Відкрити головне меню
Infliximab structure2.jpg
Інфліксімаб
Систематизована назва за IUPAC
Химерні мишачі-людські IgG1 моноклональні антитіла до фактору некрозу пухлини
Класифікація
ATC-код L04AB02
PubChem ?
Хімічна структура
Формула C6428H9912N1694O1987S46 
Мол. маса 40000 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 92%
Метаболізм Ретикулоендотеліальна система
Період напіввиведення 9,5 діб
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата РЕМИКЕЙД®,
«Сентокор Б.В.»/«Мерк Шарп і Доум Інтернешнл ГмбХ»,Нідерланди/Сінгапур
UA/4904/01/01
25.08.2011-25/08/2016


Інфліксімаб (англ. Infliximab, лат. Infliximabum) — синтетичний препарат, який є химерним моноклональним антитілом проти фактору некрозу пухлини[1][2], та застосовується внутрішньовенно.[3][4]

ІсторіяРедагувати

Дослідження інфліксімабу розпочалися після відкриття дослідницькою групою на чолі із грецьким біологом Георгом Коліасом ролі фактору некрозу пухлини у патогенезі ревматоїдного артриту на трансгенних тваринних моделях.[5][6] Уперше інфліксімаб розроблений та досліджувався Юньмінь Лі та Яном Вільчеком із медичної школи Нью-Йоркського університету, пізніше дослідження нового препарату продовжила американська компанія «Centocor» (яка натепер є підрозділом «Janssen Biotech»).[7] Випуск препарату розпочала компанія «Janssen Biotech», пізніше також «Schering-Plough» у США, в Японії «Mitsubishi Tanabe Pharma», в Китаї «Xian Janssen».[8] У 1998 році інфліксімаб під торговою назвою «Ремикейд» зареєстрований FDA у США, у 1999 році зареєстрований у Європейському Союзі. Із 2001 року препарат допущений до використання в Україні.[1] Також у Європі, США, Індії та Японії зареєстровані біологічні аналоги інфліксімабу.[9][10][11]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Інфліксімаб — синтетичний лікарський препарат, який є химерним IgG1 моноклональним антитілом (на 75 % складаються із людського білка, і на 25 % — із мишачого[12]) до фактору некрозу пухлини-альфа. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні інфліксімабу як із розчинними, так і з мембраноасоційованими формами фактору некрозу пухлини, що призводить до зниження його функціональної активності. Оскільки ФНП може спричинити запуск хронічного запального процесу, та сприяє розвитку різноманітних автоімунних захворювань[4][1], то застосування інфліксімабу блокує активність фактору некрозу пухлини[3][4] та спричинює розрив ланцюга реакцій хронічного запалення, що призводить до зупинки розвитку патологічного процесу та покращення стану хворого.[1]Інфліксімаб специфічно діє лише на ФНП-альфа, та не діє на інші цитокіни, зокрема на лімфотоксин (ФНП-бета) — цитокін, який використовує ті ж рецептори, що й ФНП-альфа.[4][2] Інфліксімаб також знижує концентрацію в крові інтерлейкіну−1, інтерлейкіну−6, інтерлейкіну−8, моноцитарного хемоатрактантного білку-1, оксиду азоту, металопротеїназ (колагенази, стромелізину), та інших індукторів запалення та тканинної деструкції. Інфліксімаб застосовується при системних та автоімунних захворюваннях: ревматоїдному артриті[3][12] (переважно разом із метотрексатом)[1][2], анкілозуючому спондилоартриті[13], псоріатичному артриті[14], хворобі Крона[15][16] (у тому числі в дітей[12]), неспецифічному виразковому коліті.[17][18] Описано застосування препарату при синдромі Бехчета[19] та синдромі Кавасакі.[20] Хоча інфліксімаб і не рекомендований при застосуванні під час вагітності, при його застосуванні у вагітних не спостерігається збільшення несприятливих результатів вагітності або виникнення вад розвитку в дітей.[21] Застосування інфліксімаба, щоправда, може супроводжуватися реактивацією латентної туберкульозної інфекції, тому перед початком його застосування необхідно ретельне обстеження хворих на наявність туберкульозної інфекції.[1][4]

ФармакокінетикаРедагувати

Інфліксімаб швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенного застосування, біодоступність препарату становить 92 % (вважається, що 8 % інфліксімабу втрачається у шприці). Інфліксімаб метаболізується у ретикулоендотеліальній системі. Шляхи виведення інфліксімабу з організму не визначені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 9,5 діб, і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.

