Вікіпедія

Іштван Авар

угорський і румунський футболіст
(Перенаправлено з Авар Іштван)

Ште́фан А́уер (рум. Ștefan Auer) (28 травня 1905, Арад, Австро-Угорщина — 13 жовтня 1977, Капошвар, Угорщина) — румунський і угорський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Більш відомий як І́штван А́вар (угор. Avar István).

Ф
Іштван Авар
Іштван Авар
Іштван Авар
Особисті дані
Народження 28 травня 1905(1905-05-28)
  Арад, Румунія
Смерть 13 жовтня 1977(1977-10-13) (72 роки)
  Капошвар, Угорщина
Зріст 176 см
Громадянство  Румунія
 Угорщина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1919–1921 Румунія АМЕФА (Арад)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921–1926 Румунія АМЕФА (Арад) ? (?)
1926–1927 Румунія «Колтея» (Брашов) ? (?)
1928–1935 Угорщина «Уйпешт» (Будапешт) 150 (162)
1936–1941 Румунія «Рапід» (Бухарест) 73 (56)
1941–1945 Угорщина «Капошвар Ракоці» ? (?)
1945–1946 Угорщина «Кашав»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1926–1927 Румунія Румунія 2 (3)
1929–1935 Угорщина Угорщина 21 (24)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1937–1939 Румунія «Рапід» (Бухарест)
1940–1941 Румунія «Рапід» (Бухарест)
1941–1945 Угорщина «Капошвар Ракоці»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

ред.

Народився 28 травня 1905 року в місті Арад. Вихованець місцевої команди АМЕФА. У сезоні 1925/26 клуб дійшов до півфіналу чемпіонату Румунії, де поступився майбутньому переможцеві. Штефан Ауер отримав виклик до національної збірної. Дебют відбувся 25 квітня 1926 року. В Бухаресті румунські футболісти здобули переконливу перемогу над збірною Болгарії. Забив останній із шести м'ячів у ворота суперників.

У червні наступного року провів другий, і останній, поєдинок у складі збірної Румунії. Матч з поляками завершився внічию, а Штефан Ауер відзначився «дублем». Того сезону захищав кольори клубу «Колтея». Команда з Брашова дійшла до фіналу національного чемпіонату. Але у вирішальному поєдинку, сильнішим виявився столичний «Кінезул».

1928 року переїхав до Угорщини. Змінив ім'я та прізвище на місцевий лад — Іштван Авар. До 1935 року захищав кольори одного з найсильніших клубів тогочасної континентальної Європи — «Уйпешта». Разом з командою чотири рази святкував перемогу в національному чемпіонаті. Всього в лізі провів 150 матчів і забив 162 м'ячі.

На шляху до фіналу кубку Мітропи 1929 «Уйпешт» переграв празьку «Спарту» і віденський «Рапід». У першому фінальному поєдинку угорці здобули перемогу з великим рахунком над чехословацькою «Славією». Матч-відповідь завершився внічию, і цього було достатньо для загальної перемоги команди з столиці Угорщини. Іштван Авар став найрезультативнішим гравцем турніру — 10 голів у семи матчах[1].

Влітку 1930 року, коли на футбольних полях Уругваю, проходив перший чемпіонат світу, швейцарський «Серветт» організував альтернативний турнір — Кубок Націй[2]. У ньому брали участь представники десяти країн Європи. Від Італії, Нідерландів, Швейцарії, Бельгії, Чехословаччини, Німеччини і Угорщини приїхали до Женеви переможці національних чемпіонатів. Іспанія, Франція і Австрія направили переможців національних кубків. У попередніх раундах «Уйпешт» здобув перемоги над іспанським клубом «Реал Уніон», чемпіоном Нідерландів — «Гоу Егед Іглз» (Девентер) і господарями турніру — «Серветтом» із Женеви. У вирішальному матчі, як і рік тому у Кубку Мітропи, «Уйпешту» протистояла празька «Славія». Угорці тричі змусили Франтішека Планічку діставати м'яч з власних воріт і здобули перемогу на турнірі. Іштван Авар став кращим бомбардиром кубка націй — вісім забитих м'ячів. Наступного року був визнаний найкращим футболістом Угорщини.

У складі збірної Угорщини дебютував 6 жовтня 1929 року. До Будапешту приїхав найприпциповіший суперник — збірна Австрії. Господарі здобули перемогу з рахунком 2:1, а в ворота суперників забивали Йожеф Такач та Іштван Авар.

