Чемпіонат світу з футболу 1934 (кваліфікаційний раунд)

Чемпіонат світу з футболу 1934 став першим чемпіонатом світу, фінальній частині якого передував кваліфікаційний раунд, адже заявки на участь у першому чемпіонаті світу надійшли лише від 13 збірних, усі з яких і стали учасниками світової першості.

Відбір на чемпіонат світу 1934
Деталі турніру
Кількість команд 32 (з 3 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно 26
Голів забито 139 (5.35 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Іспанія Ісідро Лангара
Куба Маріо Лопес
Мексика Діонісіо Мехія
(по 7 голів)
1938

Бажання ж і готовність позмагатися на другому чемпіонаті світу з футболу висловили представники 32 країн, що, зважаючи на формат фінальної частини турніру, який передбачав участь 16 збірних, обумовило необхідність попереднього проведення кваліфікаційного раунду для визначення його учасників[1].

Навіть збірна Італії, країни-господаря фінального турніру, мала вибороти право участі в ньому, єдиний раз, коли участь команди на домашньому чемпіонаті світу не була заздалегідь гарантована[1]. Діючі чемпіони світу, збірна Уругваю, відкинули можливість захисту титулу на полях Європи, загалом відмовившись від участі у чемпіонаті світу 1934 року на знак протесту проти фактичного ігнорування першого чемпіонату світу, що пройшов в Уругваї, майже всіма європейськими командами[1][2].

З 32 команд, які мали змагатися у кваліфікаційному раунді ЧС-1934, хоча б по одній грі провели 27 команд, адже три команди знялися зі змагання до його початку, після чого ще дві команди кваліфікувалися до фінальної частини світової першості автоматично. В рамках відбіркового турніру загалом відбулося 27 матчів, в яких було забито 141 гол, тобто середня результативніть склала 5,22 гола за гру[1]. Перший матч відбору відбувся між Швецією і Естонією у Стокгольмі 11 червня 1933 року, а останній — у Римі 24 травня 1934, за три дні до початку фінального турніру, коли збірна США здолала Мексику і стала останнім учасником світової першості.

ФорматРедагувати

Збірні Чилі, Перу та Туреччини знялися зі змагання до його початку[1], а збірні Данії, Фінляндії, Латвії та Норвегії відкликали свої заявки на участь ще до проведення жеребкування.

32 команди-учасниці відбору на момент жеребкування були розподілені за географічною ознакою на 12 груп:

  • Групи з 1 по 8 – Європа: 12 місць, на які претенедувала 21 команда.
  • Групи 9, 10 та 11 – Америка: 3 місця, на які предентували 8 команд.
  • Група 12 – Африка і Азія: 1 місце, на яке претендували 3 команди (включаючи збірну Туреччини).

Відбіркові групи розрізнялися кількістю учасників і турнірним форматом:

  • Група 1 мала 3 учасників. Кожна команда проводила з кожним із суперників по одній грі. До фінальної частини чемпіонату світу виходив переможець групи.
  • Групи 2, 3 та 5 мали по 2 учасники. Команди проводили по дві гри, одній удома і одній на виїзді. До фінальної частини чемпіонату світу виходили переможці груп.
  • Група 4 мала 3 учасників. Кожна команда проводила з кожним із суперників по дві гри. До фінальної частини чемпіонату світу виходили команди, що посіли перше і друге місця.
  • Групи 6, 7 та 8 мали по 3 учасники. Кожна команда проводила з кожним із суперників по одній грі. До фінальної частини чемпіонату світу виходили команди, що посіли перше і друге місця.
  • Групи 9 та 10 мали по 2 учасники. До фінальної частини чемпіонату світу виходив переможець групи. В обох випадках по одній команді у кожній з груп (збірні Перу і Чилі) знялися зі змагання до його початку, тож їх суперники, відповідно збірні Бразилії і Аргентини, кваліфікуалися автоматично.
  • Група 11 мала 4 учасників, змагання відбувалося у три раунди:
    • Перший раунд: збірна Гаїті проводила три матчі проти Куби. Переможець виходив до Другого раунду.
    • Другий раунд: збірна Мексики проводила три гри проти переможця Першого раунду. Переможець виходив до Фінального раунду.
    • Фінальний раунд: збірна США і переможець Другого раунду за результатом єдиної гри полі між собою на нейтральному визначали учасника фінальної частини чемпіонату світу.
  • Група 12 мала 3 учасників. Після того, як один з учасників, збірна Туреччини, знялася зі змагання до його початку, переможець групи, що виходив до фінальної частини чемпіонату світу, визначався за підсумком двох ігор між двома командами, що залишилися, по одній вдома і на виїзді.

