Агат

Агáт — мінерал, тонко-смугастий різновид халцедону зі смугастою або плямистою текстурою, часом з декоративними включеннями і концентрично-зональною або плоскопаралельною будовою. Смужки можуть бути різних кольорів та відтінків, від світло-рожевих до сургучно-коричневих. Має шаруватий чи хмароподібний розподіл забарвлення, складається з окису кремнію, (SiO₂). Для агату характерні раковистий злам, восковий блиск, висока в'язкість і придатність до ідеального полірування.

Агат
розріз жеоди агату
Загальні відомості
Хімічна формула	SiO2*nH2O
Клас мінералу	силікати
Генезис	гідротермальний
Ідентифікація
Колір	білий до сірого, ясно-блакитного, помаранчевий до червоного, чорний
Форма кристалів	криптокристалічні, мікроволокнисті
Сингонія	тригональна
Вид симетрії	32
Спайність	відсутня
Злам	раковистий
Твердість	6,5-7
Блиск	восковий
Прозорість	прозорий до напівпрозорого
Колір риси	білий
Густина	2,58—2,64
Інші характеристики
Названо на честь	Dirillod
Агат у Вікісховищі

Назва

Знаменитий учений давнини Пліній Старший вважав, що назва агату походить від річки Ахатес (дав.-гр. Ἀχάτης) на Сицилії (можливо, сучасна Карабі або Дірілло). Інше тлумачення — від грецького «ἀγαθός» — добрий, хороший, щасливий. Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією з древніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на землю і став каменем. А його очі продовжують дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця.

Типи кристалів

• Однозабарвлені агати (сердолік, сардер, карнеол)
• стрічкові
• бастіонні
• шаруваті
• плямисті
• мохоподібні
• ландшафтні
• сагенітові
• вогненні

Родовища

Агат — гідротермальний поствулканічний мінерал, що заповнює мигдалини і тріщини в ефузивних породах андезито-базальтового і рідко ріолітового складу. Велике практичне значення мають алювіальні (залишкові) агати в древніх корах вивітрювання ефузивів і агати алювіальних родовищ.

Головні родовища агату розташовані в Бразилії, Уругваї, Аргентині та Індії. Найвідоміші родовища в Європі знаходяться в ФРН, район Ідар Оберштайн. Є також на Малому Кавказі (Ахалцихська група), в Росії (Схід. Сибір, Норське родов.). В Україні агати поширені в Рівненській області (Янова долина, Берестовець, Полиці, Іванчі, Рафалівка), також трапляються на території Криворізького басейну, на Закарпатті (Берегівський район — околиці м. Берегово, с. Мужієво). У Криму добре відомі агати з Коктебеля, Кизилівки, Кара-Дага, Феодосії, басейну річки Альма. Агат був відомий здавна в Шумері і Стародавньому Єгипті; він використовувався для виготовлення різьблених печаток, амулетів, прикрас. Особливо широко агати застосовувалися в країнах античного Середземномор'я для виготовлення гем.

Різновиди

• агат бастіонний (агат фортифікаційний);
• агат брекчієподібний (відміна агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує брекчію);
• агат бразильський (агат з концентричними шарами)
• агат веселковий (тонкосмугастий халцедон з гарною грою кольорів);
• агат виробний (агат, який використовують як виробний камінь);
• агат блакитний (ювелірний агат, штучно забарвлений у блакитний колір);
• агат горошковий (відміна халцедону із забарвленими плямами у напівпрозорій основній масі);
• агат дерев'янистий (дерево, заміщене в процесі окременіння плямистим агатом);
• агат дисковий (різновид агату з округлими включеннями оксидів заліза);
• агат зірчастий (агат з явищем астеризму);
• агат іризуючий (те саме, що й агат веселковий);

