Авгі́т (від грец. αύγή — блиск, позаяк кристали цього мінералу часто мають блискучі грані) — породотвірний мінерал класу силікатів, підкласу іносилікатів, з родини піроксенів, група клінопіроксенів.

Авгіт
монокристал авгіту з острова Тенерифе, Канарські острови, Іспанія
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1988 s.p.
АбревіатураAug[2]
Хімічна формула(Ca,Mg,Fe)2[(Si,Al)2O6]
Клас мінералусилікати
Підкласіносилікати
Nickel-Strunz 109.DA.15
Dana 865.1.3a.3
Групаклінопіроксени
Генезисмагматичний
Ідентифікація
Колірвід зеленого до чорного
Форма кристалівкороткостовпчасті, голчасті, таблитчасті
Сингоніямоноклінна
Вид симетрії2/m, С 2/с
Просторова групапросторова група C2/c[d][3]
Спайністьдосконала по {110}, погана по {010}
Зламнерівний до раковистого
Твердість5,5-6
Блискскляний
Прозорістьнапівпрозорий
Колір рисибілий
Густина3,2—3,6
Інші характеристики
Хімічні властивостіз HCl не реагує
Названо на честьглянець (давньогрецька мова)[4]
Особливі характеристикичасті полісинтетичні і прості двійники
CMNS: Авгіт у Вікісховищі

Загальний опис

ред.

За хімічним складом Ca(Mg, Fe, Al) [(Si Al)2O6].

Моноклінний алюмініїстий піроксен (Са, Mg, Fe2+, Fe3+, Al, Ti)2[(Si, А1)2О6]. Склад змінний; постійно присутні SiO2 (бл. 50 %), Al2O3, FeO, Fe2O3 та ТіО2. Домішки Na, К, Mn, рідше Ni, V, Cr.

Колір від зеленого до чорного, блиск скляний, сингонія моноклінна, твердість 5—6. Густина 3,3-3,5. Кристали коротко-призматичні, таблитчасті з восьмикутним поперечним перетином; характерні двійники типу «ластівчиний хвіст». Спостерігається чітка окремість. Спайність досконала. Зустрічається у високотемпературних магматичних утвореннях, переважно у жильних і вивержених гірських утвореннях, а іноді на контакті з вапняком разом з олівіном, піроксенами та нефеліном. Утворює вкраплення в лавах, зернисті аґреґати.

Найчастіше зустрічається в ефузивних породах основного складу, напр. в нефелінових сієнітах Ільменських гір, амфіболових сієнітах Приазов'я та ін. А. легко утворюється штучно, входить до складу багатьох шлаків.

Є в межах Українського щита, у Чивчинських горах та на Донбасі.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • авгіт базальтичний (відміна авгіту буро-червоного кольору, яка містить титан і марганець; зустрічається в ефузивах);
  • авгіт-бронзит (відміна гіперстену проміжного складу — між гіперстеном і авгітом);
  • авгіт ванадіїстий (діопсид ванадіїстий);
  • авгіт залізистий (відміна авгіту, яка містить до 26 % FeO);
  • авгіт залізний (відміна авгіту, яка містить до 13 % Fe2O3);
  • авгіт корейський (авгіт з лужних трахітів Кореї);
  • авгіт листуватий (діалаг);
  • авгіт лужний (відміна авгіту, яка містить понад 2 % Na2O);
  • авгіт магніїстий (відміна авгіту, багата на Mg; вміст MgO до 18 %);
  • авгіт натріїстий (те ж саме, що авгіт лужний);
  • авгіт раковистий (авгіт базальтичний);
  • авгіт субкальціїстий (відміна авгіту, яка містить менше 11 % СаО);
  • авгіт титановий (відміна авгіту, яка містить до 5 % TiO2);
  • авгіт хромистий (відміна авгіту з олівінових вивержених порід, що містить до 3 % Cr2O3).

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Лазаренко Є. К. Опис мінералів. частина 2 // Курс мінералогії. — Львівського університету. — Львів : Львівського університету, 1959. — Т. 2. — С. 350-351. — 3000 прим.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. — Київ. «Наукова думка», 1975. 772 с.
  • Мінералого-петрографічний словник. Книга перша. Мінералогічний словник / Укл.: Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Харків: НТУ «ХПІ», Київ: ФОП Халіков Р. Х. 2018. — 444 с. ISBN 978-617-7565-14-6
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

ред.