ГрупиРедагувати

Група 1Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Швеція 2 2 0 0 8 2 4.00 4
2   Литва 1 0 0 1 0 2 0.00 0
3   Естонія 1 0 0 1 2 6 0.33 0

29 червня 1933
Литва   0–2   Швеція
Протокол
Ганссон   55'65'

Естонія і Литва не проводили очну гру, оскільки жодна з цих команд вже не мала шансів наздогнати Швецію[3].

Швеція кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу.

Група 2Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Іспанія 2 2 0 0 11 1 11.0 4
2   Португалія 2 0 0 2 1 11 0.09 0

Іспанія, вигравши із сумарним рахунком 11:1, кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу.

Група 3Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Італія 1 1 0 0 4 0 4.00 2
2   Греція 1 0 0 1 0 4 0.00 0
25 березня 1934
Італія   4–0   Греція
Протокол
Сан-Сіро
Глядачів: 20,000
Арбітр: Рене Мерсе (Швейцарія)

Італія кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу, оскільки Греція відмовилася від проведення матчу-відповіді[1][2].

Група 4Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Угорщина 2 2 0 0 8 2 4.00 4
2   Австрія 1 1 0 0 6 1 6.00 2
3   Болгарія 3 0 0 3 3 14 0.21 0


Болгарія знялася з турніру, тож Угорщина і Австрія кваліфікувалися без проведення решти матчів[1].

Група 5Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Чехословаччина 1 1 0 0 2 1 2.00 2
2   Польща 1 0 0 1 1 2 0.5 0

Збірна Польщі не змогла прибути до Праги на гру-відповідь, оскільки польський уряд відмовив гравцяв у наданні виїзних віз з політичних причин. Тому Чехословаччина кваліфікувалася без проведення другої гри[4].

Група 6Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Румунія 2 1 1 0 4 3 2.00 3
2   Швейцарія 2 0 2 0 4 4 2.00 2
3   Югославія 2 0 1 1 3 4 0.75 1


29 квітня 1934
Румунія   2–1   Югославія
Протокол
ОНЕФ
Глядачів: 20,000
Арбітр: Джон Лангенус (Бельгія)

Румунія і Швейцарія кваліфікувалися.

Група 7Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Нідерланди 2 2 0 0 9 4 2.25 4
2   Бельгія 2 0 1 1 6 8 0.75 1
3   Ірландія 2 0 1 1 6 9 0.67 1
25 лютого 1934
Ірландія   4–4   Бельгія
Мур   27'48'56'75'
Протокол
Далімаунт Парк
Глядачів: 35,000
Арбітр: Томас Крю (Англія)


Нідерланди і Бельгія кваліфікувалися (Бельгія обійшла Ірландію за середньою кількістю забитих голів за матч)[1].

Група 8Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Німеччина 1 1 0 0 9 1 9.00 2
2   Франція 1 1 0 0 6 1 6.00 2
3   Люксембург 2 0 0 2 2 15 0.13 0

Остання гра між Німеччиною і Францією не проводилася, адже на той час обидві команди вже забезпечила собі два перші місця у підсумковій турнірній таблиці і кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу[3].

Група 9Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Бразилія
2   Перу знялася

Збірна Перу відмовилася від участі у відборі, тож Бразилія кваліфікувалася автоматично[1].

Група 10Редагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Аргентина
2   Чилі знялася

Збірна Чилі відмовилася від участі у відборі, тож Аргентина кваліфікувалася автоматично[1].

Група 11Редагувати

Перший раундРедагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Куба 3 2 1 0 10 2 5.00 5
2   Гаїті 3 0 1 2 2 10 0.20 1
28 січня 1934
18:00 EST (UTC−5)
Гаїті   1–3   Куба
Протокол
Стад Сильвіо Катор
Глядачів: 6,000
Арбітр: Джон Вільямс (США)

1 лютого 1934
18:00 EST (UTC−5)
Гаїті   1–1   Куба
Протокол
Стад Сильвіо Катор
Глядачів: 6,000
Арбітр: Джон Вільямс (США)

4 лютого 1934
18:00 EST (UTC−5)
Гаїті   0–6   Куба
Протокол
Стад Сильвіо Катор
Глядачів: 5,000
Арбітр: Джон Вільямс (США)

Куба виграла із загальним рахунком 10:2 і вийшла до другого раунду.

Другий раундРедагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Мексика 3 3 0 0 12 3 4.00 6
2   Куба 3 0 0 3 3 12 0.25 0
4 березня 1934
Мексика   3–2   Куба
Мехія   12'14'16'
Протокол
Лопес   40'63'
Парк Некакса
Глядачів: 20,000
Арбітр: Едвард Донахі (США)

11 березня 1934
Мексика   5–0   Куба
Сота   24'
Мехія   31'40'79'
Росас   72'
Протокол
Парк Некакса
Глядачів: 22,000
Арбітр: Едвард Донахі (США)

18 березня 1934
Мексика   4–1   Куба
Протокол
Парк Некакса
Глядачів: 10,000
Арбітр: Едвард Донахі (США)

Мексика виграла із загальним рахунком 12:3 і вийшла до Фінального раунду.

Фінальний раундРедагувати

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   США 1 1 0 0 4 2 2.00 2
2   Мексика 1 0 0 1 2 4 0.50 0
24 травня 1934[b]
США   4–2   Мексика
Донеллі   28'32'74'87'
Протокол

Збірна США кваліфікувалася.

Група 12Редагувати

Палестинська збірна, яка брала участь у відборі на чемпіонат світу, представляла територію, на яку розповсюджувався Британський мандат у Палестині, і мала у своєму складі гравців британського і єврейського походження[8]. Фактично ця збірна була попередником збірної Ізраїлю і не має відношення до збірної Палестинської автономії, яка стала членом ФІФА 1998 року[9].

Місце Команда І В Н П Г+ Г- СГ О
1   Єгипет 2 2 0 0 11 2 5.50 4
2   Британська Палестина 2 0 0 2 2 11 0.18 0
  Туреччина знялася
16 березня 1934
Єгипет   7–1   Британська Палестина
Мохтар   11'35'51'
Таха   21'79'
Латіф   43'87'
Протокол
Стадіон Британської армії
Глядачів: 13,000
Арбітр: Стенді Веллс (Англія)

6 квітня 1934
Британська Палестина   1–4   Єгипет
Протокол
Хапоель
Глядачів: 8,000
Арбітр: Фредерік Гудсбі (Англія)

Єгипет, вигравши із сумарним рахунком 11:2, кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу.

УчасникиРедагувати

Лише шість команд, що кваліфікувалися до фінальної частини ЧС-1934 (Аргентина, Бельгія, Бразилія, Румунія, США і Франція) були учасниками чемпіонату світу 1930 року і відповідно удруге поспіль стали учасниками світової футбольної першості[1].

 
Учасники кваліфікаційного раунду чемпіонату світу 1934
 
Учасники фінального турніру чемпіонату світу 1934
Команда Кількість участей Кількість участей поспіль Остання участь
  Аргентина 2 2 1930
  Австрія 1 1
  Бельгія 2 2 1930
  Бразилія 2 2 1930
  Чехословаччина 1 1
  Єгипет 1 1
  Франція 2 2 1930
  Німеччина 1 1
  Угорщина 1 1
  Італія 1 1
  Нідерланди 1 1
  Румунія 2 2 1930
  Іспанія 1 1
  Швеція 1 1
  Швейцарія 1 1
  США 2 2 1930

БомбардириРедагувати

7 голів
5 голів
4 голи
3 голи
2 голи
1 гол

КоментаріїРедагувати

  1. Згідно низки джерел за збірну Румунії вийшов на поле гравець, який не мав права захищати її кольори, через що ФІФА зарахувала Швейцарії перемогу з рахунком 2:0[5][6]. Утім ФІФА надає нічию 2:2 як результат цієї зустрічі[7].
  2. Матч між збірними США і Мексики відбувся в Італії лише за три дні до початку фінальної стадії чемпіонату, оскільки США запізно подали заявку на участь у ньому. Тож учасник світової першості від Північної Америки визначався безпосередньо у країні її проведення і переможець фінальної стадії відбору залишався в Італії[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н History of the FIFA World Cup Preliminary Competition (by year). FIFA.com. ФІФА. липня 2007. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 18 червня 2018. (англ.)
  2. а б Hart, Jim (27 липня 2016). When the World Cup rolled into fascist Italy in 1934. These Football Times. Процитовано 14 червня 2018. (англ.)
  3. а б FIFA World Cup, 1934 - qualifying. 11v11.com. Процитовано 16 червня 2018.  (англ.)
  4. World Cup 1934 - Qualifying. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 17 червня 2018. (англ.)
  5. Seal, Brian (29 травня 2015). 29 жовтня 1933 – When Crossing The Border Crosses The Line. This Day In Football History. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018. (англ.)
  6. World Cup 1934 Qualifying. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 17 червня 2018. (англ.)
  7. 1934 World Cup Italy Qualifiers. FIFA.com. ФІФА. Процитовано 17 червня 2018. (англ.)
  8. Rake, Julian (24 жовтня 2008). A long wait for a home game. Reuters. Процитовано 19 червня 2018. (англ.)
  9. FIFA Fact Sheet: History of the FIFA World Cup (TM) Preliminary Competition (see page 43). FIFA.com. FIFA. 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 9 червня 2010. (англ.)

ПосиланняРедагувати