Неповнозубі

(Перенаправлено з Xenarthra)

Неповнозубі (Xenarthra) — надряд ссавців, що мешкають в Південній, Північній та Центральній Америці. Включають 6 сучасних родин і 38 сучасних видів. Найбільшим сучасним представником неповнозубих є мурахоїд великий (Myrmecophaga tridactyla).

Неповнозубі
Період існування: 59–0 млн р. т. палеоценнаш час
Megatherium, Myrmecophaga tridactyla, Choloepus didactylus, Dasypus novemcinctus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Клада: Вищі звірі (Eutheria)
Інфраклас: Плацентарні (Placentalia)
Надряд: Неповнозубі (Xenarthra)
Cope, 1889
Вікісховище: Xenarthra

Еволюційна історія

ред.

Неповнозубі виникли в Південній Америці під час палеоцену ≈ 59 Ma[1]. Вони еволюціонували та диверсифікувалися в Південній Америці протягом тривалого періоду ізоляції континенту на початку і в середині кайнозойської ери. Вони поширилися на Антильські острови до початку міоцену і, починаючи приблизно з 3 Ma поширилися в Центральній і Північній Америці як частина Великого американського обміну[2]. Майже всі неповнозубі, на які раніше була багата мегафауна, вимерли в кінці плейстоцену.

Особливості

ред.

Назва Xenarthra походить від дав.-гр. ξένος — «дивний, незвичайний» і ἄρθρον — «суглоб», що стосується до їхніх хребцевих суглобів, які мають додаткові артикуляції, які не схожі на інших ссавців. Сіднична кістка таза також зрощена з крижами хребта[3]. Зуби неповнозубих теж унікальні. Неповнозубих часто вважають одними з найпримітивніших плацентарних ссавців[4]. Неповнозубі мають найнижчий рівень метаболізму серед звірів[5][6].

Склад надряду

ред.
ряд Лінивцеподібні (Pilosa)
підряд Мурахоїди (Vermilingua)
підряд Лінивці (Folivora)
надродина Megatherioidea
надродина Mylodontoidea
ряд Броненосцеподібні (Cingulata)

Місце надряду в кладі вищих звірів

ред.
Eutheria  

Afrotheria

  Exafroplacentalia  

Xenarthra

  Boreoeutheria  
   

Laurasiatheria

   

Euarchontoglires

Примітки

ред.
  1. O'Leary, M. A.; Bloch, J. I.; Flynn, J. J.; Gaudin, T. J.; Giallombardo, A.; Giannini, N. P.; Cirranello, A. L. The placental mammal ancestor and the post–K-Pg radiation of placentals // Science. — 2013. — Вип. 339. — № 6120. — С. 662–667. — DOI:10.1126/science.1229237. (англ.)
  2. Woodburne, M. O. The Great American Biotic Interchange: Dispersals, Tectonics, Climate, Sea Level and Holding Pens // Journal of Mammalian Evolution. — 2010. — Вип. 17. — № 4. — С. 245–264. — DOI:10.1007/s10914-010-9144-8. (англ.)
  3. Delsuc, F.; Ctzeflis, F. M.; Stanhope, M. J.; Douzery, E. J. The evolution of armadillos, anteaters and sloths depicted by nuclear and mitochondrial phylogenies: implications for the status of the enigmatic fossil Eurotamandua // Proceedings of the Royal Society of London. Series B: Biological Sciences. — 2001. — Вип. 268. — № 1476. — С. 1605–1615. — DOI:10.1098/rspb.2001.1702. (англ.)
  4. Kleisner, K; Ivell, R; Flegr, J. The evolutionary history of testicular externalization and the origin of the scrotum // ournal of Biosciences. — 2010. — Вип. 35. — № 1. — С. 27–37. — DOI:10.1007/s12038-010-0005-7. (англ.)
  5. Elgar, M. A.; Harvey, P. H. Basal Metabolic Rates in Mammals: Allometry, Phylogeny and Ecology // Functional Ecology. — 1987. — Вип. 1. — № 1. — С. 25–36. — DOI:10.2307/2389354. (англ.)
  6. Lovegrove, B. G. The Zoogeography of Mammalian Basal Metabolic Rate // The American Naturalist. — 2000. — Вип. 156. — № 2. — С. 201–219. — DOI:10.1086/303383. (англ.)

Література

ред.
  • Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 390.
  • Неповнозубі // УРЕ