• 
  Мигдалина агату
• 
• 
• 
  Кулі з Агату

• агат ісландський (обсидіан);
• агат кораловий (1. Окременілий корал; 2. Вид агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує корал);
• агат крапковий (відміна халцедону з червоними крапками);
• агат ландкапський (білий або сірий халцедон з включеннями оксиду марганцю);
• агат ландшафтний (відміна агату, названа за типом візерунка);
• агат лельбахський (яшма темно-червоного кольору);
• агат малиновий (відміна агату, темно-червоного кольору);
• агат мексиканський (щільний вапнистий накип);
• агат молочний (відміна агату молочно-білого кольору);
• агат моховий (агат, який містить дендритоподібні включення, найчастіше оксидів марганцю);
• агат м'ясний (відміна агату червоного кольору);
• агат очкуватий (відміна агату, названа за типом візерунка);
• агат перистий (агат з перистим розміщенням включень);
• агат пурпуровий (аметист);
• агат руїнний (відміна агату, названа за типом візерунка);
• агат сагенітовий (агат, який містить голчасті включення);
• агат скляний (стара ювелірна назва везувіану);

• 
  Смугастий
• 
  Агатизований корал
• 
  Гірський мох
• 
  Агатизовані туррітелліди, формація Грін-Рівер, Монтана
• 
  Ботсванський

• агат смугастий (зайва назва агату);
• агат срібний (яшма з включеннями самородного срібла, бісмуту та арґентиту);
• агат стрічковий (агат, у якого смуги розміщуються у вигляді стрічок);
• агат східний (торговельна назва напівпрозорої відміни агату);
• агат трубчастий (брекчієподібна відміна агату);
• агат фортечний (те ж саме, що агат фортифікаційний);
• агат фортифікаційний (брекчієподібна відміна агату);
• агат халцедоновий (зайва назва агату);
• агат хмарний (відміна агату, названа за типом візерунка);
• агат черепашковий (відміна агату, названа за типом візерунка);
• агат чорний (ювелірний агат, штучно забарвлений у чорний колір);
• агат яшмовий (агрегат, складений з яшми і прожилків прозорого халцедону).

Фарбування

Для надання агатам більшої ефектності їх нерідко фарбують в зелений, яскраво синій, червоно-коричневий. Чим яскравіший колір каменів, тим вища ймовірність того, що вони фарбовані. Чорні агати або чорні онікси — це частіш за все, фарбовані в чорний колір халцедони.

Застосування

Технічне

Однорідно забарвлений агат застосовують у техніці для виробництва ступок, підшипників тощо.

Оздоблювальне

З Стародавніх часів використовувався як напівдорогоцінний камінь для виготовлення прикрас, печаток, посудин, а також як матеріал для вирізання зображень. Оброблений у формі ока, агат містився в очниці статуй і служив для відлякування чорних сил. Найбільший виріб із агата зберігається в одному з музеїв Відня — це майже пласка таріль діаметром 75 см, вирізана з цільного каменю.

Медичне

У середньовіччя розтертий з водою агат застосовувався у вигляді примочок при укусах змій та скорпіонів. В часи Відродження в Італії вважався талісманом у майстрів. Пліній Старший вважав, що агат корисний при лікуванні укусів павуків та скорпіонів, бо послаблює дію отрут, що ліки, які розтираються в агатових ступках, сприяють лікуванню хвороб і щасливим пологам. На його думку, носіння перснів з агатом додає людині красномовства і розуму, допомагає спортивним успіхам атлетів, утихомирює гнів.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Агат (мінерал) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Агат (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Schumann, Walter. Gemstones of the World. 3rd edition. New York: Sterling, 2006.
• Moxon, Terry. «Agate. Microstructure and Possible Origin». Doncaster, S. Yorks, UK, Terra Publications, 1996.
• Pabian, Roger, et al. «Agates. Treasures of the Earth». Buffalo, New York, Firefly Books, 2006.
• Cross, Brad L. and Zeitner, June Culp. «Geodes. Nature's Treasures». Bardwin Park, California, Gem Guides Book Co. 2005.
• Агат // Українська радянська енциклопедія [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Агат у Біблії // Енциклопедія «Понимание Писания» [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Агат [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Посилання

• The Nomenclature of Silica by Gilbert Hart, American Mineralogist, Volume 12, pages 383—395, 1927 [Архівовано 20 листопада 2007 у Wayback Machine.]
• International Colored Gemstone Association
• Mindat data [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Агат^{[недоступне посилання з червня 2019]} на Мир вокруг нас
• Фотогалерея агатів [Архівовано 24 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)