Алгебричний многовид

В алгебричній геометрії алгебричний многовид — множина точок, координати яких задовольняють деякій системі поліноміальних рівнянь.

Визначення

Розглядаються чотири види алгебричних многовидів: афінні многовиди, квазі-афінні многовиди, проєктивні многовиди і квазі-проєктивні многовиди.

Афінні многовиди

Нехай $K\,$ є алгебрично замкнуте поле і $\mathbf {A} ^{n}$ — n-вимірний афінний простір над $K\,$. Многочлени $F\in K[x_{1},...,x_{n}]$ можна розглядати як функції з $\mathbf {A} ^{n}$, зі значеннями в $K\,$. Для кожного $S\subset k[x_{1},...,x_{n}]$ можна визначити підмножину $\mathbf {A} ^{n}$, в якій значення всіх поліномів з множини $S\,$ рівне нулю:

$Z(S)=\{x\in \mathbf {A} ^{n}|f(x)=0\quad \forall f\in S\}$

Підмножина $V\,$, множини $\mathbf {A} ^{n}$ називається афінною алгебричною множиною, якщо $V=Z(S)\,$ для деякої $S\,$. Непорожня афінна алгебрична множина називається незвідною, якщо вона не може бути представлена у вигляді суми двох алгебричних підмножин. Незвідні афінні алгебричні множини називаються афінними алгебричними многовидами, або просто афінними многовидами.

Для афінного многовиду можна задати природну топологію, замкнутими множинами якої є всі алгебричні множини. Дана топологія називається топологією Зариського.

Для $V\subset \mathbf {A} ^{n}$ нехай $I(V)\,$ — ідеал многочленів, значення яких на множині $V\,$ рівні нулю.

$I(V)=\{f\in k[x_{1},...,x_{n}]|f(x)=0\quad \forall x\in V\}$

Для будь-якої алгебричної множини $V\,$ координатним кільцем або структурним кільцем називається фактор-кільце многочленів по цьому ідеалу.

Проєктивні многовиди

Нехай $\mathbf {P} ^{n}$ — n-вимірний проєктивний простір над полем $K\,$. Однорідний многочлен $K[x_{0},...,x_{n}]\,$, можна розглядати як функцію $\mathbf {P} ^{n}$, зі значеннями в $K\,$. Для будь-якого $S\subset \mathbf {P} ^{n}$ аналогічно, як у афінному випадку визначаємо:

$Z(S)=\{x\in \mathbf {P} ^{n}|f(x)=0\quad \forall f\in S\}$

Підмножина $V$, множини $\mathbf {P} ^{n}$ називається проєктивною алгебричною множиною, якщо $V=Z(S)\,$ для деякої $S\,$. Непорожня проєктивна алгебрична множина називається незвідною, якщо вона не може бути представлена у вигляді суми двох алгебричних підмножин. Незвідні проєктивні алгебричні множини називаються проєктивними алгебричними многовидами, або просто проєктивними многовидами.

Як і у афінному випадку , можна природним чином задати топологію Зариського.

Для $V\subset \mathbf {P} ^{n}$ Нехай $I(V)\,$ — ідеал, породжений усіма однорідними многочленами, значення яких на множині $V\,$ рівне нулю. Для будь-якої проєктивної алгебричної множини $V\,$ фактор-кільце по цьому ідеалу називається координатним кільцем.

Основні властивості

• Афінна алгебрична множина $V\,$ є алгебричним многовидом тоді і тільки тоді коли $I(V)\,$ є простим ідеалом.
• Довільна непорожня афінна алгебрична множина може бути явно представлена у вигляді суми алгебричних многовидів.

Див. також

• Схема (математика)
• Теорема Гільберта про нулі

Посилання

Ю.Дрозд. Алгебрична геометрія і її застосування.Курс лекцій [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]

Література

• Атья М., Макдональд И. Введение в коммутативную алгебру. — Москва : Мир, 1972. — 160 с.(рос.)
• Хартсхорн Р. Алгебраическая геометрия. — М.: Мир, 1981.
• David Cox; John Little, Don O'Shea (1997). Ideals, Varieties, and Algorithms, second edition, Springer-Verlag. ISBN 0-387-94680-2.
• David Eisenbud (1999). Commutative Algebra with a View Toward Algebraic Geometry. Springer-Verlag. ISBN 0-387-94269-6.
• David Dummit; Richard Foote (2003). Abstract Algebra, third edition, Wiley. ISBN 0-471-43334-9.