Показання до застосуванняРедагувати

Побічна діяРедагувати

При застосуванні інфліксімабу побічні ефекти спостерігаються досить часто (приблизно у 60 % випадків застосування). Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[4][2]:

ПротипоказанняРедагувати

Інфліксімаб протипоказаний до застосування при підвищеній чутливості до препарату та до білків миші, і при важких інфекційних процесах (сепсис, туберкульоз, хронічні вірусні гепатити, абсцеси), важкій серцевій недостатності.[4][2]

Форми випускуРедагувати

Інфліксімаб випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину у флаконах по 0,1 г.[22]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е РЕМИКЕЙД (ІНФЛІКСИМАБ) зареєстровано в Україні
  2. а б в г д е http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1255 (рос.)
  3. а б в Опыт лечения ревматоидного артрита препаратом Ремикейд (инфликсимаб) (РМЖ) (рос.)
  4. а б в г д е ж и Инфликсимаб (рос.)
  5. Keffer J, Probert L, Cazlaris H, Georgopoulos S, Kaslaris E, Kioussis D, Kollias G (Грудень 1991). Transgenic mice expressing human tumour necrosis factor: a predictive genetic model of arthritis. The EMBO Journal 10 (13): 4025–31. PMC 453150. PMID 1721867.  (англ.)
  6. Brenner D, Blaser H, Mak TW (Травень 2015). Regulation of tumour necrosis factor signalling: live or let die.. Nat Rev Immunol 15 (6): 362–74. PMID 26008591. doi:10.1038/nri3834.  (англ.)
  7. Knight DM, Trinh H, Le J, Siegel S, Shealy D, McDonough M, Scallon B, Moore MA, Vilcek J, Daddona P (Листопад 1993). Construction and initial characterization of a mouse-human chimeric anti-TNF antibody. Mol. Immunol. 30 (16): 1443–53. PMID 8232330. doi:10.1016/0161-5890(93)90106-L.  (англ.)
  8. Johnson & Johnson (6 листопада 2007). "Remicade Becomes First Anti-TNF Biologic Therapy to Treat One Million Patients Worldwide". Прес-реліз. Переглянутий 2009-11-14. Архівовано 2011-07-13 у Wayback Machine. (англ.)
  9. В ЕС одобрен бионалог препарата Ремикейд — средство Фликсаби (рос.)
  10. Serebrov, Mari. Epirus racks up its first biosimilar approval in India. BioWorld. Процитовано 26 жовтня 2014.  (англ.)
  11. Pfizer-expects-major-biosimilar-impact-but-not-immediately. (англ.)
  12. а б в Ювенильный артрит: возможности медикаментозного и немедикаментозного лечения на современном этапе (рос.)
  13. Анкілозивний спондилоартрит (uk). lib4.net. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 13 травня 2012 року. 
  14. Kavanaugh AF, Ritchlin CT (Липень 2006). Systematic review of treatments for psoriatic arthritis: an evidence based approach and basis for treatment guidelines. J. Rheumatol. 33 (7): 1417–21. PMID 16724373.  (англ.)
  15. Инфликсимаб — новый этап в лечении болезни Крона (рос.)
  16. Hanauer SB, Feagan BG, Lichtenstein GR, Mayer LF, Schreiber S, Colombel JF, Rachmilewitz D, Wolf DC, Olson A, Bao W, Rutgeerts P (Травень 2002). Maintenance infliximab for Crohn's disease: the ACCENT I randomised trial. Lancet 359 (9317): 1541–9. PMID 12047962. doi:10.1016/S0140-6736(02)08512-4.  (англ.)
  17. Медикаментозное лечение язвенного колита Архівовано 24 червень 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  18. НЕСПЕЦИФИЧЕСКИЙ ЯЗВЕННЫЙ КОЛИТ: СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИЮ (рос.)
  19. Sfikakis PP (Листопад 2002). Behçet's disease: a new target for anti-tumour necrosis factor treatment. Ann. Rheum. Dis. 61 Suppl 2 (Suppl 2): ii51–3. PMC 1766720. PMID 12379622. doi:10.1136/ard.61.suppl_2.ii51.  (англ.)
  20. Инфликсимаб в лечении болезни Кавасаки (рос.)
  21. Применение адалимумаба и инфликсимаба не приводит к развитию неблагоприятных исходов беременности (рос.)
  22. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1255 (рос.)

ПосиланняРедагувати