Чемпіонат світу 1934 року проходив за кубковою схемою (далі просувався переможець поєдинку). У першому матчі зі збірною Єгипту перебував у резерві. У чвертьфіналі жереб звів угорців з «вундертімом» — одним з головних претендентів на перемогу в чемпіонаті. Іштван Авар вийшов у стартовому складі. Відкрив рахунок у матчі Йоганн Хорват, а в другому таймі його подвоїв Карл Цишек. Єдиний м'яч у відповідь провів з пенальті Дьордь Шароші, і в результаті до квартету найсильніших пройшла австрійська збірна.

14 квітня наступного року Авар провів свій останній поєдинок у складі збірної Угорщини. У Цюриху його команда зазнала відчутної поразки від збірної Швейцарії (2:6). Всього за збірну Угорщини він провів 21 матч і забив 24 м'ячі.

1936 року повернувся до Румунії. Протягом п'яти сезонів захищав кольори столичного «Рапіда». З 1937 року був граючим тренером. Команда входила в число лідерів тогочасного румунського футболу. Чотири рази поспіль клуб вигравав національний кубок. Тривалим видався фінал 1940 року. Три матчі з бухарестським «Венусом» завершилися внічию і лише в четвертому поєдинку «Рапід» здобув перемогу над діючим чемпіоном країни (2:1). У переможців відзначилися Дан Гаврілеску і Юліу Бараткі, а в їх суперників — уродженець Чернівців Альфред Айзенбайссер[3]. В чемпіонаті «Рапід» був також одним з лідерів. В чотирьох сезонах з п'яти клуб посідав друге місце. В сезоні 1939/40 Іштван Авар став кращим бомбардиром ліги — 21 гол. Всього за бухарестський клуб у чемпіонаті провів 73 матчі й забив 56 м'ячів.

У роки Другої світової війни був граючим тренером угорської команди «Капошвар Ракоці». Завершив виступи на футбольних полях 1946 року в складі клубу «Кашав».

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Румунія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
25/04/1926 Бухарест Португалія   6 – 1   Болгарія товариський матч 1
19/06/1927 Бухарест Румунія   3 – 3   Польща товариський матч 2
Усього Матчів 2 Голів 3
 Статистика матчів і голів за збірну —   Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
06/10/1929 Будапешт Угорщина   2 – 1   Австрія товариський матч 1
08/06/1930 Будапешт Угорщина   6 – 2   Нідерланди товариський матч 3
21/09/1930 Відень Австрія   2 – 3   Угорщина товариський матч -
22/03/1931 Прага Чехословаччина   3 – 3   Угорщина Кубок Центральної Європи 1931—1932 3
12/04/1931 Будапешт Угорщина   6 – 2   Швейцарія Кубок Центральної Європи 1931—1932 3
21/05/1931 Белград Югославія   3 – 2   Угорщина товариський матч 2
20/09/1931 Будапешт Угорщина   3 – 0   Чехословаччина товариський матч 1
04/10/1931 Будапешт Угорщина   2 – 2   Австрія Кубок Центральної Європи 1931—1932 -
08/11/1931 Будапешт Угорщина   3 – 1   Швеція товариський матч 2
13/12/1931 Турин Італія   3 – 2   Угорщина Кубок Центральної Європи 1931—1932 2
19/02/1932 Каїр Єгипет   0 – 0   Угорщина товариський матч -
19/06/1932 Берн Швейцарія   3 – 1   Угорщина Кубок Центральної Європи 1931—1932 -
30/10/1932 Будапешт Угорщина   2 – 1   Німеччина товариський матч -
17/09/1933 Будапешт Угорщина   3 – 0   Швейцарія Кубок Центральної Європи 1933—1935 2
01/10/1933 Відень Австрія   2 – 2   Угорщина товариський матч 1
29/04/1934 Будапешт Угорщина   4 – 1   Болгарія Відбір до ЧС 1934 -
10/05/1934 Будапешт Угорщина   2 – 1   Англія товариський матч 1
31/05/1934 Болонья Угорщина   1 – 2   Австрія ЧС 1934 - 1/4 фіналу -
09/12/1934 Мілан Італія   4 – 2   Угорщина товариський матч 1
09/12/1934 Дублін Ірландія   2 – 4   Угорщина товариський матч 2
14/04/1935 Цюрих Швейцарія   6 – 2   Угорщина Кубок Центральної Європи 1933—1935 -
Усього Матчів 21 Голів 24

Досягнення

ред.

Командні

ред.

Особисті

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Кращі бомбардири кубку Мітропи на сайті RSSSF [1] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Кубок націй 1930 на сайті RSSSF [2] [Архівовано 4 березня 2013 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Кубок Румунії 1940 на сайті Romaniansoccer.ro [3] [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іштван_Авар&oldid=39903997