Аневри́зма (грец. ανευρυσμα — розширення) — симптом, який визначає обмежене розширення просвіту артерії, рідше вени, що має різне походження. Також термін застосовується для означення стоншування та випинання стінки камер серця, переважно лівого шлуночка.

Аневризма
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I72
DiseasesDB 15088
MedlinePlus 001122
MeSH D000783
Двобічні справжні аневризми клубових артерій — ангіографія

Види й етіологіяРедагувати

Аневризми можуть бути вродженими та набутими.

Аневризми поділяються на справжні та несправжні та такі, що розшаровуються.

  • Справжні аневризми найчастіше спричинює сифіліс або атеросклероз. Утворюються всіма шарами зміненої судинної стінки.

До справжніх аневризм належить аневризма серця, яка являє собою обмежене випинання його стінки.

  • Несправжні (травматичні) аневризми виникають внаслідок ушкодження судинної стінки, найчастіше при вогнепальному пораненні. У цьому разі біля артерії утворюється пов'язаний з її просвітом крововилив, обмежений навколишніми тканинами. Останні формують стінку аневризми.[1]

ЛікуванняРедагувати

 
Ілюстрація із зображенням розташування аневризми живота

Історично лікування артеріальних аневризм обмежувалось хірургічним втручанням або пильним очікуванням у поєднанні з контролем артеріального тиску. Принаймні, у випадку аневризми черевної аорти (AЧA) рішення не приймається без значного ризику та витрат, отже, існує великий інтерес у визначенні більш досконалих підходів до прийняття рішень, які не ґрунтуються лише на діаметрі AЧA, а охоплюють й інші геометричні та механічні тонкощі, такі як локальна товщина та напруженість стінки.[2] В останні роки (2010-і) було розроблено ендоваскулярні або малоінвазивні методики для багатьох типів аневризм. Затискачі для аневризми використовуються для хірургічного втручання, тобто для відсікання аневризм.[3]

Внутрішньочерепна (церебральна) аневризма ЦАРедагувати

В Україні сучасний арсенал ендоваскулярних засобів доволі потужний. За наявності широкої шийки ЦА, застосовують балон-асистувальну та стент-асистувальну техніки. Для усунення гігантських, складних ЦА відповідно, застосовуються потік-відхильні та інтрасакулярні стенти. Тож ендоваскулярні методики передбачають застосування широкого розбігу інструментів: спіралей, балонів, стентів, потік-відхильних та інтрасакулярних стентів.

Мікрохірургічна методика передбачає виконання краніотомії. Застосовуючи техніку арахноїдальної дирекції, аневризму виділяють і виконують її кліпування.

За наявності складних, гігантських ЦА, які неможливо або дуже ризиковано видаляти з кровотоку ендоваскулярними чи класичними мікрохірургічними методами, застосовується реваскулярна техніка шляхом накладання екстра-інтракраніальних мікроанастомозів із наступним усуненням церебральної аневризми.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Прес-служба. Церебральні аневризми: як сьогодні лікують цю «випадкову знахідку» в Україні – НАМН України (uk). Процитовано 2020-12-30. 
  2. Azar, Dara; Ohadi, Donya; Rachev, Alexander; Eberth, John F.; Uline, Mark J.; Shazly, Tarek (2018-02-05). Mechanical and geometrical determinants of wall stress in abdominal aortic aneurysms: A computational study. PLoS ONE 13 (2). ISSN 1932-6203. PMC 5798825. PMID 29401512. doi:10.1371/journal.pone.0192032. Процитовано 2020-12-30. 
  3. Aneurysm Clip – Surgical Units (en-US). Процитовано 2020-12-30. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати