Боначич Антон Петрович

Анто́н Петро́вич Бона́чич (1878—1933) — співак (баритон, тенор) та педагог.

Боначич Антон Петрович
Основна інформація
Дата народження 25 січня 1878(1878-01-25)
Місце народження Маріуполь
Дата смерті 26 січня 1933(1933-01-26) (55 років)
Місце смерті Мінськ
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Професії композитор, музичний педагог
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Співацький голос бас
Заклад Білоруська державна академія музики
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 1878 року в місті Маріуполь. Навчався у Харківській музичній школі (клас П. Тихонова), протягом 1896—1901 років — у Санкт-Петербурзькій консерваторії (клас співу С. Габеля, клас фортепіано і композиції М. Соловйова).

Протягом 1900—1903 років виступав у Харківській опері (антреприза О. Церетелі), дебютував у головній партії в опері «Демон» А. Рубінштейна. В 1900 і 1904—1905 роках — у Київській опері, згодом — у театрах Російської імперії. Протягом 1905—1921 років — соліст Большого театру. В 1906—1908 і 1909—1911 роках гастролював — в Італії, Німеччині, Франції. Від 1908 року виступав в оперетах та концертах із власним супроводом під гітару. 1921-го залишив сцену, працював як педагог і режисер — в Омську, Томську, Саратові, від 1928 року — у Білоруській консерваторії.

Співак яскравого акторського темпераменту, володів сильним голосом широкого діапазону з легким верхнім регістром, також виконував речитативом й фальцетом. Є автором оперети «Острів невинності» (1909) і кількох романсів.

Виконував партії:

Виступав, зокрема, з Олександрою Шперлінг.

Джерела ред.