Cingulata
Час існування: Палеоцен — сучасність
Гліптодон i Dasypus novemcinctus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Неповнозубі (Xenarthra)
Ряд: Cingulata
Illiger, 1811
Родини
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cingulata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cingulata
EOL logo.svg EOL: 7629
ITIS logo.svg ITIS: 727501
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 948951
Fossilworks: 105153

Броненосці (Cingulata)[1][2] або Броненосцеподібні (Dasypodiformes)[1][2][3] — ряд броньованих неповнозубих плацентарних ссавців Нового Світу. Етимологія: лат. cingulum — «пояс». Родина Броненосцеві єдина сучасна родина з цього ряду. Дві вимерлі родини об'єднували набагато більших ніж сучасні тварин. Найбільші з них Гліптодонти були понад 3,3 м в довжину і важили до 2 тон.

ІсторіяРедагувати

Ряд виник в Південній Америці протягом палеоцену, і у зв'язку з ізоляцією континенту залишалися там протягом більшої частини кайнозою. Проте, формування сухопутного моста дозволило членам всіх трьох родин мігрувати на південь Північної Америки під час пліоцену або на початку плейстоцену. Проживши десятки мільйонів років, дві великі родини, мабуть вимерли в голоцені, разом з більшою частиною решти регіональної мегафауни, незабаром після колонізації Америки палеоіндіанцями.

КласифікаціяРедагувати

Ряд Броненосці

МорфологіяРедагувати

Мають спинну броню з ороговілого епідермісу. Голова також вкрита бронею. Гліптодонти також мали важко броньовані хвости; а Doedicurus — булавоподібні клубки на кінцях хвостів, очевидно, що використовувалися для оборонних або войовничих цілей.

Стиль життяРедагувати

Більшість броненосців їдять комах та інших безхребетних; деякі з них більш всеїдні і можуть також їсти дрібних хребетних і речовину рослинного походження. Пампатерові, як вважають, були спеціалізовані на травах, й ізотопний аналіз показує, що в раціоні Гліптодонтових переважали трави.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Царик Й. В., Хамар І. С., Дикий І. В., Горбань І. М., Лєснік В. В., Сребродольська Є. Б. Зоологія хордових. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 356 с. — ISBN 978-966-613-752-7.
  2. а б Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  3. Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 36.
  4. Guillaume Billet; Lionel Hautier; Christian de Muizon; Xavier Valentin (2011). Oldest cingulate skulls provide congruence between morphological and molecular scenarios of armadillo evolution. Proceedings of the Royal Society 278 (1719): 2791–2797. PMC 3145180. PMID 21288952. doi:10.1098/rspb.2010.2443. 

ПосиланняРедагувати

  • Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 147. — ISBN 0801857899. (англ.)
  • Academic (англ.)
  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 148. — ISBN 0763762997. (англ.)
  • Mead, J. I.; Swift, S. L.; White, R. S.; McDonald, H. G.; Baez, A. (2007). «Late Pleistocene (Rancholabrean) Glyptodont and Pampathere (Xenarthra, Cingulata) from Sonora, Mexico». Revista Mexicana de Ciencias Geológicas 24 (3): 439—449 PDF (англ.)
  • Woodburne, M. O. (2010-07-14). «The Great American Biotic Interchange: Dispersals, Tectonics, Climate, Sea Level and Holding Pens». Journal of Mammalian Evolution 17 (4): 245—264 (p. 249). online (англ.)
  • Hubbe, A.; Hubbe, M.; Neves, W. A. (March 2013). «The Brazilian megamastofauna of the Pleistocene/Holocene transition and its relationship with the early human settlement of the continent». Earth-Science Reviews 118: 1–10 ScienceDirect (англ.)
  • Blanco, R. E.; Jones, W. W.; Rinderknecht, A. (2009-08-26). «The sweet spot of a biological hammer: the centre of percussion of glyptodont (Mammalia: Xenarthra) tail clubs». Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 276 (1675): 3971–3978. Abstract (англ.)
  • Vizcaíno, S. F.; De Iuliis, G.; Bargo, M. S. (1998). «Skull Shape, Masticatory Apparatus, and Diet of Vassallia and Holmesina (Mammalia: Xenarthra: Pampatheriidae): When Anatomy Constrains Destiny». Journal of Mammalian Evolution 5 (4): 291—322 SpringerLink (англ.)
  • Pérez-Crespo, V. A.; Arroyo-Cabrales, J.; Alva-Valdivia, L. M.; Morales-Puente, P.; Cienfuegos-Alvarado, E. (2011-10-18). «Diet and habitat definitions for Mexican glyptodonts from Cedral (San Luis Potosí, México) based on stable isotope analysis». Geological Magazine 149 (01): 153—157 Cambridge Journals Online (англ.)