Носова кровотеча

метамізол

Носова кровотеча (епістаксис) — кровотеча з порожнини носа, яку, зазвичай, можна побачити при виділенні крові через ніздрі. Розрізняють два типи носових кровотеч: передній (найчастіший) та задній (менш частіший, але потребує більшої уваги з боку лікаря). Іноді, у важчих випадках, кров може підніматися по носослізному каналу та витікати назовні через очну ямку. Свіжа та зсіла кров може також стікати в шлунок, провокуючи нудоту та блювання. Носова кровотеча вкрай рідко закінчується смертю; так, в США за 1999 рік зафіксовано лише 4 смерті від епістаксису з 2400000 смертей.[1] Можливо, найвідоміша смерть від носової кровотечі — смерть Аттіли, що захлинувся кров'ю уві сні після бурхливого застілля з приводу власного весілля.[2]

Носова кровотеча
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 MD20
МКХ-10 R04.0
МКХ-9 784.7
DiseasesDB 18327
eMedicine

emerg/806 ent/701

, ped/1618
MeSH D004844
CMNS: Nosebleeds у Вікісховищі

Етіологія ред.

Причини носових кровотеч можна розділити на дві групи — локальних та системних факторів.

Локальні чинники ред.

Найпоширеніші чинники

Інші можливі причини

Системні чинники ред.

Найпоширеніші чинники

Інші можливі причини

Патофізіологія ред.

Носові кровотечі розвиваються при пошкодженні кровоносних судин, якими багата слизова порожнини носа. Пошкодження може бути раптовим чи обумовленим травмою. Носові кровотечі виникають у 60 % населення з найбільшою частотою у вікових групах до 10 років та старше 50 років, частіше у чоловіків, ніж у жінок.[3] Кровотечі на тлі артеріальної гіпертензії більш тривалі.[4] Терапія антикоагулянтами та захворювання крові можуть як викликати епістаксис, так і збільшувати його тривалість. У літньому віці носові кровотечі розвиваються частіше в зв'язку з більш сухий та тонкою слизової носової порожнини, віковою тенденцією до артеріальної гіпертензії, меншою здатністю судин до скорочення.

У 90-95 % пацієнтів джерелом епістаксис є передньо-нижній відділ носової перегородки (Кіссельбахово сплетіння), в 5-10 % спостережень — середній та задній відділи порожнини носа. Небезпечні «сигнальні» носові кровотечі, для яких характерна раптовість початку, короткочасність та велика крововтрата. Сигнальні кровотечі можуть бути обумовлені розривом великої кровоносної судини в порожнині носа, кістках лицевого черепа, розривом аневризми, що розпадається злоякісною пухлиною. Також кровотеча з носа може спостерігатися при легеневій кровотечі (червона, піниста кров), верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (темна, зсіла).[5]

Примітки ред.

  1. (англ.)DEATHS FROM EACH CAUSE BY 5-YEAR AGE GROUPS [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Page 1922
  2. Иордан, «Гетика», 254—258
  3. Management of Epistaxis — January 15, 2005 — American Family Physician [Архівовано 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Lubianca Neto JF, Fuchs FD, Facco SR, Gus M, Fasolo L, Mafessoni R, Gleissner AL. Is epistaxis evidence of end-organ damage in patients with hypertension?. Laryngoscope. 1999 Jul;109(7 Pt 1):1111-5. PMID 10401851(англ.)
  5. (рос.)Заболевания носа и околоносовых пазух, требующие неотложной ЛОР-помощи. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 листопада 2014.

Література ред.