця партій
- Марисі («Михась Подгорний» [be]) та Олесі («Олеся») Євгена Тикоцького[2];
- Марії Греготович («Кастусь Калиновський») Дмитра Лукаса[2].
- Головні партії
- Кармен («Кармен» Жоржа Бізе)[2];
- Тетяна, Ліза та Графиня («Євгеній Онєгін» та «Винова краля» Петра Чайковського)[2];
- Ярославна («Князь Ігор» Олександра Бородіна)[2];
- Любаша («Царська наречена» Миколи Римського-Корсакова)[2];
- Аксинья («Тихий Дон» Івана Дзержинського)[2];
- Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського)[5].
- Поставила опери
- «Страшний двір» [be] Станіслава Монюшко[2];
- «Дівчина з Полісся» (1953) та «Михась Подгорний» (1957) Євгена Тикоцького[2];
- «Аїда» Джузеппе Верді (1953)[2];
- «Борис Годунов» Модеста Мусоргського (1954)[2];
- «Надія Дурова» [be] Анатолія Богатирьова (1956)[2];
- «Ясний світанок» [be] Олексія Туранкова (1958)[2];
- «Винова краля» (1960)
- «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.
Відома як виконавиця білоруських та українських народних пісень.
У митстецтві
ред.
- 1963 року її живописний портрет виконав білоруський радянський художник Іван Ахремчик[f][6]
Вшанування
ред.Виноски
ред.- ↑ за юліанським календарем.
- ↑ сопрано
- ↑ здобула звання у 1940 році
- ↑ за 1941 рік
- ↑ наказ Президії Верховної Ради СРСР № 216/3 від 1 січня 1944 року[3]
- ↑ зберігається у Національному музеї мистецтв Білорусі
Примітки
ред.- ↑ Belarus in persons and events
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Минск. Энциклопедический справочник., 1983.
- ↑ Александровская Лариса Помпеевна / Память народа. (рос.)
- ↑ а б в Театральная энциклопедия, 1961.
- ↑ а б Український радянський енциклопедичний словник, 1966.
- ↑ Ахремчик, Иван Осипович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 241. (рос.).
Література
ред.- Бр. С. Александровская, Лариса Помпеевна // Театральная энциклопедия / Главный редактор: С. С. Мокульский. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1961. — Т. 1 А—Глобус. — Ствп. 129—130.;
- Александровська Лариса Помпеївна // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 53.;
- Александровская Лариса Помпеевна // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Александровская Лариса Помпеевна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 131;
- Александровская Лариса Помпеевна // Минск. Энциклопедический справочник. Издание второе, дополненное и переработанное. — Минск : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1983. — С. 77.(рос.)
- Александровська Лариса Помпеївна // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 50;
- М. Гордійчук Александровская Лариса Помпеевна // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 44;
- Александровська, Лариса Помпеївна // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.