Скрипниченко Дмитро Федорович

Дмитро Федорович Скрипниченко
Скрипниченко Дмитро Федорович.jpg
Народився 1921(1921)
Помер 1994(1994)
Поховання Байкове кладовище
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність хірург
Alma mater Петербурзька військово-медична академія
Галузь хірургія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден «Знак Пошани»

Скрипниченко Дмитро Федорович (19211994) — український вчений-хірург, доктор медичних наук1956 року), професор1957 року). Член Міжнародної асоціації хірургів.

БіографіяРедагувати

Народився у 1921 році. У 1943 році закінчив Петербурзьку Військово-медичну академію.

Учасник німецько-радянської війни. У 19431944 роках був головним хірургом і начальником медичної служби з'єднання партизанських загонів під командуванням С. А. Ковпака і П. П. Вершигори. Під час служби у партизанських загонах оперував відомого українського поета і командира загону Платона Воронька. У 1944 році був помічником начальника і хірургом евакопункту 1-го Білоруського фронту. У 19441945 роках — начальник гарнізонного хірургічного відділення у Сталінграді.

У 1956 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування бронхоектатичної хвороби». Учень професора В. І. Стручкова.

У 19641988 роках — завідувач кафедрою хірургії Київського інституту удосконалення лікарів.

 
Могила Дмитра Скрипниченка

Помер у 1994 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова роботаРедагувати

Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 20 монографій. Сфера наукових інтересів — торакальна хірургія, хірургія органів черевної порожнини, судинна хірургія, ендокринна хірургія, хірургія підгруднинної залози.

Під його керівництвом виконані 3 докторських і 34 кандидатських дисертації. Учні — професори Д. І. Кривицький, М. Ф. Мазурик, В. І. Мамчич, М. М. Шевнюк, К. А. Циберне.

ВідзнакиРедагувати

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986; за підручник для медичних училищ «Хирургия», опублікований у 1984 році /четверте видання/)[1].

Нагороджений радянськими орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, «Знак Пошани», польським орденом «Віртуті Мілітарі», медалями.

ПриміткиРедагувати

  1. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2012. 

ДжерелаРедагувати